Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою
3 лютого, у Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою, наші читачі переймались актуальністю проблеми злослів’я під час зустрічі «Культура мовлення: геть лихослів’я» у межах проєкту «Покоління незалежних».
Старшокласники зізналися, що їм не тільки доводилося чути лайливі слова, а й бувають ситуації, які викликають бажання вжити «погані» вислови. Це засвідчили результати нашого анонімного бліцопитування.
Ми з’ясували, які саме слова і вирази є нецензурною лексикою; історію появи цих слів; чи лихословили наші предки-українці і як саме; особливості вживання ненормативної лексики у різних народів; чому починають лаятися діти; причини лихослів’я у підлітків, вживання нецензурщини у дорослих; вплив лайливих слів на здоров’я людини, розвиток особистості й суспільства; як позбутися згубної звички.
Приголомшили результати багаторічних наукових досліджень різних учених про негативний вплив ненормативної лексики на здоров’я, розвиток особистості й суспільство, якість комунікації. Виявляється, лайливі слова впливають на гени, що призводить до зміни генетичного коду, який відповідає за темп старіння. Добрі слова можуть продовжити молодість, а лайливі – наближають старість. Словом можна завдати фатального удару, а можна – зцілити.
Зі здивуванням діти сприйняли інформацію про те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено покарання за вживання ненормативної лексики.
А ще діти моделювали різні життєві ситуації і вчились долати конфлікти шляхом переговорів.
Для того, щоб знищити народ не обов’язково його завойовувати. Достатньо споганити його культуру та передусім мову. Як? Замініть абетку, введіть у мовлення велику кількість іншомовних слів, додайте нецензурні слова. Що залишиться від мови народу?
Від нас залежить, у якому світі будемо жити: в світі неприязні, нетерпимості, лайок і образ чи в світі доброзичливості й взаємодопомоги.
Дбаймо про чистоту своєї мови!
Результати опитування учасників зустрічі щодо вживання ненормативної лексики
Із З0 учасників зустрічі взяти участь в опитуванні виявили бажання 24 читача. Більшість із них до вживання ненормативної лексики ставляться нейтрально або байдуже (88%). Така ж кількість опитаних чують лайливі слова щодня.
Найчастіше діти чують лайку від однокласників/друзів (91, 7%). Половина дітей скаржилися, що дуже часто «погані» слова лунають на вулиці. На жаль, 16, 6 % дітей вимушені чути нецензурні слова в родинному колі (такі слова вживають їхні батьки). Майже половина батьків (54, 16%) інколи вживають ненормативну лексику. Лише в кожній третій сім’ї батьки ніколи не користуються лайливими словами.
Половина опитаних дітей вживають лайку щодня (54, 16%); третина, хоч рідко, але вживають. Лише 4 дитини з 24 опитаних ніколи не вживають нецензурних слів. Найчастіше підлітки використовують лайку у стресових ситуаціях (62, 5%) або через непорозуміння з друзями (37,5%).
Кожному четвертому неприємно чути лайливі слова. Але більшості – байдуже, вони не відчувають образи чи дискомфорту (66, 7%), і саме вони ще не вирішили чи будуть злословити в дорослому житті. Кожен п’ятий вважає, що злословити – це нормально.
Третина опитаних усе ж не хочуть, щоб їхні діти використовували ненормативну лексику.
Підсумок. Більшість дітей не бентежить вживання ненормативної лексики в суспільстві. Часто причиною такого ставлення є поганий приклад дорослих, безкарність лихослів’я, відсутність повноцінного спілкування в родині; підтримки друзів. Половина дітей щодня вживають нецензурні вислови. Є висока ймовірність, що цей «багаж» вони понесуть у своє доросле життя.
Діти вважають, що для того, щоб молодь не вживала нецензурну лексику, потрібно, щоб її не вживали дорослі; щоб діти і молодь зростали в доброзичливому середовищі; щоб у родині були порозуміння і повноцінне спілкування; підтримка друзів.