Наші клоуни веселі…
Багато із нас, навіть ставши дорослими, полюбляє ходити у цирк, адже цирк нам завжди нагадує про дитинство. Багато чого нас приваблює в цьому дивовижному мистецтві, але, коли ми чуємо слово «клоун», то в нашій свідомості відразу ж виникає асоціація з веселощами, жартами та гарним настроєм. Для дітей веселі клоуни асоціюються із чарівниками, які створюють навколо сміх, фокуси та дивацтва. А їхні кольорові маски на все життя вкарбовуються у спогади дітей та дорослих.
Всі звикли бачити клоунів завжди усміхненими та кумедними, вважаючи їхнє життя суцільними веселощами. Але смішити людей – це важка праця, до якої треба ставитися з повагою. Цю ідею у 1967 році захотіли донести до всіх члени Американського клубу клоунів, подавши прохання у сенат про зазначення першого тижня серпня днями клоунів. Розв’язання цього питання завершилося лише у 1971 році, коли 2 серпня президент Ніксон підписав резолюцію про оголошення Тижня клоунів офіційним національним святом. З того часу Міжнародний тиждень клоунів відзначається щороку, з 1 по 7 серпня, щоб віддати шану зусиллям клоунів усього світу. Зараз воно визнане у багатьох країнах світу.
Ще до виникнення професії «клоуна», існували люди, основним заняттям яких було звеселяння оточуючих. Ця традиція сягає корінням в історію Давньої Греції та Заходу в цілому. Вперше ж «клоун» з’явився в англійському театрі XVI століття. Тоді його образ сильно відрізнявся від нинішнього. Середньовічний клоун – це сільський хлопчисько, який розважав публіку імпровізацією та жартами під час проведення ярмарків та вуличних вистав.
У сучасного клоуна багато спеціалізацій. Він може бути музикантом, дресирувальником, акробатом, жонглером, фокусником, але, насамперед, клоун – це артист, який дарує сміх і щастя іншим, створюючи для нас незабутню казку. Саме тому про них складено багато віршів, загадок, детективно-пригодницьких творів. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі познайомитися із книгами, в яких ви можете знайти багато цікавого про цю дивовижну професію.
