Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

Реалізація Декларації та Конвенції ООН про права дитини

Природні, політичні, соціальні катаклізми спонукають до простої думки про особисту відповідальність людини перед власною совістю, суспільством, світом. Ще на початку двадцятого століття цю істину висловив відомий російський філософ Іван Ільїн: все людство врятувати пізно, а конкретну людину — цілком можливо. Адже людство складається не з безликих мільйонів, а з одиниць, і ця одиниця — особистість. Кожен з нас має свою неповторну частину життя — дитинство. Від того, яким воно буде, залежить майбутня доля не лише людини, але й всього народу, нації, людства. Для усвідомлення цієї простої істини і розуміння того, що дитинство потрібно захищати, людям виявилися потрібними століття воєн, численні революції, повстання, катастрофи та катаклізми.

В історії розвитку прав та свобод дитини 2009 рік можна з повним правом назвати тричі ювілейним. 85 років тому, у 1924 році в Женеві була вперше прийнята Декларація прав дитини. У 1959 році, 50 років тому, Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила нову Декларацію, в якій йшлося не лише про життєві, а й моральні потреби дитинства. А 20 листопада 1989 року, 20 років тому, 192 країни світу підписали Конвенцію про права дитини. До неї в 1991 році приєдналася Україна, а у квітні 2001 року в Україні було прийнято закон «Про охорону дитинства».

Цілком закономірно виникає скептичне запитання: Декларація існує, Конвенцію підписано, Закон прийнято, але чи стали діти щасливіші? На жаль, і цифри, і факти говорять самі за себе: за офіційними даними, в Україні живуть більше 145 тис. безпритульних (неофіційно називається цифра 300 тис.). За останні 10 років кількість сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей збільшилася на 60%. У системі МВC України більше 80 тис. сімей стоять на обліку як неблагополучні, а в них проживає майже 100 тис. дітей. Це означає, що у нашій державі існують сотні тисяч скалічених дитячих доль і зранених дитячих душ. Хто і коли відповість за них?

Не варто, мабуть, говорити про те, яку важливу роль відіграє у вихованні дітей правова освіта. Все розпочинається з малого: дитина повинна не лише знати, але й вміти захищати свої права. При цьому актуальним є виховання в дітей поваги до прав інших людей, формування прагнення до їх виконання, усвідомлення своїх обов’язків перед собою та іншими членами суспільства. Потрібний цілий комплекс заходів, які закріплять ці знання в дитячій свідомості, щоб дитина в подальшому своєму житті змогла скористатися ними на практиці.

У правовій освіті дітей і підлітків важко перебільшити роль дитячої бібліотеки. По-перше, вона володіє інформаційними ресурсами і можливістю донести правові знання до читачів за допомогою як спеціальної, так і художньої літератури. По-друге, властиві для бібліотеки форми і методи роботи роблять серйозні дисципліни емоційно забарвленими і живими. І, по-третє, багато бібліотек для дітей підтримують тісні контакти з юридичними організаціями, які можуть надати юним читачам не лише теоретичну, але й практичну допомогу з правової освіти та з питань захисту дитячих прав.

Дитячі бібліотеки України накопичили багатий досвід правового виховання та правової освіти. Указом Президента України № 1149/2008 від 8 грудня 2008 р. було започатковано Всеукраїнський тиждень права. Під час його проведення 10 грудня в честь проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини обов’язково відзначатиметься День прав людини. Тиждень права носить аполітичний характер і проводитиметься на загальнонаціональному рівні. Під його егідою у 2009 році дитячі бібліотеки України провели багато заходів, під час яких ознайомили дітей з їхніми правами, основними державними та міжнародними документами, в яких прописані та затверджені права людини і які утверджують повагу дитини до права. Зокрема, Національна бібліотека України для дітей в рамках Тижня провела: засідання за «круглим столом» «Яким я уявляю сучасного лідера України», у ході якого читачі-учні 8-9 класів обговорювали демократичні права та обов’язки членів суспільства; історичну мандрівку «Права дитини: від витоків до сьогодення»; зустріч з омбудсменами; міні-анкетування читачів-учнів 1-4 класів «Твої права, дитино...»; коментоване читання за книгою Н. Пелипенко «Обереги», виданою за грантові кошти Президента України для обдарованої молоді на реалізацію проекту «Посібник для дітей старшого, дошкільного та молодшого шкільного віку з азів держави та права»; бесіду «Йди до школи! Йди учитись! Не гайнуй намарне час! Як дорослим треба битись, то поб’ються і без вас!» з елементами обговорення статті 38-ї Конвенції про права дитини, ратифікованої ООН у 1989 році; бесіду «Ти на життя і щастя маєш право, під золото-блакитним знаменом!» про основні засади Конвенції про права дитини. Обласні бібліотеки для дітей також провели ряд заходів з правового виховання підростаючого покоління. Так, у Вінницькій ОДБ ім. І. Франка пройшов турнір юних правознавців «З дитинства знай свої права», Херсонська ОДБ з метою забезпечення доступу дітей та підлітків, батьків, педагогів, бібліотекарів і соціальних працівників до різноманітної інформації з проблем захисту прав дітей розробила і представила веб-сторінку «Права дітей» — інформаційний портал правової просвіти дітей та підлітків. Бібліотекою також проведено рольову гру «Я маю право знати право» та правову абетку «Знай свої права, дитино». У Волинській ОДБ відбулися правовий прес-калейдоскоп «З дитинства знай свої права» для учнів 3-4 класів і година правознавця «Основний Закон держави: права, гарантії і захист». Фахівці Тернопільської ОДБ організували зустріч з працівниками правоохоронних органів «Права дитини в нашій державі». З метою виховання правової культури користувачів-дітей та профілактики правопорушень Сумською ОДБ ім. М. Островського проведено правознавчу годину «На терезах Феміди» та правовий брейн-ринг «Магістри юстиції». А Черкаська ОДБ провела цикл уроків державності «День основного Закону», правову гру «Знати потрібно дорослим і дітям» та годину правознавства «Право та обов’язок не роздільні». Харківська ОДБ до Міжнародного Дня прав людини влаштувала юридичний діалог «Правові проблеми» для читачів-учнів 8-9 класів, участь в якому взяли представники відділу кримінальної міліції міста. Закарпатська ОДЮБ провела цикл інформаційних годин «Молодіжна правова трибуна»на теми: «Закони, за якими вчимося, працюємо, живемо», «Молодіжне законодавство України», «Не стати живим товаром: українка по той бік кордону», а також комплекс заходів «Тиждень правових знань». Луганська ОДБ презентувала книжкову виставку «Права свої знай, обов’язки не забувай» та провела урок правового виховання «Слідство ведуть знавці». Реалізовуючи бібліотечну програму «У полі зору — право», Миколаївська ОДБ ім. В. Лягіна розробила книжкову виставку «Голос дитини. Почуйте його» та провела інформину-гру «Я люблю країну, де є право на ім’я і на родину», а також правовий ринг «Цікаве правознавство».

Під час підготовки заходів, присвячених правовому вихованню, важливо керуватися принципом від простого до складного, від загальних постулатів до більш складних понять, а також враховувати вікові особливості читачів. Оскільки практика засвідчила, що найефективнішими методами роботи з дошкільнятами та учнями 1-4 класів є гра, а також наочні форми бібліотечної роботи (виставки, плакати тощо), то для цієї категорії читачів радимо оформити виставку-вікторину «Права дитини – казковим героям!» (інші назви: «Захисти казку», «Кожен має право, навіть Колобок») (Додаток 1). Її можна скласти з двох розділів, доповнивши кожен відповідними запитаннями. Щоб привернути до виставки увагу маленьких читачів, бажано прикрасити її квіткою ромашкою, на пелюстках якої і помістити ці запитання. Відповідаючи на них, діти підбиратимуть відповідну пелюстку до кожної казки. Завдяки своїм знанням про права дитини, вони визначать, які права казкових героїв порушено, а які захищено.

У процесі правового виховання читачів-учнів 5-6 класів радимо звернути увагу на книгу Степана Гавриша «Маленькі історії про великі істини: права та свободи дитини». У ній в доступній для дітей формі описується історія різних епох, країн, народів з погляду ставлення до дітей, а також цікаво та захоплююче розповідається про найголовніші права та свободи дитини. Разом із гармонійно переданим духом часу цей твір приведе юних читачів до більш глибокого розуміння минулої доби та сучасних проблем з охорони дитинства, сприятиме вихованню у них поваги до закону як стрижня демократії, усвідомленню вічних істин добра, любові та миру. За цією книгою доцільно провести гру «Дитина мала, але має права» (Додаток 2).

У бібліотеках є чимало художніх творів, в яких також порушуються питання правового статусу дітей, адже дуже часто саме дитячі письменники виступають у ролі правозахисників дітей. Так, все життя активно боролася за права дітей Астрід Ліндгрен. Життям і смертю, своїми творами та діяльністю польський педагог Януш Корчак довів, що діти є не зародками дорослих, а повноцінними людьми, які мають право на життя, свободу та любов. Ймовірно, що увагу дітей привернуть незвичайна навколосвітня подорож 800 юних жителів Петербургу в період громадянської війни під захистом американського Червоного Хреста, про яку захоплююче розповів журналіст Володимир Липовецький у художньо-документальній книзі «Ковчег детей», або цикл фантастичних повістей російського дитячого письменника Владислава Крапівіна «В глубине Великого Кристалла», в яких автор веде мову про командорів – людей, які захищають дитинство навіть ціною власного життя. Про проблеми дітей сьогодення пишуть у своїх творах українські сучасні письменники Валентина Коваленко, Галина Малик і Віктор Терен. Тож, напевне, для учнів 5-6 класів цікавим буде обговорення творів цих авторів з точки зору прав дитини. Корисним може стати і літературний вечір пам’яті загиблих дітей «Остання свіча» (Додаток 3), побудований на основі художніх творів, що спонукають до серйозних роздумів про відповідальність дорослих перед світом дитинства. Не слід обминати і такі досить ефективні форми роботи з підлітками — читачами-учнями 8-9 класів, як дискусії, диспути, читацькі конференції, юридичні консультації тощо.

Усе це розмаїття заходів має досягти тієї ж цілі, що проголошена Організацією Об’єднаних Націй у зверненні до всіх народів світу: «Скажіть «так» дітям!.. Скажіть «так» світові, в якому діти мають повагу, захищені від хвороб, які можна відвернути, вільні від дискримінації і не випробовують на собі згубні наслідки убогості і війни... Допоможіть побудувати цей світ, створений для дітей!» 1. Адже без дітей цей світ перестане існувати...

До змісту Наступна