Інноваційна діяльність сучасних дитячих бібліотек
на підтримку дитячого читання
Глобальність змін у суспільстві спонукає представників різних галузей впроваджувати нові технології, визначати нові способи подолання суперечностей, шукати нові шляхи розвитку діяльності. Разом з новими технологіями у наше життя увійшло та міцно затвердилося поняття «інновація», українським аналогом якого є слово «нововведення». За частотою вживання на сьогодні це слово не знає собі рівних – всі говорять про інновації та інноваційні системи.
Що ж таке Інновація? Найбільш відповідним та адекватним сьогоденню представляється наступне визначення: ІННОВАЦІЯ – це впроваджений зразок діяльності, продукції, послуг, що має якісною характеристикою абсолютну або відносну новизну; виходить за межі засвоєних традицій; виводить професійну діяльність на принципово поліпшений або якісно новий рівень. Нині багато організацій з різних галузей «взяли курс» на реорганізацію власної діяльності, спираючись на інновації, як на засіб розвитку. Тому не дивно, що і у дитячих бібліотеках кілька років тому розпочався інноваційний рух, сутність якого є оновлення змісту й методів роботи та управління, що дозволило зробити прорив до нових технологій, нової якості бібліотечної справи.
Освоєння інновацій як інструменту для розвитку бібліотечно-інформаційної сфери країни видається неминучим. Переглядається багато традиційних методів бібліотечної роботи, виникає необхідність відновлення і збагачення колишніх теоретичних і практичних установок з тим, щоби найпрофесійніше відповісти на численні вимоги часу.
Сьогодення потребує: пошуку раціональних способів управління змінами, що відбуваються в інформаційному просторі; способів, які дозволяли б передбачати проблеми та випереджати їх виникнення; прогнозування розвитку бібліотеки; своєчасного і якісного надання користувачеві необхідної інформації, послуги або бібліотечної продукції. Фахівцям бібліотечної справи стає очевидно, що саме інноваційний шлях розвитку бібліотек, оновлення всіх сторін їх життєдіяльності забезпечать виконання покладеної на них соціальної місії.
Говорячи про інновації у бібліотеці, слід мати на увазі, що це інновації соціально-культурного типу. Серед фахівців бібліотечно-інформаційної сфери побутують різні думки про значення інновацій. Бібліотечні нововведення розуміють і як засіб поширення «передового бібліотечного досвіду» в рамках науково-методичної діяльності бібліотек, і як напрямок діяльності з пошуку нових шляхів функціонування, розвитку та вдосконалення бібліотечної роботи (як правило, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та середовища цифрової інформації), і як сучасний засіб творчого зростання співробітників бібліотек.
Ефективне використання інновацій – це складне професійне завдання бібліотечної спільноти. Інноваційні підходи до реалізації поставлених завдань вимагають наявності у бібліотечних фахівців знань, умінь і навичок, що сприяють організації, управлінню та здійсненню діяльності. Будь-який бібліотечний фахівець повинен розуміти зміст інноваційних процесів, знати світовий рівень розвитку бібліотечно-інформаційної науки, техніки і технологій, вміти відслідковувати тенденції їх розвитку, володіти навичками інноваційного проектування. Коли інновація усвідомлена та впроваджена – вона стає загальним надбанням. Істинність інновацій полягає в їх позитивному впливі на якість обслуговування користувачів.
Бібліотеки володіють самим перспективним і щодня обновлюваним ресурсом – інформацією. Інформація як фактор і ресурс сталого розвитку цінується за свій зміст та можливість багаторазово відтворюватися. Ці особливості інформації реалізуються за допомогою матеріальних інформаційних засобів, техніки та інформаційної технології. Нова концепція розвитку суспільства підвищує значення і соціальний статус бібліотек у забезпеченні доступу до знань людства. У цих умовах бібліотека стає інформаційним «ядром» регіону або зони обслуговування і найбільш демократичним джерелом доступу до інформаційних ресурсів .
Але, на жаль, сьогодні бібліотеки продовжують стикатися з безліччю обмежень:
- скорочення державних витрат на культуру як невиробничу сферу поставило під загрозу чисельність персоналу багатьох бібліотек. Низька заробітна плата подекуди призводить до відтоку молодих кваліфікованих кадрів з бібліотек у комерційні структури, відбувається "старіння" кадрових ресурсів;
- зниження обсягів державного фінансування поставило перед бібліотеками раніше нехарактерне для них завдання пошуку додаткових джерел фінансування , розвитку методів так званого фандрейзингу;
- зростання цін на друковану продукцію і нові інформаційні технології загострило питання комплектування документальних фондів та ресурсного забезпечення бібліотек.
У зв'язку з цим, бібліотека веде пошук нових напрямків діяльності. Поєднання загальнодоступності, багатофункціональності та сучасних інноваційних технологій у бібліотеках не тільки відкриває більш ефективні можливості для обслуговування користувачів, але і вимагає вироблення нових підходів до планування та оцінки результатів роботи.
У наш час книзі доводиться майже боротися за аудиторію з телебаченням, кіно, Інтернетом. Але читання – це не просто спосіб отримання інформації, це унікальний процес, здатний зробити з людини Особистість, яка вміє відчувати, співпереживати, мислити. Які б технології не з'являлися, як би політичні системи не мінялися, як би не стосувалися нас проблеми кризи, а читання на будь-яких носіях – це необхідний елемент розвитку мислячої людини. Тому пріоритетним напрямом діяльності будь-якої бібліотеки сьогодні залишається просування і популяризація читання. Однак поява нових інформаційних технологій не могла не вплинути на зміну стратегії читання. Сьогодні читача необхідно переконати в тому, що читати – «це модно!». Необхідно змусити читача захотіти прочитати книгу, а для цього потрібні нові і сучасні форми роботи, однією з яких є організація інтелектуального дозвілля користувачів бібліотеки. Головний акцент цієї діяльності припадає саме на роботу з художнім словом. А нові інформаційні технології дозволяють знайти нові підходи до проблеми розвитку інтересу і любові до читання. Використовуючи можливості мультимедіа-інтеграції текстової, аудіо та відеоінформації, на своїх заходах ми намагаємося богатоаспектно розкрити творчість письменника або тему. Літературно-музичні вечори, медіа-лекції, презентації книг, творчі вечори супроводжуються мультимедійними показами, відео-переглядами, електронною демонстрацією фрагментів книг, ілюстрацій, тощо. Останнім часом склалася думка, що люди перестали читати, тому що комп'ютер поступово витісняє книгу, і скоро може витіснити її зовсім Ми звично звинувачуємо прогрес у зниженні інтересу до читання, вважаючи, що цей процес від нас не залежить, і впливати на нього ми не можемо. Насправді електронна культура здатна посилити можливості книжкової. Необхідно не протиставляти, а поєднувати книжкову культуру і можливості електронної. Такі поняття як «Інтернет», «web-сайт», «e - mail», «локальна мережа» – просто черговий інструмент, який допомагає вирішити проблему просування читання новими і сучасними методами. Книги завжди будуть затребувані, адже більшість відомостей в Інтернеті беруться все-таки з книг. Як колись казав відомий англійський публіцист і драматург Джозеф Адісон: «Хороша книга – це подарунок, заповіданий автором людському роду.»
Для успішного функціонування і подальшого розвитку бібліотека повинна враховувати величезну кількість факторів і виконувати достатню кількість умов. В одній з методичних розробок, націлених на впровадження інновацій у бібліотечне життя, наші російські колеги порівняли роль бібліотеки з флюгером, за принципом якого, має організовувати свою роботу і бібліотека :
- флюгер розташований високо, тобто має достатній огляд і може бачити найменші зміни;
- флюгер виготовлений з твердого матеріалу, а тому не змінює форму, але при цьому його конфігурація може бути найрізноманітнішою;
- флюгер жорстко закріплений, тобто у нього є база, основа, на якій він стоїть;
- флюгер може крутитися, тобто змінювати своє положення (змінюватися в просторі) слідом за змінами простору, у т.ч. може вловлювати пріоритети і перебувати в одному з ними руслі.
Якщо порівняти принципи флюгера з діяльністю сучасної бібліотеки, вибудовуються такі пріоритети:
- Вміти піднятися вище буденності, мати достатній огляд і розуміння, бачити (передбачати) найменші зміни.
Інноваційні зміни торкнулися всієї сфери функціонування бібліотек, причиною чому є як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зовнішні чинники - соціально-економічний та культурно-інформаційний фон, що оточує бібліотеку - соціальний інститут. Внутрішні фактори пов'язані з діяльністю бібліотеки як організаційно оформленої, самостійно функціонуючої структури у системі інформації , культури , соціальних комунікацій.
- Зберігати стійкість у нестійкому середовищі.
Бібліотека по суті своїй інноваційна, адже володіє великою часткою мінливості та адаптивності – інакше вона не проіснувала б стільки тисячоліть. В інноваційній діяльності сучасної бібліотеки присутні два шари: постійні незначні зміни – це фон, та постійна діяльність точки змін – це різні проекти або радикальні зміни у діяльності, структурі та організації бібліотеки.
- База інноваційної діяльності.
База бібліотеки це те, з чого вона складається в узагальненому вигляді: фонд (ресурс), персонал, користувач (він же читач, він же абонент, він же реальний і віддалений користувач), матеріально-технічна база. Всі ці компоненти являють собою складні системи, піддаються значним і не дуже змінам, підлягають інноваціям, але в основі своїй вони незмінні.
- Напрями інноваційної діяльності – вловлювати пріоритети суспільного розвитку і перебувати в одному з ними руслі.
Взявши «курс на інновації» бібліотека повинна враховувати певні аспекти, а саме:
- Не можна відноситись до інноваційного розвитку бібліотечної справи як до тимчасового, явища. Впровадження інновацій – це не мода, це постійна нагальна потреба.
- Бібліотечна інновація – це не кінцева мета, а засіб, інструмент, за допомогою якого мета досягається.
- Будь-яка інновація з часом неминуче перетворюється на повсякденність, а згодом у традицію.
Для того, щоб бібліотека відповідала сучасному рівню вимог їй необхідно:
- робити те чого не робить ніхто;
- дружити з владою, доводячи їй свою корисність, зацікавлюючи її у співпраці;
- шукати варіанти і можливості, а не наголошувати на нереальності вирішення проблем;
- брати ідеї у інших, трансформувати їх під себе;.
- впроваджувати, міняти, знову впроваджувати.
Як наголошувалося вище, в умовах мінливої інформації тих функцій, які традиційно виконувала бібліотека у суспільстві, вже недостатньо і все більше зростає роль бібліотеки як провідника у світі інформації, як установи, яка не тільки видає книги на руки, але і може доставити їх безпосередньо до місця роботи, навчання, проживання, відпочинку, лікування. Тому бібліотечний сервіс повинен спрямовуватись сьогодні на створення оптимальних форм і умов обслуговування, які забезпечують:
- наближення до користувачів ( позастаціонарної форми);
- комфортність обслуговування, зручність користування бібліотекою (мультімедіасервіси, мобільне реагування на запити читачів, надання послуг, адекватних їх очікуванням і потребам);
- довідково–орієнтаційну функцію (довідки за телефоном, E-mail, віртуальні довідки для віддалених користувачів);
- рекламу бібліотеки і бібліотечних послуг через мас-медіа (бібліотечні теле-радіопередачі, прямі ефіри, репортажі з місць і т.д).
Наразі у друкованих видань чимало конкурентів – телебачення, відео, комп'ютер. Але книга як і раніше необхідна, бо перша відкриває дитині світ, вчить співпереживати, співчувати, радіти, а завдання дорослих – пробудити, виховати, зміцнити в тендітній душі цю дорогоцінну здатність. Як варіант перетворення звичної форми бібліотечної роботи на інноваційну розглянемо традиційну діяльність бібліотеки – книжкову виставку.
Книжкова виставка – традиційна форма масової роботи з користувачами, найпопулярніша і актуальна, орієнтована з мінімальними тимчасовими витратами на інформування користувачів про зміст бібліотечних фондів, про нові надходження, популяризацію і рекламу кращих документів, розкриття їх змісту. Виставкова робота існує досить тривалий час, відтоді склалася певна система традицій у цій галузі, обумовлена соціальною місією бібліотеки: зберігати, поширювати, формувати, розвивати.
Варіантами поширення інновацій у виставковій діяльності бібліотеки можна розглядати наступні види робіт:
Виставка-міст «Хід-парад улюблених книжок» – юні читачі беруть участь у голосуванні за найцікавішу книгу сама улюблена книжка посідає вершину хід-параду).
Виставка-подіум поєднання сучасних популярних дитячих книжок з цікавими, але з різних причин забутими «давніми» шедеврами дитячої літератури. Така виставка проводиться з метою повернути до кола читання дітей цікаві, але несправедливо забуті книжки.
Виставка-бенефіс організована за формуляром одного читача, з метою: привернути увагу дітей до книги і читання через інтереси їх ровесників).
У сучасних же бібліотеках поряд з традиційними книжковими виставками у наш час широкого поширення набувають й електронні книжкові виставки. Електронна книжкова виставка являє собою подорож сторінками однієї книги або від книги до книги з докладною інформацією про авторів, художників, зі списками літератури, розробками вікторин і літературних конкурсів.
На відміну від традиційної виставки, електронна книжкова виставка має низку переваг:
- по-перше, сприйняття через комп'ютер служить своєрідною «приманкою» для дітей. Яскраві, барвисті, з використанням ігрових моментів, вони переключають увагу дітей з анімаційних заставок на статичну сторінку – все це робить електронну заставку живою і динамічною, підвищуючи рівень мотивації дитини до прочитання книги, яку він бачив на екрані;
- по-друге, масовість: на огляд може бути представлена велика кількість книг, можна порівнювати їх оформлення, тим самим спонукаючи дитину розглянути ці книги «вживу»;
- по-третє, варіативність: у будь-який час можна швидко поміняти слайди і їх розташування, прибрати непотрібні або вставити нові, змінити колірну гамму або загальний дизайн, роблячи ставку на потяг юного читача до новизни відчуттів;
- по-четверте, роботу такої виставки можна оснастити озвученим текстом і музикою, проводячи паралель між змістом книги і музичною ілюстрацією до неї;
- по-п'яте, мобільність: така виставка дуже зручна для виїзних заходів;
- по-шосте, економічність: немає необхідності працювати зі стелажами, стендами, виставковими шафами.
Як бачите, плюсів дуже багато. Вони, звичайно, не замінять живе спілкування дитини з книгою, АЛЕ при належному виконанні, електронна виставка стає надійним інструментом для підвищення рівня мотивації до читання і вивчення дітьми літературних творів.
Електронні виставки в роботі з дітьми є хорошим доповненням до заходів, при вивченні творчості письменників. Демонстрація електронних виставок дає поштовх до широкої діяльності з просування книги та читання серед дітей. Але ні в якому разі не можна говорити про те, що електронна виставка є суперником традиційної книжковій виставці, в першу чергу, вона - помічник бібліотекаря і хороша реклама книг, навіть якщо ця книга знайома всім з раннього дитинства.
Демонстрація ілюстративного матеріалу дозволяє по-новому поглянути на всіх відомих персонажів, розгледіти в них характер, вкладений в зображення того чи іншого художника. Дуже цікаво зіставити текст і картинку, що його ілюструє – на великому екрані помітні навіть найдрібніші деталі. А можна вивести на слайди дитячі малюнки за мотивами казок і, тим самим, організувати вернісаж дитячих ілюстрацій. Інший варіант – це виставка-вікторина, де кожне питання супроводжується відповідною картинкою.
Інтерактивна книжкова виставка – це лише один з прикладів того, як інновації можуть слугувати нашій основній меті – залученню дітей до читання. Все в наших руках. І, наостанок, приведу рекомендації секції публічних бібліотек ІФЛА вироблені для сучасних бібліотек в умовах глобалізації:
- Усвідомте свою унікальність у всьому тому, що стосується наших ресурсів, можливостей і завдань;
- Використовуйте всі можливості, але не забувайте про небезпеки;
- Шукайте шляхи співпраці, а не протистояння;
- Пам'ятайте, що читач первинний, а бібліотекар вторинний;
- Вчіться аналізувати будь-яку інформацію – навіть ту, яку отримуєте зі сторінок періодики, екранів телевізорів, розмов з колегами і друзями;
- Вчіться прогнозувати;
- Діліться своїми проблемами, цілком ймовірно, що хтось вже знайшов їх рішення.
Цим пропозиціям ми намагаємося слідувати. Вчимося аналізувати, прогнозувати, працювати у випереджаючому режимі. І робимо це постійно, щодня і цілеспрямовано. Інновації стали невід’ємною частиною бібліотечного життя. Вони допомагають бібліотекам стати конкурентоздатними, запроваджувати нові бібліотечні послуги, формувати позитивний імідж у суспільстві і конкретній громаді. Тільки рухаючись в ногу з часом, ми можемо бути впевнені, що у нас є шанс не пропасти на просторах глобалізації, забезпечити якість послуг і вдосконалити модель сучасної бібліотеки.