Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Послуги та сервіси
Електронні ресурси
Вибрані Інтернет-ресурси
Це важливо знати
На допомогу бібліотекареві

Історія дерев’яної ляльки

           1881 року римський часопис «Газета для дітей» почав друкувати історії про дерев’яного хлопчика Піноккіо, автором яких був Карло Коллоді. І ось уже 140 років ця казка є найулюбленішою для дітей та дорослих усього світу, яка вчить добру та чесності, допомагає багатьом долати власні страхи та розповідає про те, що найзаповітніші мрії збуваються.

           Свою кар'єру Коллоді розпочав із перекладів творів Шарля Перро. Але незабаром почав писати власні оповідання та новели. Свій найвідоміший твір про дерев'яного хлопчика він написав уже в зрілому віці, хоча для дітей писав протягом багатьох років.

           Піноккіо — у перекладі з тосканського діалекту «кедровий горішок» — прославив не тільки письменника, а й містечко Коллоді, де дерев'яному чоловічку навіть встановлено пам'ятник. До речі, Карло Лоренціні (таке справжнє ім’я письменника) свій псевдонім взяв за назвою міста, де виріс.

           «Пригоди Піноккіо» складаються із 36 розділів, назви яких коротко описують події, що відбуваються у наступному уривку. Спочатку казка була коротшою і закінчувалася на 15 розділі, наприкінці якої Піноккіо був повішений грабіжниками на дубі. Читачі були незадоволені подібною кінцівкою, тому Коллоді довелося писати продовження: окремі глави він публікував у «Газеті для дітей» протягом ще кількох років, а підсумковий варіант був закінчений у 1883 році — тоді ж вийшло перше видання «Піноккіо». У новій версії Піноккіо не загинув, а перетворився з дерев'яної маріонетки на справжнього хлопця.

           Повість-казка «Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки» перекладена на 87 мов і викликала зацікавленість як на батьківщині автора, так і в інших країнах. У 1923 році її змогли прочитати і наші українські читачі в перекладі Євгена Онацького. А російський письменник Олексій Толстой 1936 року до «Пригод Піноккіо» додав кілька побутових сцен, ввів мотив золотого ключика, змінив образ феї і видав твір під назвою «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно».

           Цю казку багато разів екранізували. За її мотивами створено кілька мультфільмів. Однією з найяскравіших інтерпретацій можна вважати роботи студії Уолта Діснея. Мультфільм показує найяскравіші моменти з книги. Цікаво, що персонаж Піноккіо став частиною мультфільмів про «Шрека», де були зібрані найпопулярніші казкові герої.

           Хоч пройшло вже досить багато часу з виходу історій про Піноккіо, він все ж є одним із найпопулярніших та найулюбленіших казкових героїв серед дітвори. А величезною популярністю серед юних італійських дітей користується парк «Піноккіо», що розкинувся біля тосканського містечка Пеше, на батьківщині письменника. Саме там скульптор Еміліо Греко увічнив дерев’яну ляльку та фею з блакитним волоссям. На пам’ятнику викарбовано напис: «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі від 4 до 70 років».

           Тож приємного вам читання і співпереживання неймовірним пригодам дерев’яного хлопчика!

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою: library@chl.kiev.ua

 
Останнє оновлення: 12/4/2024
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей