Київський авангард: музика шістдесятників – Іван Карабиць
(до 80-річчя з дня народження українського композитора)
Постать композитора, диригента, піаніста, педагога, музично-громадського діяча Івана Карабиця є знаковою в історії української музики другої половини ХХ ст. Його ім’я безпосередньо пов’язане з історією розвитку української музики та масштабних явищ у творчому житті Києва та України. Це, насамперед, Міжнародний музичний фестиваль «Київ Мюзик Фест» – «Kyiv Music Fest», автором ідеї й постійним директором і художнім керівником якого був композитор від 1990 року і до останніх днів свого життя. З 1995 року – один із засновників Міжнародного благодійного фонду пам’яті Володимира Горовиця та голова журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. Був організатором і художнім керівником Національного ансамблю солістів «Київська камерата», відродив «Київські літні музичні вечори» в Маріїнському парку столиці. Іван Федорович навчався професійної майстерності у Б. Лятошинського та М. Скорика, а серед численних учнів – В. Сильвестров, Є. Станкович, Н. Яремчук. Особистість Івана Карабиця формувалася у той яскравий період духовного злету української нації, який сьогодні називають «епохою шістдесятництва». Його самобутня музика відкриває великий духовний світ, що вражає витонченістю й глибиною. У пошуках нових форм композитор звертався і до українського фольку, і до джазу... Любов до землі, біль за її рани і водночас гордість за неї проросли у вокально-симфонічних, інструментальних та естрадних творах. Його музика лунала у 20 кінофільмах, 11 театральних виставах, 16 анімаційних фільмах. Симфонія «П’ять пісень про Україну», опера-ораторія «Київські фрески», хоровий концерт «Сад божественних пісень» на слова Г. Сковороди та інші твори увійшли до золотого фонду сучасної професійної музики.
На заході діти з цікавістю знайомилися з творами видатного українського композитора, знаходячи в надзвичайно майстерних музичних творах тонке віддзеркалення власних гострих почуттів складного сьогодення. Були вражені актуальністю змісту творів із вокального циклу «Мати» на слова Б. Олійника: «Як упав же він», «Ніхто не забутий», «Мати сивая горлиця». Звучання концерту для струнного оркестру подарувало надзвичайно витончені співзвуччя та незвичні ритми. Джазова присвята Василю Симоненку та інструментальна версія пісні «Моя любов, моя земля» прозвучали в авторському виконанні композитора, народного артиста України І. Карабиця.
