Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Бібліотечні події
Онлайн-проєкти
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Віртуальні книжкові виставки
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Бібліотека у форматі Д°
Музей книги
Творчість дітей
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проєкт "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

Розділ І. Знаний майстер слова

   Щороку в нашій країні Комітет з присудження урядової премії імені Лесі Українки визначає переможців за найкращі літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. У минулому 2009 році у номінації «Літературні твори» лауреатом цієї премії став відомий письменник Дмитро Семенович Чередниченко. У талановитого письменника є оповідання під назвою «Гора, що дає крила». У ньому Дмитро Семенович написав, що він народився у селі Межиріч, розташованому поміж річками Рось і Росава. І це село є його незгасною крапочкою на глобусі нашої блакитної планети, яка світить йому увесь його вік. «Тут кілька тисячоліть тому жили мисливці на мамонтів. А в часи Святослава Межиріч називався Товарів. І напровесні 1191 року князь Гліб заскочив половців коло Товарова на Росі й отримав над нападниками славну перемогу. Бував у Межиріччі й Тарас Шевченко. Я ще пам’ятаю того могутнього старезного ясена, під яким, кажуть люди, він сидів, відпочивав». Люди називали той ясен Шевченковим. Між іншим, Кобзар був у Межиріччі двічі, 5 та 12 липня 1859 року і намалював свій знаменитий етюд «У Межиріччі». «Село моє дуже мальовниче, — продовжує письменник. Є в ньому гори, луки, поля, по один бік ліс хвойний, по другий — ліс листяний, дві річки, озера; ставки на низу й на горах. Тут я вперше спробував примусити залунати рідне слово. І саме тут я найбільше узяв від людей і дерев, і птахів, від гори, що дає крила, від річок і озер, і джерел, тут я найбільше узяв того, що підказало мені… казочки, притчі, бувальщини та пригоди. І хочеться так розповісти, як я спостеріг, хочеться дати волю й вам поміркувати, подумати, порозкошувати своєю дотепною фантазією». А село це знаходиться неподалік Канева на Черкащині. Коли письменника запитують, хто його батьки, Дмитро Семенович неодмінно відповідає: «Особистості». Батько Семен був завзятий читач, який не лише сам дуже багато читав, отже, багато знав, а й захоплював читанням сина та дочок. Мати Софія була ніжною та гостинною жінкою, невтомною трудівницею. Вона знала багато народних звичаїв і намагалася їх дотримуватися.
   Межиріцьку середню школу майбутній письменник закінчив у 1953 році. Потім став студентом Київського педагогічного інституту, який закінчив 1957 року. До 1963 року працював учителем математики на рідній Канівщині, а також на Васильківщині. З 1963 по 1982 рік він трудився у різних видавництвах, а з 1991 по 2002 рік редагував українознавчу газету для українського шкільництва «Жива вода». Зараз письменник мешкає у Києві. Вже багато років Дмитро Семенович очолює літературне об’єднання «Радосинь», що діє при Спілці письменників України, віддаючи багато часу і сил молодим талантам. Цей рідкісно небувалий і потужний чоловік (так його назвала письменниця Наталія Трохим) має різні таланти і захоплення. Він гарно малює, часом сам ілюструє свої твори. А колись, ще у шкільні роки, його тато вручив синові подарунок — фотоапарат на тринозі. Відтоді Дмитро Семенович на все життя захопився фотографуванням. І якщо ти переглянеш його книжку «Мандри жолудя», видану у 1973 році, то побачиш на її сторінках багато цікавих фотографій, що їх зробив сам письменник. А ще Д.С. Чередниченко дуже хоче, щоб ти, любий друже, і твої ровесники виросли справжніми патріотами своєї рідної Батьківщини, стали людьми мужніми, культурними та розумними. До цього письменник впродовж багатьох років життя докладав багато своєї праці. Він написав для тебе та твоїх однолітків український буквар «Материнка». Разом із дружиною — письменницею Галиною Кирпою під спільним псевдонімом Оксана Верес уклав чотири шкільні читанки «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя», тритомну чи-танку-хрестоматію для дошкільнят «Український садочок» та інші збірки.
   Але найбільше великий трудівник Дмитро Семенович любить художнє слово. У літературі він уміє робити майже все: складати вірші, бувальщини та притчі для дітей і дорослих, створювати прозові твори-повісті та оповідання, писати дослідження про відомих людей, перекладати українською мовою літературні твори з багатьох європейських мов — чеської, словацької, литовської, латиської, білоруської. У 1968 році вийшла друком перша книжка письменника для дітей «Щедринець». А потім було багато інших видань, зокрема таких, як: «Священна діброва», «Гарна моя казочка», «Жар-півень», «Вишневий острів», «Летюча ящірка» тощо. Дмитро Семенович Чередниченко є лауреатом премії імені Павла Чубинського (1992 р.), премії імені Максима Рильського (1994 р.), премії імені Івана Огієнка (1996 р.) та премії Литовсько-Українського Фонду імені Тараса Шевченка (1999 р.). Як одного з найкращих в Україні перекладачів литовської літератури, письменника було нагороджено орденом «Лицарський хрест» (за заслуги перед Литвою). І ось у 2009 році Дмитро Семенович знову став лауреатом. Він отримав найважливішу премію України у галузі дитячої літератури — премію імені Лесі Українки за повість-казку «Хлопчик Горіхове Зерня і Лісовичка». Про цей твір наша наступна розповідь.

До змісту Наступна

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою: library@chl.kiev.ua

 
 
Останнє оновлення: 12/1/2022
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей