Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

---

Згідно з «Основними засадами розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», затвердженими Законом України від 9 січня 2007 року № 537-V, одним з головних пріоритетів є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя. Що ж являє собою інформаційне суспільство? Це етап у розвитку сучасної цивілізації, що характеризується зростанням ролі інформації і знань у житті суспільства і настає внаслідок інформаційно-комп’ютерної революції й базується на інформаційній системі — єдиній найновішій інтегрованій системі зв’язку, яка забезпечує кожній особі будь-яку інформацію і знання.

Побудова інформаційного суспільства потребує в першу чергу максимального сприяння зростанню громадської активності, розкриттю і продуктивному використанню потенціалу кожної людини. А кожна людина починається з дитинства. Сім’я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З перших днів появи дитини на світ сім’я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власний досвід поведінки й діяльності. Оскільки мета виховання підростаючого покоління — формування всебічно розвиненої особистості, сім’я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання. До процесу виховання дітей активно долучаються громадськість, церква, дитячі організації, велика мережа позашкільних навчально-виховних закладів, серед яких чільне місце займають бібліотеки. Дитячі книгозбірні — це ті заклади, які спроможні зацікавити дитину, дати їй додаткову освіту, спрямувати на здобуття знань, розвиток умінь і навичок, забезпечити потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. Водночас вони є установами, які втілюють у життя основні положення державної програми про розвиток інформаційного суспільства в Україні.

Запровадження ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) у бібліотеках сприятиме забезпеченню повного і постійного доступу користувачів до надбань культури, писемності, традицій та звичаїв усіх корінних народів і національних меншин України, світових інформаційних електронних ресурсів. Що ж під силу нашим дитячим бібліотекам уже сьогодні? Беручи до уваги те, що процес інформатизації ступив на поріг кожної бібліотеки, ми розширюємо для юних користувачів можливості здобуття знань з використанням ІКТ, вчимо комп'ютерній грамотності, удосконалюємо їхні вміння і навички; пропагуємо переваги інформаційного суспільства; створюємо власні електронні інформаційні ресурси; забезпечуємо інформаційну і комп’ютерну грамотність як основу розбудови нового суспільства, тобто сприяємо розвитку людського потенціалу, формуючи всебічно розвинену особистість. Широко використовуємо ІКТ при обслуговуванні дітей, особливо тих, що потребують соціальної допомоги та реабілітації.

Наша книгозбірня має нині 7 комп’ютерів, доступ до всесвітньої мережі, АІБС «МАРК–SQL» і намагається знайти своє місце в новому, мінливому інформаційному просторі. Ще у 2004 році серед користувачів бібліотеки було проведено соціологічне опитування «Мої потреби в Інтернет-послугах». Його результати засвідчили, що 35% респондентів мають доступ до комп’ютера лише в школі на уроках інформатики, 15% — у комерційних клубах та Інтернет-кафе, 23% — у друзів, 7% — у батьків на роботі, 16% — вдома. Хотіли б отримати доступ до Інтернету в бібліотеці 97% опитаних, з них: 81% — для навчання, 70% — для пошуків цікавої інформації, 30% — для спілкування. Один респондент дав несподівану відповідь: «Хочу повідомити світові про себе!». Зрозумівши, що сучасні діти мають значну потребу в отриманні різносторонної інформації та бажання спілкуватися через Інтернет, ми стали шукати шляхи для придбання комп’ютерів з підключенням до всесвітньої мережі. Бюджетні кошти, участь в обласному конкурсі на краще методичне забезпечення культурного обслуговування сільського населення, кошти від надання платних послуг — поєднання цих фінансових джерел дозволило нам у березні 2007 року відкрити віртуальний читальний зал на 2 місця: Інтернет-місце і мультимедійне. Нова послуга поступово завойовує популярність серед користувачів: за рік їх кількість збільшилася з 29 до 56 осіб, а відвідування — з 73 до 320. Проте захоплення комп’ютером у стінах книгозбірні не набуло масового характеру з двох причин: одна частина дітей уже має ПК вдома, а інша не має навичок роботи з ним. Через те у 2009 році бібліотекарям доведеться докласти багато зусиль для навчання дітей молодшого і середнього шкільного віку комп’ютерної грамотності. Чимала кількість запитів уже задовольняється саме через Інтернет. Ось перелік останніх тем, забезпечених через всесвітню мережу: сучасні українські письменники; хто такі хіпі й панки; відомі актори й співаки; дитячі серіали; біографії зарубіжних письменників; сім чудес Рівненщини; Євросоюз; пісні війни; дитячі пісні; національні костюми народів світу; міста Європи; українська класична музика; навчальні заклади України та Рівненщини; фестивалі Рівненщини; відомі футболісти; програмні віршовані твори; розваги.

Оскільки віртуальний читальний зал знаходиться у відділі естетичного виховання, працівники оптимально використовують його можливості в індивідуальній роботі та для проведення масових заходів. Розуміючи, що відео та інтерактивне мультимедіа дозволяють дітям отримувати інформацію більш захопливо і комфортно, бібліотекарі для популяризації читання використовують аудіовізуальні та мультимедійні матеріали. Власне, з цією метою сформовано медіатеку. Звук, відео, графіка, текст, анімація — ці мультимедійні можливості здатні стимулювати інтерес до читання і зробити його систематичним. Віртуальний читальний зал створює ідеальні умови для більш змістовного дозвілля в умовах бібліотеки на противагу безконтрольному споживанню негативної інформації в Інтернет-кафе або вдома за відсутності батьків. Останнім часом медіатека поповнилася новими компакт-дисками серії «Дитяча колекція», підготовленими Всеукраїнським товариством «Просвіта» та компанією «Атлантік». Ці навчально–ігрові програми розраховані на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Кожен диск складається з 8-ми рівнів і містить, крім теорії, загадки, лічилки, скоромовки, ігри, мультфільми, тести та різні цікавинки. Найулюбленішими серед читачів стали: «Історія України», «Стародавня Греція», «Стародавній Рим», «Мандрівники та невідомі землі», «Світ ремесел», «Видатні композитори світу», «Видатні художники світу», «Правила дорожнього руху», «Етика», «Валеологія» тощо. Використання таких СD-дисків формує у дітей знання, уміння, навички, культуру роботи з інформацією.

Значно цікавішою стала масова робота з популяризації світової культури із залученням таких мультимедійних видань: «Античность: литература и искусство», «Прогулки по Лувру», «Большая художественная энциклопедия», «Античная мифология» тощо. Діти із захопленням беруть участь у віртуальних подорожах і мандрівках. Надзвичайно емоційно проходять шевченківські заходи з використанням компакт-диску «Тарас Шевченко. Кобзар», до якого увійшли текст «Кобзаря», твори автора у виконанні відомих майстрів художнього читання і співаків, поема «Гайдамаки» у виконанні Львівського театру ім. Марії Заньковецької, а також фоторепортаж із Чернечої гори у м. Каневі. Цей матеріал у поєднанні з диском «Рок-Кобзар», на якому пісні на вірші поета виконуються знаними гуртами, підсилює зв’язок Кобзаря з сучасністю.

Дуже подобається дітям 6–10 років дитячий журнал «Професор Крейд» і не лише за енциклопедичні знання, які він дає, а й за музично-літературний додаток на СD-диску. Казки, пісні, караоке, пазли, ігри, інтерв’ю з улюбленою зіркою, розмальовки дозволяють чудово провести вільний час. Водночас бібліотекарі під час роботи з користувачами молодшого віку пам’ятають, що до шести років дітям не бажано працювати з комп’ютером. Аби вони не втратили здатності до емоційного сприйняття, образного мислення, аналізування та літературно-художньої творчості, нашою головною метою залишається процес підтримки і розвитку інтересу до книги, до читання. У них попереду ще достатньо часу, щоб узяти собі в друзі, а не в ідоли такий технічний засіб, як комп’ютер. Я особисто була свідком того, як чотирирічна дитина вільно знаходила в чужому ПК ігрові програми, проте не знала і не могла переповісти жодної казки, що викликало у мене неабиякий подив і жаль. Цей випадок ще раз зміцнив моє переконання в тому, що процес трансформації бібліотек в інформаційні центри, який віднедавна прогнозується, не повинен торкатися дитячих книгозбірень, адже це загрожує духовному розвитку наступних поколінь.

Отже, пам’ятаючи, що ІКТ для нас не самоціль, а союзник, ми завершуємо процес створення власного веб-сайту бібліотеки, компонентами якого буде інформація про книгозбірню та її послуги, корисні матеріали для дітей, батьків, бібліотекарів, новини бібліотечного життя. Беручи участь у спільному проекті трьох обласних бібліотек зі створення сайту «Освітній навігатор» (http://navigator.rv.ua/), ми підготували розділ «Хочу знати», який має 2 складові частини: «Абетка безпеки» і «Цікаві речі». Усього за чотири місяці цього року кожен матеріал переглядався від 38 до 95 разів. Нам приємно бачити такі позитивні результати використання електронних ресурсів у превентивному вихованні наших користувачів.

Розбудова інформаційного суспільства стає важливим напрямом діяльності і книгозбірень районного рівня. Майже всі ЦРБ області мають Інтернет-центри, активними користувачами яких є діти. У квітні цього року на базі Березнівської ЦРБ пройшов міжрегіональний семінар «Роль медіа-центру бібліотеки у формуванні соціалізації особистості», ініційований Рівненською державною обласною бібліотекою і підтриманий нами та обласною бібліотекою для юнацтва, за участю представників НБУ для дітей, ДБУ для юнацтва, НПБУ. Учасники семінару ознайомилися з веб-ресурсами регіонального медіа-середовища «Медіа-Світ Березне», яке об’єднує медіа-центри ЦРБ, РДБ, ЗОШ І ступеня, міської гімназії, економіко-гуманітарного ліцею, ЗОШ № 2, агротехнічного ліцею-інтернату, ліцею–інтернату спортивного профілю та публічно-шкільних бібліотек Балашівки і Городища. Заступник директора централізованої системи публічно-шкільних бібліотек Наталія Щур відзначила той факт, що нинішні читачі РДБ за допомогою ресурсів медіатеки та Інтернету можуть навчитися працювати на комп’ютері за допомогою спеціальних компакт-дисків, потрапити в найвідоміші музеї світу, інтерактивно вивчати іноземні мови, готувати доповіді та реферати, грати в розвиваючі ігри, знайомитися з творами художньої літератури та кращими зразками класичної музики, переглядати улюблені мультфільми, отримувати уроки гарної поведінки, безпеки, малювання. Приємно вразили відвідини публічно-шкільної бібліотеки села Балашівка. Сучасні техзасоби, доступ до Інтернету, нова література, гарне приміщення, відповідні меблі, м’які куточки, велика кількість іграшок від спонсора, розкішний фітодизайн, а головне, чудовий фахівець — бібліотекар у другому поколінні Руслана Журавель приваблюють до себе все сільське дитяче населення, і книгозбірня для нього є найулюбленішим місцем дозвілля. Розповідаючи про свою роботу, Руслана Михайлівна констатувала, що активне використання і поєднання традиційних носіїв інформації та новітніх технологій дає бібліотеці значно більше можливостей у забезпеченні запитів читачів усіх вікових категорій.

Сьогодення вимагає від бібліотек іти в ногу з часом, створювати нові форми послуг, і тому діяльність книгозбірень спрямовано на забезпечення користувачів усіма можливими видами інформації. Це підпорядковано єдиній меті, єдиному завданню — формуванню всебічно розвиненої особистості, яка вільно орієнтується у системі інформаційних послуг та потужній кількості інформаційних ресурсів, знаходить своє покликання, розуміє своє призначення і стає справді щасливою людиною.