Мистецтво під час війни: зброя і порятунок.
У проєкті «Покоління незалежних» – митець і офіцер ЗСУ Дмитро Лінартович
Мистецтво під час війни. Зброя чи порятунок? Чи і зброя, і порятунок? Що в часи важких випробувань дає сили вижити і вистояти, зберегти віру і надію? Де шукати духовні опори? Як тримати стрій власної душі?
Особливий гість бібліотеки – український актор театру, кіно та дубляжу, поет, виконавець власних пісень, громадський діяч, член Національної спілки кінематографістів України, член Національної спілки письменників України, заслужений артист України, викладач кафедри кіно- і телемистецтва Навчально-наукового інституту журналістки КНУ ім. Тараса Шевченка, мужній офіцер ЗСУ – Дмитро Лінартович.
Діти з цікавістю слухали відверту розповідь пана Дмитра про його життєвий шлях, тонкощі акторської професії і оволодіння словом, роботи в театрі й кіно, успішний досвід дублювання іноземних фільмів українською мовою.
У 2022 році, після російського вторгнення в Україну, спочатку брав участь в обороні Києва у складі ТРО, пізніше у складі десантно-штурмового підрозділу воював на херсонському напрямку, у районі Бахмута, у Соледарі. Зазнав важкого поранення та контузії в боях за Соледар у січні 2023 року.
Дмитро Лінартович розповів читачам бібліотеки про свій досвід військової служби, переповнені драматизмом війни історії, своє поранення і відновлення, втрату побратимів, віру в Україну і українців.
Нині Дмитро Лінартович повернувся до військової служби, підтримує моральний дух військових. Засобами мистецтва і своєї творчості доносить правду про мужність і незламність українських захисників, їхню самопожертву й відданість Батьківщині.
Глибокі за змістом загартовані війною авторські поезії і пісні, словоспіви, пронизані пережитими подіями, у чуттєвому виконанні Дмитра Лінартовича у супроводі гітари струменіли тілами присутніх. Кожне слово, кожна нота – як оголений нерв. Кожне слово, кожна нота – як життєдайний вогонь. Це була розмова про серйозні речі: життєвий вибір, громадянський обов’язок, служіння Батьківщині, внутрішній фронт, незламність і силу духу, про те, що тримає нас українців на нашій українській землі.
Вірші його поетичної збірки «Словоспіви», написані на фронті, – це про відвагу і звитягу, силу козацького духу, любов до України, віру в Перемогу. Поезії Дмитра Лінартовича – це і зброя, і порятунок.
Кожен присутній у залі відчув потужну силу характеру, таланту, харизми, чоловічої енергетики, любові до життя і людей, прагнення Дмитра Лінартовича бути корисним Україні.
Дякуємо, пане Дмитре, за мужність і відданість Батьківщині, мудре і щире слово, світло Вашої душі, яке несете в світ! Ви пройшли крізь вогонь не лише в кіно, а й у реальному житті, захищаючи Україну!
