Фольклорні скарби
Остап Нижанківський є одним із молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років XIX століття, організатор музичного життя.
Цьогоріч 160-річчя від дня народження українського композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча та підприємця Остапа Нижанківського (1863 – 1919).
Остап Нижанківський народився 24 січня 1863 р. у сім’ї священника на Львівщині в селі Малі Дідушичі. З дитинства марив музикою. Під час навчання у Дрогобицькій гімназії створив гурток тарасівців, щоб вивчати твори Кобзаря, писав музику на його вірші. Організував хоровий гурток «Дванадцятка», який славився своїми «артистичними мандрівками» Галичиною. Під тиском батька, закінчивши Львівську духовну семінарію, став священником, а музичну освіту здобув згодом у Празький консерваторії. Остап Йосипович був активним пропагандистом українського хорового мистецтва, засновником і диригентом товариства «Боян». Організував видавництво «Бібліотека музична», де публікував заборонені цензурою твори українських композиторів. Брав активну участь в організації та проведенні Шевченківських концертів у Львові, Тернополі, Дрогобичі, Стрию. Найповніше реалізував себе у традиційних для галицької музики жанрах — духовних і світських хорах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень, які збирав у окремі «В'язанки». В концертних залах лунають його найвідоміші хорові твори на слова Ю. Федьковича «Гуляли», «З окрушків» та солоспіви на слова Т. Шевченка «Наша дума. Наша пісня», «Минули літа», «Вітер в гаю нагинає». Автор хорових та фортепіанних творів, вокальних солоспівів залишив у спадщину численну кількість колядок та пісень, які тривалий час вважалися народними: «Бог ся рождає», «Во Віфлеємі нині новина», «Небо і земля».
Переймаючись важким становищем селян, був ініціатором створення української молочної кооперації в Галичині, у 1908–1914 роках — його директор.
У 1918–1919 роках Остап Нижанківський (отець Остап) очолював повітовий комісаріат Стрийщини, входив до складу Української Національної Ради – ЗО УНР. Складав присягу Українським січовим стрільцям, а загинув за фальшивим доносом у травні 1919 р. Так трагічно закінчилось життя видатної особистості української музичної культури.
