Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Грінченко Марія Миколаївна

псевдоніми

М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко

криптоніми

П. З., Р-ой

дівоче прізвище

Гладиліна

Роки життя

дата народження

1 червня 1863 року

дата смерті

15 липня 1928 року

Географічний аспект

місце народження

м. Богодухів, Харківської губернії

місце смерті

Київ

місця перебування

Зміїв, Катеринославщина, Чернігів, Київ

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшла в коло дитячого читання

Письменник

Українська письменниця, перекладач

Основні дефініції щодо постаті

Педагог. Громадський діяч

Нагороди, звання, відзнаки     

У місті Дніпрі є вулиця Марії Грінченко

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Бондаренко О. 13 червня 1863 року народилася Марія Грінченко – письменниця, перекладачка, видавчиня / О. Бондаренко [Електронний ресурс] // Рідна країна: [вебсайт]. — Режим доступу https://ridna.ua/2020/06/13-chervnia-1863-roku-narodylasia-mariia-hrinchenko-pys-mennytsia-perekladachka-vydavchynia/ (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Внесок Марії Миколаївни Грінченко-Загірньої у культурно-освітній рух на Чернігівщині [Електронний ресурс] // Жінки Чернігівської «Громади»: [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.gorod.cn.ua/print/city_797.html (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Грінченко Марія Миколаївна [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Марія_Миколаївна (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Грінченко Марія Миколаївна [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31904 (дата звернення: 14.03.2021). — Назва з екрана.

Думанська М. Громадська і видавнича діяльність Марії Грінченко-Загірньої [Електронний ресурс] / М. Думанська // Поліграфія і видавнича справа. – 2007. – № 2 (46) – С. 39-44. — Режим доступу: http://pvs.uad.lviv.ua/static/media/2-46/8.pdf (дата звернення: 23.03.2021). — Назва з екрана.

Жінка в історії України: Марія Грінченко [Електронний ресурс] // Mustpost.today: [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.mustpost.today/zhinka-v-istoriyi-ukrayiny-mariya-grinchenko/ (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Нежива Л. Марія Загірня – письменниця і педагог на Луганщині [Електронний ресурс] /Л. Нежива // Северодонецк: [вебсайт]. — Режим доступу: http://sever.lg.ua/2015-03-11-mar-ya-zag-rnya-pismennitsya-pedagog-na-luganshchin (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Останні роки життя Марії Миколаївни Грінченкової [Електронний ресурс] // Zbruc: [вебсайт]. — Режим доступу: https://zbruc.eu/node/81242 (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Скрипник П. Грінченко Марія Миколаївна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ: Наукова думка, 2004. – 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grinchenko_M (останній перегляд: 22.03.2021).

У фонді НБУ для дітей:

Луговий Ол. Визначне жіноцтво України : іст. життєписи / О. Овруцький-Швабе. – Київ : Дніпро, 1994. – 335 с. [С. 213-214].

Нариси історії українського шкільництва (1905-1933) : навч. посіб. / О. В. Сухомлинська [та ін.] ; Міжнар. фонд «Відродження»; за ред. О.В. Сухомлинської. – Київ : Заповіт, 1996. – 302 с. [С.238-245].

Сисоєва С. Нариси з історії розвитку педагогічної думки : навч. посіб. для студ. / С. Сисоєва, І. Соколова ; М-во освіти і науки України. – Київ : Центр навч. л-ри, 2003. – 307 с. [С.163-166].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:

Загірна М. Василько й Івасик : веселі пригоди двох хлопчиків / М. Грінченко ; образки В. Цимбала. – Львів : Світ дитини, 1929. – 32 с. : іл.

Загірня М. Гетьман Петро Сагайдачний : іст. оповід. / Загірня, Марія Миколаївна ; з повісті Д. Мордовця з дод. й одмінами перероб. М. Загірня. – Вид. 2-ге. – Київ : [б. в.], 1918. – 128 с. : іл.

Переклади

Мамин-Сібіряк Д. Лісова казка / Д. Мамін-Сибіряк, М. Загірня ; пер. М. Загірня. – Київ : Криниця, 1917. – 16 с.

Оповідання про дітей / попереказували Б., М. та Н. Грінченки. – Катеринослав : Українське Видавництво в Катеринославі, 1917. – 119 с. : іл.

Оповідання про дітей / попереказували Б., Н. та М. Грінченки. – 2-е вид. – Київ: [б. в.], 1917. – 115 с. : іл.

Оповідання про хлопців / попереказували Б., М. та Н. Грінченки. – Катеринослав : Українське Видавництво в Катеринославі, 1917. – 53 с. : іл.

Тальбот. Старшини у Вільбайській школі / Рид, Тальбот Бейнс ; переказала М. Загірня. – [Київ] : [б. в.], 1918. – 216 с. : іл.

Цікаві оповіданнячка про собак / пер. М. Загірня. – Київ : Український Учитель, 1911. – 31 с. : іл.

Іконографія

Грінченко Марія Миколаївна [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Марія_Миколаївна (дата звернення: 22.03.2021). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Марія Миколаївна Грінченко-Загірня — українська письменниця, поетеса, вчителька, перекладачка, редакторка та просвітителька. Список досягнень Марії Миколаївни можна продовжувати безкінечно. Знана під псевдонімом Марія Загірня. Народилася 1 червня 1863 року в російській сім’ї Гладиліних. Незважаючи на походження, відстоювала ідею українського національного відродження.
За освітою була вчителькою – працювала в сільській школі. Після одруження розпочала просвітницьку діяльність. Марію Миколаївну часто згадують у роботах про життя та творчість її чоловіка Бориса Дмитровича Грінченка. Вона – ідеальна дружина, помічниця та ідеологічний союзник у житті Бориса Грінченка. І це не дивно, адже це було подружжя, закохане в українську національну ідею. Разом вони викладали українську мову школярам, поширювали українське слово серед населення, писали підручники, збирали та систематизували фольклорну спадщину. Сім’я Грінченків внесла неоціненний вклад у розвиток української національної ідей, незважаючи на те, що в той час усе українське було під забороною. Їх часто переслідували, арештовували та допитували.
Літературну діяльність письменниця розпочала у 1884 році. Її вірші друкувалися в періодичних виданнях «Зоря», «Дзвінок», «Правда». До оригінальних творів Марії Грінченко (псевдоніми — М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко) належать оповідання «Орлеанська дівчина Жанна Д’Арк»; «Під землею: Оповідання про шахти»; «Мудрий учитель: Оповідання про Сократа»; «Чередник і дівчина» та багато інших. Окрім того – цікаві розвідки: «Гетьман Петро Сагайдачний»; «Про одружіння на Вкраїні в давнішні часи»; «Як визволилися Північні Американські Штати»; «Який був лад в Афинській державі»; «Про виборче право»; «Про державний лад у всяких народів» тощо.
Була відомою М.М. Грінченко і як перекладачка. Зокрема, серед її талановитих перекладів: «Нора» Г. Ібсена; «Казки Андерсенові: у 2 кн.»; «Дядькова Томова хата» Г. Бічер-Стоу; твори К. Ґольдоні, А. Доде, Л. Толстого, І. Тургенєва. М. Грінченко — авторка бібліографічних праць про О. Марковича, Л. Глібова (спільно з Б. Грінченком); спогадів про І. Нечуя-Левицького, І. Франка, В. Самійленка, Дж. Стефенсона та інших відомих літераторів.
М.М. Грінченко була також співавторкою перших українських підручників: «Рідне слово. Українська читанка»; «Наша рідна мова. Читанка перша» та «Наша рідна мова. Читанка друга».
Починаючи з 1908 р., на Грінченків одне за одним звалюються нещастя. Помирає єдина дочка 23-річна Настя. Через чотири місяці ховають її маленького сина – свого єдиного онука Володимира. Навесні 1910 року, не витримавши втрат, помирає Борис Дмитрович.
Останні роки свого життя Марія Миколаївна присвячує популяризації творів чоловіка, збереженню пам’яті про нього. Зокрема, у 1912 році видає його читанку «Рідне слово», основа якої була створена ще під час учителювання в Олексїівській школі.
У 1919–1920 роках М. Грінченко співпрацювала з Державним видавництвом України, яке випускало дитячий журнал рiдною мовою «Веснянi хвилі», брала участь у створенні «Шкiльної бібліотеки». Водночас діячка готувала й редагувала повне зiбрання творiв Б. Грiнченка у видавництвi «Книгоспiлка» (Харкiв), публікуючи в ньому свої оригінальні твори й переклади та редагуючи для нього твори Бориса та Анастасії Грінченків, що видавалися до 1929 року.
Протягом останнього року життя М. Грінченко не полишала активної діяльності. Життя М. Грінченко обірвалося раптово 15 липня 1928 року.