Заняття 51. Стандарти каталогізації:
від історичних правил до глобальних моделей даних
Каталогізація здавна є одним із ключових напрямів діяльності бібліотеки. Вона бере початок із найдавніших часів: від написів на стінах монастирських бібліотек і глиняних табличок, згодом – рукописних списків та упорядкованих каталожних карток, до сучасних електронних каталогів і цифрових баз даних. З появою цифрового інформаційного простору докорінно змінилися підходи, інструменти та завдання каталогізації. Каталогізація сьогодні – це процес створення бібліографічних записів на всі види документних ресурсів, формування системи метаданих, інтеграція бібліотек у глобальний цифровий простір, взаємодія з інформаційно-пошуковими системами світу тощо. Саме тому еволюція стандартів каталогізації стала відображенням глибоких історичних змін у формах збереження, систематизації та передачі знань людства.
Першим системним документом, що започаткував стандартизацію каталогізації, вважається «Правила укладання каталогу» бібліотеки Британського музею 1841 року. Правила, розроблені Антоніо Паніцці та його помічниками і згодом названі «91 правило», стали основою для всіх наступних систем каталогізації XIX-XX ст. і вважаються попередниками сучасних міжнародних стандартів описової каталогізації: «Англо-американські правила каталогізації» (Anglo-American Cataloguing Rules, AACR, AACR2), «Міжнародний стандартний бібліографічний опис» (International Standard Bibliographic Description, ISBD), «Опис та доступ до ресурсу» (Resource Description and Access, RDA), які використовуються у бібліотеках усього світу.
Наступним етапом розвитку міжнародної каталогізаційної практики стали «Паризькі принципи» (1961 р.) – перший узгоджений на світовому рівні документ, що визначив функції бібліотечного каталогу та закріпив основні принципи бібліографічного опису. Вони стали основою для розроблення «Міжнародного стандартного бібліографічного опису» 1967 р. і подальших «Англо-американських правил каталогізації».
Прийняття «Міжнародного стандартного бібліографічного опису» (International Standard Bibliographic Description, ISBD) у 1971 році стало важливим кроком уніфікації бібліографічних записів на світовому рівні. Цей стандарт уперше встановив єдину структуру опису документа за визначеними областями та пунктуацією, що забезпечило можливість обміну бібліографічними даними між різними країнами та бібліотечними системами.
Значний вплив на розвиток стандартів відіграло ухвалення «Англо-американських правил каталогізації», що діяли у 1967-2002 роках. Вони стали основою англомовної практики каталогізації, поєднавши положення Паризьких принципів і ISBD, та розширили правила опису для нових типів ресурсів: аудіовізуальних, електронних, мультимедійних тощо. Ця модель слугувала базою для переходу до сучасного RDA.
Інструктивні документи цих років створили підґрунтя для інтероперабельності каталогів різних країн та заклали базу сучасних міжнародних підходів. У 60-роках XX століття для створення електронного каталогу (ЕК) у бібліотеках США було розпочато розробку комунікативного формату MARC (Machine Readable Cataloging), який забезпечив машинну обробку бібліографічних записів. Завдяки MARC-формату стало можливим створення спільних бібліотечних баз даних (БД) і обмін бібліографічними даними між комп’ютерними системами світу. Проте традиційні стандарти, орієнтовані на друковані документи, не могли повною мірою врахувати появу нових форматів інформації – мультимедійних, інтерактивних, онлайн-ресурсів. Це вимагало нових гнучкіших підходів до опису.
Наприкінці 1990-х років Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (the International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA, ІФЛА) почала розробку низки концептуальних моделей для узагальнення структури бібліографічних даних:
– Функціональні вимоги до бібліографічних записів (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR, 1998) – концептуальна модель, розроблена ІФЛА для вдосконалення бібліографічних даних. Вона представляє собою модель «сутність-зв'язок», що допомагає краще організовувати інформацію про видання та пов'язані з ним записи. Модель запровадила чотирирівневу структуру опису видання: робота (work) – окремий інтелектуальний/мистецький твір; вираження (expression) – інтелектуальна/мистецька реалізація твору в одній або кількох формах (переклад, текст, музична партитура тощо); прояв (manifestation) – фізичне втілення твору (книга, аудіодиск, цифрова копія тощо); примірник (item) – конкретний екземпляр/примірник книги.
– Функціональні вимоги до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD, 2009) – концептуальна модель, розроблена ІФЛА, яка доповнила FRBR. Вона створює логічну основу для побудови авторитетних файлів (АФ), забезпечує ідентифікацію осіб, організацій, назв і тем, а також підтримує ефективний пошук і зв’язок даних у бібліографічних каталогах. Модель FRAD стала основою для розроблення стандарту RDA, який інтегрує бібліографічні й авторитетні дані в єдину логічну систему.
– Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data, FRSAD, 2010) – концептуальна модель, розроблена ІФЛА, яка доповнила FRBR і FRAD. Вона визначає структуру предметних даних, що описують змістове каталогізування. Модель забезпечує єдність предметних рубрик, узгодженість термінів і покращує пошук інформації за змістом у бібліографічних системах.
– Моделі FRBR, FRAD і FRSAD дозволяють стандартизовано описувати документи (бібліографічний опис), ідентифікувати авторів та установи (авторитетний контроль) і класифікувати матеріали за змістом (предметний аналіз) для забезпечення точного пошуку та організації інформації. Вони стали підґрунтям для створення узагальненої моделі IFLA LRM (IFLA Library Reference Model, Еталонна бібліотечна модель від IFLA, 2017). IFLA LRM – концептуальна модель, забезпечує сумісність бібліографічних даних у глобальному цифровому середовищі та стає теоретичною основою сучасної каталогізації та базовою моделлю для стандарту RDA.
Паралельно з розвитком концептуальних моделей відбувається еволюція форматів представлення бібліографічних даних:
• MARC 21 (Machine-Readable Cataloging) – формат машиночитаного каталогізаційного запису. Забезпечує обмін та сумісність даних між бібліотечними системами, використовуючи теги, підполя й індикатори для структурованого опису ресурсів. Є основою електронних каталогів сучасних бібліотек.
• BIBFRAME (Bibliographic Framework Initiative) – це ініціатива з розробки стандартів бібліографічного опису до пов’язаної моделі даних, розроблена Бібліотекою Конгресу США як заміна формату MARC 21. Базується на технологіях Linked Data і орієнтована на використання у вебсередовищі, забезпечуючи взаємозв’язок між творами, авторами та темами. Формат покращує інтеграцію бібліотечних даних у глобальний інформаційний простір.
• MODS (Metadata Object Description Schema), METS, PREMIS – сучасні стандарти опису та збереження цифрових ресурсів. Вони забезпечують узгоджене представлення, структурування й довготривале зберігання електронних об’єктів у бібліотеках і цифрових архівах. MODS використовується для опису бібліографічних метаданих у зручному XML-форматі, METS – для об’єднання метаданих, файлів і структури ресурсу в єдине ціле, а PREMIS – для документування процесів збереження та забезпечення автентичності цифрових об’єктів.
• Dublin Core (Dublin Core Metadata Initiative, DCMI) – міжнародний стандарт метаданих, створений для спрощеного опису цифрових ресурсів у інтернеті. Містить 15 базових елементів (назва, автор, тема, дата, формат тощо), які є універсальними для різних типів документів. Метою Dublin Core є спрощення опису та пошуку інформації в електронному середовищі й забезпечення сумісності між інформаційними системами. Стандарт широко використовується у цифрових бібліотеках, архівах, репозитаріях та системах відкритого доступу як базова модель метаданих.
Таким чином, розвиток стандартів каталогізації від правил Паніцці до сучасного RDA відображає поступову уніфікацію, систематизацію та адаптацію бібліографічного опису до змінних інформаційних середовищ. Кожен з етапів закріплює важливі принципи: авторський запис, уніфікацію заголовків, точність опису та зручність пошуку. Сучасні стандарти забезпечують глобальну взаємодію бібліотечних даних, інтеграцію різних типів ресурсів і ефективний доступ до знань у цифрову добу.
Розроблений ІФЛА RDA (Resource Description and Access, Опис та доступ до ресурсу, 2010) має гнучку структуру запису, що дозволяє описувати будь-які типи ресурсів (книги, аудіо, відео, електронні документи тощо), забезпечує точний і повний доступ до інформації та полегшує пошук ресурсів, інтегрується з електронними каталогами, системами обміну даними та семантичними вебтехнологіями, а також дозволяє легко обмінюватися стандартизованими записами між бібліотеками світу.
Впровадження стандарту RDA у бібліотеках світу відбувається поступово і продовжує розширюватися завдяки міжнародній співпраці. Наприклад, Національна бібліотека США – Бібліотека Конгресу (Library of Congress, LOC) –оголосила про повне впровадження RDA до кінця березня 2013 року. Також стандарт адаптували Національна бібліотека США з медицини (United States National Library of Medicine, NLM) та Національна сільськогосподарська бібліотека США (United States National Agricultural Library, NAL). Бібліотека та архів Канади (Library and Archives Canada, BAC і LAC) повністю впровадила RDA у вересні 2013 року. Британська бібліотека (Національна бібліотека Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, British Library) та Німецька національна бібліотека (Deutsche Nationalbibliothek, DNB) адаптували стандарт для інтеграції даних у міжнародний контекст. Національна бібліотека Австралії (National Library of Australia, NLA) активно впроваджує RDA через бібліографічні бази даних, зокрема на онлайн-платформі Trove, яка надає доступ до цифрових колекцій та артефактів. Адаптація RDA сприяє інтеграції бібліографічних даних на глобальному рівні, що полегшує обмін інформацією між бібліотеками різних країн. Загалом, впровадження RDA в бібліотеках світу є важливим кроком до модернізації каталогізації та забезпечення ефективного доступу до інформації в цифрову епоху.
В Україні процес впровадження міжнародного стандарту RDA розпочався на початку 2010-х років і триває досі. У 2014 році було створено робочу групу Української бібліотечної асоціації (УБА) для вивчення питання щодо можливості перекладу стандарту українською мовою, його адаптації та впровадження в Україні. З цією метою було проведено онлайн-опитування, у якому брала участь Національна бібліотека України для дітей (НБУ для дітей).
Перші спроби переходу бібліотек країни на міжнародні правила каталогізації RDA відбулися в університетських та наукових бібліотеках. Так, у січні 2019 року Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського розпочала роботу зі стандартом RDA, що дало змогу підвищити ефективність збору, збереження та пошуку інформації в електронному середовищі. Серед публічних бібліотек України першою бібліотекою, що запровадила опис книг за стандартом RDA наприкінці 2021 року, є Львівська обласна бібліотека для дітей.
У 2025 р. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого стала членом EURIG – Європейської групи зацікавлених у RDA. Ця організація об’єднує європейські бібліотеки, які працюють над розвитком і впровадженням міжнародного стандарту RDA. Для нашої держави це стане поштовхом до ширшої зацікавленості українських фахівців і науковців у роботі з RDA та допоможе визначити вектор розвитку каталогізації в наших бібліотеках. У вересні 2025 р. відбулася перша зустріч робочої групи з впровадження міжнародних правил каталогізації RDA, створена на базі Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. До неї приєдналися фахівці з національних, державних, університетських та публічних бібліотек. У планах роботи повний переклад RDA українською мовою, адаптовані рекомендації для бібліотек.
Одним із головних викликів впровадження стандарту RDA в Україні є технічна несумісність більшості українських автоматизованих бібліотечних систем (АБІС) із форматами даних, що використовуються для реалізації RDA. Крім того, для практичного застосування RDA в Україні необхідна розробка нормативної бази, підготовка фахівців у сфері метаданих і семантичного вебу.
Таким чином, еволюція стандартів каталогізації – це процес, що поєднує історичний досвід і сучасні технології, спрямований на створення ефективної гнучкої та глобально сумісної системи організації знань.