20 березня у Національній бібліотеці України для дітей стартував
Всеукраїнський тиждень дитячого читання – 2026
У Національній бібліотеці України для дітей урочисто відкрили Всеукраїнський тиждень дитячого читання – 2026, який цього року проходить під гаслом «Читання без кордонів».
Це особливий час – час нових відкриттів, книжкових пригод і натхнення. Символічно, що подія об’єднує читачів не лише з різних куточків України, а й українські бібліотеки світу.
На початку заходу пролунали слова вдячності українським захисникам і захисницям, завдяки яким сьогодні діти мають можливість навчатися, читати, мріяти та розвиватися.
До читачів із привітанням звернулася заступник генерального директора НБУ для дітей Тетяна Шамаріна, яка наголосила: «Книга – це більше, ніж сторінки. Це двері у світ знань, емоцій і великих мрій. Саме тому цьогорічна тема підкреслює: читання не має кордонів, а кожен читач може стати частиною великої спільноти».
Ведуча урочистостей запросила усіх стати частиною великої світової ініціативи «Читання без кордонів», яку ініціювала наша бібліотека. Для цього потрібно проголосувати за книгу – залишити свій голос на спеціальному фліпчарті «Читання без кордонів» у фоє бібліотеки, щоб наприкінці тижня визначити справжніх книжкових фаворитів саме нашої книгозбірні!
Читачі також ознайомилися із програмою весняних читань «BOOK-бум у бібліотеці: відкриваємо нові книги!», книжкові пригоди якої триватимуть з 23 по 31 березня щодня з 11.00 до 15.00.
У цей день із нагоди свята бібліотекарі підготували для відвідувачів безліч подій.
Зранку всі бажаючі змогли долучитися до поетичного марафону з нагоди Всесвітнього дня поезії, який відзначається 21 березня. Діти читали поезії українських класиків та сучасних митців.
У паузах між читанням звучала фортепіанна музика у виконанні талановитої музикантки, читачки бібліотеки Софії Копйової.
У відділі для наймолодших Всеукраїнський тиждень дитячого читання розпочався зі справжньої казки, адже до дітей завітали казково-мультяшні герої Ліло та Стіч із дитячого розважального центру «Країна Мрій». Веселі запальні танці, завдання та вікторини так запалили наших читачів, що їх неймовірно-щасливий галас лунав на всю бібліотеку!
Старшокласники стали учасниками кіноперегляду у межах Національного туру асоціації Дивись українське : Кіно заради Перемоги! Фільм «Стоп-Земля» представив глядачам кінокритик, сценарист, капітан ЗСУ у запасі – Ярослав Підгора-Гвяздовський.
У своєму зверненні до глядачів він зазначив, що «Стоп-Земля» – це один із найсильніших і найщиріших фільмів сучасного українського кіно. І без перебільшення – одна з небагатьох стрічок, що так тонко й чесно говорить про підлітків. Режисерка Катерина Горностай створила історію, в якій відчувається глибоке розуміння внутрішнього світу юності. Можливо, саме тому фільм звучить так правдиво.
Як зауважив наш гість: «Щоб зрозуміти підлітків, одного розуму замало – потрібно вміти чути музику». Пан Ярослав попередив, що головна героїня може спочатку видатися дивною, навіть трохи «інопланетною». Але це не випадковість – це метафора. Адже кожен із нас почувається чужим, поки його не зрозуміють і не приймуть.
Цей фільм – не про події, а про відчуття. Іноді під час перегляду хочеться ніби «випасти» з історії, відсторонитися, побути в собі. І це нормально. Головне – повернутися. Бо саме в цих поверненнях народжується розуміння.
Після фільму продовжилося обговорення стрічки. Від нашого гостя ми дізналися, що один із закидів цьому фільму від критиків був таким: він дуже гарний і естетично привабливий, а це не зовсім правдиво. Дуже гарні герої, розумні... Не було показано зворотній бік життя підлітків - погані звички, булінг, майже немає обсценної лексики. І це відрізняє фільм від подібних американських або інших закордонних стрічок.
Цікава історія про те, як даний фільм починався: сценаристка прийшла в школу і попросилася просто поспостерігати за дітьми, сіла на задню парту і дивилася, як підлітки поводяться, про що говорять, як контактують між собою. Вона приходила в школу впродовж місяця, спілкувалася з дітьми. А потім розпочала кастинг на ролі просто в цьому ж класі...
Глядачі сказали, що фільм цілком сподобався, але дехто з підлітків також зауважив, що актори надто "причесані", хоча теми, які розглядалися у стрічці - цілком актуальні. Декому з глядачів не вистачило динаміки, хотілося б розвитку подій і персонажів.
Наш гість-кінокритик подякував глядачам-підліткам і педагогам за їхні думки.
Разом дійшли думки: ми хочемо дивитися українське кіно! Підлітки хочуть бачити його драйвовим, європейським, життєвим, але не повчальним, не менторським.
В цей день читачі відчули справжнє свято завдяки другу нашої бібліотеки, меценату Леоніду Соколову, голові Благодійного фонду «Серце до серця», який передав для заохочення до читання солодкі подарунки для читачів.