БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 року в місті Забєлишине в Бєларусі. Батько його був фельдшером, а мати - медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов 'ю до рідної природи...
1934 року родина Старостенків переїхала до нової столиці України - Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до бєларуської природи побачив хлопець у цьому краї, і стільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба. Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останьої зернини. Пізніше Юрію Старостенку випало служити у військах МВС, районному військкоматі міста Києва, у відділі охорони Дніпровського басейну.
Але восени 1954 року, коли Юрію Старостенку виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе - він тяжко захворів.
Довгими безсонними ночами згадувавалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились бєларуські бори, українські ліси - в пам'яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі - з письменник Олександром Копиленком.
Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу...
І ось 1958 року з'явилося друком перше оповідання Ю.Старостенка про природу Карпат "Рідні гори". А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань "Ловись, рибко!". Твори письменника за обсягом коротенькі, лаконічні, щирі та довірливі. Автор часто вдається до персоніфікації - надає явищам природи, тваринам та рослинам людські властивості.
Письменник любив повторювати: "Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті".
Багато задумів не встиг здійснити Ю.Старостенко. В 1965 році він помер.