Головко Андрій Васильович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Головко Андрій Васильович

псевдоніми

-

криптоніми

-

Роки життя

дата народження

3 грудня 1897

дата смерті

5 грудня 1972

Географічний аспект

місце народження

с. Юрки, Кобеляцького повіту Полтавської губернії

місце смерті

м. Київ

місця перебування

Кременчук, Чугуїв, Торжок Тверської губернії, Харків, Київ

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшов у коло дитячого читання. Загальне визнання і популярність дитячими оповіданнями та повістями про сільську молодь (оповідання «Дівчинка з шляху» (1922), «Товариші» (1923)), а «Пилипко» (1923) і «Червона хустина» (друга редакція 1957р.), що були опубліковані у 1924 році і стали хрестоматійними

Письменник

Український письменник, критик

Основні дефініції щодо постаті

Нагороди, звання, відзнаки     

Лауреат Шевченківської премії 1969 року. Спілка письменників України встановила з 1979 року щорічну літературну премію імені Андрія Головка за кращий роман року

Стисла біографічна довідка

У мережі «Інтернет»:

Андрій Головко [Електронний ресурс] // Українська література: [вебсайт]. — Режим доступу: http://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/golovko-andrij/2973-andrij-golovko-biografiya?start=1 (дата звернення: 19.04.2021). — Назва з екрана.

Біографія Андрія Головка [Електронний ресурс] // ОnlyАrt: [вебсайт]. — Режим доступу: https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/golovko-andrij-biografiya/ (дата звернення: 19.04.2021). — Назва з екрана.

Головко Андрій Васильович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Головко_Андрій_Васильович (дата звернення: 19.04.2021). — Назва з екрана.

Жежера В. Андрій Головко застрелив тих, кого любив [Електронний ресурс] / В. Жежера // Газета по-українські: [вебсайт]. — Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_andrij-golovko-zastreliv-tih-kogo-lyubiv/194353 (дата звернення: 19.04.2021). — Назва з екрана.

В фондах НБУ для дітей:

Зоряний дощ = Ploaie de Stele : Проза для дітей та юнацтва. Кн. 2 / упоряд. та пер. рум. М. Лютика ; післямова В. Косяченка ; авт. біобібліогр. довідок М. Лютик. – Київ : Етнос, 2006. – [С. 6-20].

Історія української літератури : у 2 т. Т. 2 : Радянська література / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; відп. ред. Л. Новиченко. – Київ : Наукова думка, 1988. – [С. 409-419].

Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. 2: Ч. 1 : (1940-ві – 1950-ті р.) / В. Г. Дончик [та ін.] ; за ред. В. Дончика. – Київ : Либідь, 1994. – [С. 183-193].

Коротич В. Голоси : поезії / В. Коротич ; худ. В. Соловйов. – Київ : Рад. письменник, 1981. – [С. 38].

Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2014, № 9 (286) / ред. рада І. Коцан [та ін.] ; редкол. Н. Г. Колощук [та ін.] ; обкл. В. Гончарової. – Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. – [С. 23-27].

Пасічник М. Андрій Головко : творч. шлях / М. Пасічник, К. Фролова. – Київ : Дніпро, 1967. – 256 с. : іл., портр.

Підсуха О. З відстані літ : спогади, ст., есе / О. Підсуха. – Київ : Рад. письменник, 1982. – [С. 22-30].

Письменники Радянської України : літ.-критич. нариси. Вип. 11 / упоряд. С. Крижанівський. – Київ : Рад. письменник, 1984. – [С. 3-31].

Самі про себе = About themselves : автобіогр. укр. митців 1920-х років / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України ; упоряд., [передм.] Р. Мовчан. – Київ : КЛІО, 2015. – [С. 143-160].

Сизоненко О. Не вбиваймо своїх пророків! : Книга Талантів / О. Сизоненко ; оформ. В. Машкова. – Київ : Дніпро, 2003. – [С. 58-67].

Творчий світ письменника : літ.-критич. матеріали про творчість укр. рад. письм. / упоряд., вступ. ст. і прим. М. Наєнка. – Київ : Рад. шк., 1982. – [С. 41-57].

Українська дитяча література : підручник / за ред. Л. Кіліченко. – Київ : Вища школа, 1984. – [С.113-120].

Шудря М.  Яблуко в зерняті / М. Шудря ; вид. рада «Бібліотеки Шевченківського комітету» : Б. Олійник [та ін.] ; упоряд., передм. В. Жадька. – Київ : Укр. письменник, 2015. – [С. 590-602].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Книги

Головко А. Мати / А. Головко ; зред. та скор. для дітей авт. ; мал. та обкл. Д. Шавикіна. – Харків ; Одеса : Дитвидав, 1934. – 159 с. : іл., портр.

Головко А. Мати / А. Головко ; мал. та обкл. Д. Шавикіна. – 2-е вид., випр. – Харків ; Одеса : Дитвидав, 1936. – 243 с. : іл.

Головко А. Червона хустина : оповідання / А. Головко ; дереворити В. Касіяна. – Харків ; Одеса : Дитвидав, 1934. – 67 с. : іл.

Головко А. Червона хустина; Пилипко : оповідання / А. Головко ; мал. В. Касіяна. – 2-е вид. – Одеса : Дитвидав, 1937. – 32 с. : іл.

Головко А. У широкий світ / А. Головко ; дереворит. іл. В. Касіяна. –Харків ; Київ : Молодий більшовик, 1931. – 96 с. : іл.

Періодичні видання:

Журнал «Піонерія»

Митько Лелюк / А. Головко ; мал. О. Довгаля // Піонерія. – 1938. – № 2.

Журнал «Червоні квіти»

Товариші / А. Головко ; іл. Кузнецова // Червоні квіти. – 1929. – № 14.

Андрій Головко : [про життя та творчість письменника] / А. Панів // Червоні квіти. – 1929. – № 14.

Іконографія

Біографічна довідка

Народився Андрій Васильович Головко 3 грудня 1887 року в с. Юрки на Полтавщині в заможній селянській родині.
У 1905-1908 роках навчався у сільській школі, спробував сам складати вірші (російською мовою). Навчаючись у Кременчуцькому реальному училищі (1908-1914), мріяв про власну літературну працю. У 1912 р. під впливом «Кобзаря» почав писати вірші українською мовою.
Коли навчання вже фактично було закінчено і за родинним рішенням Головко мав скінчити ще один, додатковий, клас, який давав право на вчительську роботу, його несподівано виключили з училища за участь у таємному товаристві «Юнацька спілка» та за написання віршів українською мовою, які вміщував у рукописний учнівський журнал «Рідна мова». Жив якийсь час на хуторі Поділ, куди переїхали батьки. Тоді ж спробував писати прозу (автобіографічна повість «З-за хмари»). Під час імперіалістичної війни вступив до Чугуївського училища прапорщиків і після проходження короткого курсу навчання навесні 1915-го потрапив на фронт. Брав участь у боях під Рава-Руською, дістав поранення.
Після 1917 року працював у школі волосним інструктором із позашкільної освіти. У січні 1919 році в Кременчуцькому видавництві «Маяк» вийшла поетична збірка Головка «Самоцвіти» (17 віршів). Працюючи в місцевій кременчуцькій газеті, він друкує у ній в перші місяці 1919 році кілька уривків з розпочатої повісті «У дикому танку. (З часів німецької окупації)», але цей твір лишився незавершеним. Січень-квітень 1921 pоку — служба в харківській Школі червоних старшин, де він викладав політекономію.
У 1922 pоці демобілізувався і повністю перейшов на літературну роботу. З 1923-го — член Спілки селянських письменників «Плуг».
Загальне визнання і популярність здобув Головко дитячими оповіданнями та повістями про сільську молодь. Оповідання «Дівчинка з шляху» (1922), «Товариші» (1923), «Пилипко» (1923) склали першу прозову збірку А. Головка «Дівчинка з шляху», що вийшла друком у Харкові 1925 pоку.
Найбільший успіх серед тогочасних творів А. Головка випав на долю оповідань «Пилипко» і «Червона хустина» (друга редакція 1957 р.), які були опубліковані 1924р. і стали хрестоматійними.
З’являються також повісті «Зелені серцем» (1924) та «Пасинки степу» (1925). Восени 1926 року письменник готувався до «запису тексту» завершеного на той час у творчій уяві роману «Бур’ян».
Спробував А. Головко свої сили також в кіно. Написав кіноповість «Скиба Іван» (1934) і на замовлення Одеської та Київської кіностудій два кіносценарії — «Митько Лелюк» (1936-1937) та «Літа молодії» (1940).
Під час війни був спочатку військовим кореспондентом авіаційної дивізійної газети, потім — кореспондентом газети ЦК КП(б)У «Комуніст» («Радянська Україна»), а з липня 1943р. працював у фронтовій газеті «За честь Батьківщини».
З кінця 40-х років основною роботою А. Головка стала праця над «Артемом Гармашем». Роман у нинішньому його вигляді складається з трьох книг (частин). Перша з них вийшла друком у 1951 році; друга — в 1960 р.; у трьох книгах роман опублікований 1971р. Письменник розпочав також четверту книгу роману, обмірковував сюжетні ходи п’ятої книги. Та їм уже не судилося побачити світ.
5 грудня 1972 року А. В. Головко не стало.