Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Пропустить Навигационные Ссылки.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Структура
Контакти
"Вікно в Америку"
Бібліотека в медіа
Партнери і меценати
Благодійний фонд розвитку
Запобігання корупції
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Бібліотечні події
Онлайн-проєкти
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Медіатека
Видання бібліотек для дітей
Віртуальні книжкові виставки
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Бібліотека у форматі Д°
Музей книги
Творчість дітей
Пам'ятні літературні дати
Вибрані інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей, юнацтва
Мережа бібліотек України для дітей, юнацтва
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проєкт "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду
Києво-Печерська лавра: 975 років великої історії. Зустріч у межах проєкту «Покоління незалежних»

975 років тому на київських пагорбах, у напівтемряві перших печер, зажевріла лампада, якій судилося стати духовним, інтелектуальним та культурним маяком усієї Східної Європи.

Одна з найголовніших та найзагадковіших пам'яток нашої землі – Києво-Печерська лавра – відзначає свій 975-річний ювілей.

Києво-Печерська лавра – це не просто величні золоті бані, які ми бачимо над Дніпром. Це живий літопис державної стійкості та незламності українського духу. Монастир руйнували орди Батия, його нищили масштабні пожежі, храми підривали у часи тоталітаризму. Але щоразу, всупереч усьому, Лавра відроджувалася з попелу й руїн. Тому що її справжні стіни – це наша ідентичність, наша культура, наше прагнення свободи та світла, які неможливо знищити.

Зазирнути за завісу віків і пройтися лабіринтами глибокої історії учасників зустрічі «Києво-Печерська лавра: 975 років величної історії» запросив не просто оповідач, а людина, яка присвятила своє життя дослідженню і збереженню історико-культурної спадщини, – історик, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Денис Яшний.

Разом із науковцем наші читачі відкрили літопис Лаври задля того, щоб зрозуміти: Ким ми були в минулому і ким ми є нині? Хто насправді розбудовував і зберігав Києво-Печерську лавру? Які політичні та культурні таємниці приховують підземні лабіринти? Що відбувалося і відбувається у її стінах?

Діти дізнавалися про Києво-Печерську лавру не лише як про архітектурну пам’ятку, а й про місце, в якому переплелися долі людей, культурні традиції та важливі події нашої історії. Серед них – чернець Антоній, який 1051 року, за легендою, оселився в печері над Дніпром, і з цього часу розпочалася історія монастиря. Київський князь Святослав Ярославич підтримав будівництво Успенського собору. Нестор Літописець уклав тут «Повість минулих літ». У ХV столітті литовсько-руський князь Семен Олелькович відбудував собор. Князь Костянтин Острозький, захисник православ’я, взяв його під свою опіку. Петро Могила відкрив тут школу, з якої виросла Києво-Могилянська академія. Гетьман Іван Мазепа оточив Лавру кам’яними мурами й запросив до неї гравера Олександра Тарасевича. А кріпосний майстер Степан Ковнір звів шедеври українського бароко. У ХІХ столітті митрополит Євгеній Болховітінов уперше описав історію Лаври в окремій книзі. Іван Їжакевич зробив у лаврській іконописній майстерні перші кроки до слави великого художника. Коли у 1920-х роках Лавру намагалися знищити, її врятували музейники. Петро Курінний очолив Всукраїнський музейний городок. Учень Бойчука – Микола Іванович Касперович – керував реставраційною майстернею й повертав життя іконам. Марія Новицька власноруч аркуш за аркушем описала і зберегла колекцію старовинної вишивки.

Про всі ці факти та багато іншого дізналися учасники зустрічі. Науковець Денис Яшний допоміг дітям усвідомити: справжня повага до історії починається тоді, коли розумієш її цінність, бережеш її і передаєш далі. А кожен із нас – теж частина цієї великої історії. І саме від молодого покоління залежить, чи збережеться цей дивовижний зв'язок поколінь для майбутнього.

Знати історію Лаври – це знати історію України, розуміти код нашої нації.

Пам’ятати – це не просто озиратися назад, це єдиний спосіб впевнено крокувати вперед і будувати власне майбутнє. Наша історія вчить головного: ворог може цілити в наші міста, але йому ніколи не вкрасти нашу ідентичність і те, що закарбовано в нашому ДНК.

Наша пам'ять – це зброя, наш культурний код – це щит, а наше майбутнє обов'язково буде мирним, вільним та українським.

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою library@chl.kiev.ua

 
Останнє оновлення: 11.06.2026
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей