Веселкові читанки

Світ, створений Марією
Пономаренко, має увійти
в дитячу свідомість новими
знаннями.

П. Білоус

Любий школярику! Ти уже навчився читати і писати. У тебе є книжка, яку ти найчастіше береш у руки. Це читанка. Вони є різні. Три читанки написала для тебе та твоїх ровесників Марія Пономаренко. Перша із них називається «Жайвір» (Житомир : Рута, 2008. — 259 с. : ілюстр.). Складається вона із дванадцяти розділів, написаних у різних літературних жанрах. І ти можеш вибрати собі текст, який тобі найбільше до вподоби. Серед віршів тут вміщено поетичну абетку, загадки, «віршики про всяк випадок», поетичні нісенітниці і навіть віршована «фізкультхвилинка». За змістом вони дуже різні. Написані про те, що тобі вже відоме і про те, що ти ще не знаєш. Вони веселі та пізнавальні, короткі за змістом, тому легко читаються і легко запам’ятовуються. Більшість із них про тварин і про рослини, що живуть і ростуть поруч із нами, на нашій землі, у нас в Україні. Ось, для прикладу, деякі із цих віршиків:

Жайвір пісеньку творив
Для городів і для нив.
Ранок ніжно рожевів,
Коли чув чудовий спів.
Тихо сяяла роса:
— Це не голос!
Це краса!!!
Песик в будці скавучить —
Погуляти так кортить!
Та он ходить по подвір’ю
Півень у червонім пір’ї.
Дуже міцний має дзьоб —
Може дзьобнути у лоб!
У гаю біля галяви
Повсідались чорні ґави.
Стали каркати завзято:
— Ох і справ у нас багато!
Тр-реба в печі затопити,
Тр-реба бор-рщику зварити,
Напекти хлібця,
Накоптить сальця,
Наносить води до хати,
Діточок заколихати…
Ой, багато всяких справ
Є у нас, у чорних ґав!
Кричать ґави без уґаву
Про свої численні справи.
Цілий день прокаркотіли —
І нічого не зробили!
Йшла корова через ліс
На імення Довгий ніс.
Йшла поволеньки, ішла,
Кошик з морквою знайшла.
Кукурікнула: — Відмінні
Є у мене вітаміни.
Почепила все на ріг:
— Більше б отаких доріг!

Жанр за жанром розмотується чарівний клубочок читанки. Після розділів з віршами розміщені розділи з літературними казками. Як і вірші, вони наповнені рухом та життям. Дійові особи цих творів — Жайвір, Дощик, Літо, Веселка, вітер Дмух, Бульбашка, Вечір та ін. Вони живуть своїм узвичаєним життям. Розмовляють, сплять, гостюють, роблять різні витівки, журяться чи сміються. Однак, усе, про що написала у їхньому змісті письменниця, об’єднане спільною темою — літом.

«А коли тепленьке літо,
Всім так хочеться радіти —
І звірятку, і пташині,
І найменшій комашині,
Кожній квіточці у лузі!
Ну хіба ж не правда, друзі?», —

запитуючи, стверджує письменниця. А віршовані казки «Раз-ромашка, два-ромашка…» та «Бігла кізка по містку» допоможуть тобі покращити свої знання з лічби. «Весела квампанія» — найбільший розділ книжки. Це також казки, тільки у прозі. Читаючи їх, здивуєшся уяві та фантазії авторки, яка зуміла так по-доброму, весело, завзято і цікаво розповісти про життя мешканців річки Вільшанки протягом цілого року — влітку, восени, взимку та весною. Головні герої цих розповідей — двоє друзів-жабенят — композитор Квамитя та поет Квапетя. Вони мають велику рідню і багато сусідів. Серед них лелека Квася, черепаха Текля, гуска Зінька, рак Клешня, жабка Кваселинка, корівка Дійничка та інші. У них так багато усіляких справ, що нема коли і вгору глянути. Вони аж пісеньку про себе склали:

«Я — Квапетя
Я — Квамитя,
Ми квапетяєм щомиті.
Ква-ква-мить,
Ква-ква-петь,
День заповнений ущерть».

То їм когось рятувати треба, як от квочку Коконю чи черепаху Теклю, то скарб знайти, то скласти колискову пісеньку для туману, то покататись на лижах, то побути на дієті, то потрапити в якусь халепу. А одного разу, коли святкували день народження річки Вільшанки, «…усім було так весело, так добре, що врешті-решт вони навіть забули, що святкували». Мабуть, таке із тобою теж бувало. Завершує читанку розділ із міні-вистав та сценок, учасниками яких ти можеш стати, зігравши роль їжачка, зайчика, борсука, песика чи якогось мешканця городу — огірка, морквини, чорнобривця, соняха, кукурудзи, мальви тощо.

Усміхнений сонях (читанка-хрестоматія з «Основ здоров’я» : 1–4 кл. — Т. : Навч. кн.-Богдан, 2009. — 132 с. : ілюстр.). Так назвала М.А. Пономаренко свою другу книжку, за яку їй було надано звання лауреата премії імені Лесі Українки. Це також читанка. Але читанка незвичайна. Її зміст склали художні тексти про здоров’я людини, у першу чергу, звичайно, малої людини, тобто здоров’я твоє і твоїх ровесників. Тут є вірші, міні-вистави, казки, оповідання, музичні сценки. Вони веселі, світлі і дійсно усміхнені, як соняшники у пору цвітіння. Якщо ти їх прочитаєш, та ще й будеш виконувати поради, про які пише авторка, одразу станеш здоровішим. Бо дізнаєшся, що потрібно робити, щоб зберегти і покращити своє здоров’я. Які правила гігієни потрібно виконувати, як дотримуватися чистоти, що таке режим дня, які вправи слід робити, щоб добре загартувати свій організм. Допоможуть тобі у цьому поетичні фізкультхвилинки. Ось, наприклад, такі:

Раз — заплескали в долоні,
два — потерли трішки скроні,
три — вже скільки захотіли
ніжками затупотіли.
Тупу-тупу, тупу-туп,
Тупу-тупу, тупу-туп —
Стало гамірно в нас тут.
Розкинули рученята
Мов ті крильця — пташенята.
Раз, два, три, чотири,
Гарно вправу всі зробили.
Раз — присіли,
Хутко встали
І — бадьорішими стали!

Але ж загартуванню сприяє не лише догляд за тілом, чи фізкультхвилинки між уроками, а й звичайна фізична робота, яку потрібно робити щодня, кожному свою. Ось як її описує письменниця:

Просто зранку,
просто зранку
скаче Дарочка
на ґанку.
Аж скакалка миготить —
їй скакати
теж кортить!
Раді в доні
й босоніжки,
бо здорові будуть ніжки!
В білки справа непроста —
Робить вправи для хвоста.
Робить строго, по-порядку
Для хвоста свого зарядку,
щоб не тільки гарним був,
а ще й міцності набув!
Лисенята — геть усі!
Ходять вранці по росі.
Так гартуються завзято
Під невтомним оком тата.
Ну й чудовий випав сніг
На подвір’я, на поріг!
Зайчик ухопив лопату,
Взявся сніг той відкидати.
Відкидає сніг зайчатко —
От і вийшла фіззарядка!
Щоб здоровими зростати,
треба рано уставати,
подружитися з водою,
з вітром, сонцем і росою,
спритно бігати, стрибати,
і купатись, і пірнати
кожен час і кожну мить, —
ось тоді цікаво жить!

Авторка описує рухливі дитячі ігри різних народів. І якщо ти зі своїми друзями навчишся гратися у деякі з них, то це буде дуже корисно для твого організму. Це, у першу чергу, ігри українського народу, такі як «Подоляночка», «Женчичок-бренчичок», «Пускайте нас», «Коза-коза, ме!».
Важливою складовою здоров’я є правильне харчування. І це питання авторка читанки «Усміхнений сонях» також не залишила поза увагою. І написала ось такі віршики:

Борщ — це овочі й приправи.
Ну й корисна для всіх страва!
Тож борщі, ой превідмінні,
Варять здавна в Україні!
На подвір’ї поросятко
Лікувалось разом з татком;
З апетитом спориш їли,
Животи щоб не боліли.
А мала Даринка наша
Дуже любить їсти кашу:
І вівсяну, і пшоняну,
Гарбузову і гречану!
А тому в дитини щічки
Червоненькі, мов порічки.
Їжачок біля пеньочка
Знайшов шість міцних грибочків.
Занесе грибки до хати —
Буде юшка їжачатам.

Здавна усі знають, що якщо на душі весело, радісно і спокійно, то і здоров’я буде добрим, людина буде міцною і щасливою. Щасливий і ти, коли у тебе є мама і тато, дідусі і бабусі, братики й сестрички, коли у сім’ї всі люблять один одного, допомагають один одному, доброзичливі, ввічливі та щирі. Але не тільки удома. Ти ходиш у школу, з тобою та твоїми однокласниками працюють учителі, ти маєш друзів та приятелів. Певно, вони є усякі і навіть такі, про якого написала письменниця у вірші «Чемний хлопець».

Чемний хлопець
наш Микола,
знають всі про це у школі.
Після «здрастуйте» —
кивне, ще й картузика зніме.
Та в канікули ніколи
не вітається Микола.
Як навстріч учитель йде —
навіть оком не моргне.
А для чого?
Прийде в школу —
чемним стане знов Микола.

Як ти вважаєш, цей Миколка правильно поводиться? Чи таким бути не можна? По-різному складаються твої стосунки з друзями, але є правила поведінки, яких треба дотримуватися, і тоді дружба стане міцною і довгою. Про це також М.А. Пономаренко написала у таких розділах цієї читанки: «Сім’я», «Школа», «Дружба, товаришування». Буває часом, що ти посваришся зі своїм другом, чи подружкою. Щоб цього не було, письменниця склала для тебе віршики — «Мирилки»:

Сварка, діточки, завжди
всіх доводить до біди.
А якщо вже посварились —
треба всі щоб помирились!
Прочитайте ці миринки —
і забудьте про сварилки!
От коли ти їх прочитаєш, то більше ніколи і ні з ким не будеш сваритися.

Є у читанці «Усміхнений сонях» розділ, що називається «Безпека поведінки». Вірші, сценки та міні-вистави розділу показують, як потрібно себе поводити у воді, на дорозі, на відпочинку, у лісі. Як поводитись з вогнем, як захистити себе від сонячних опіків у спекотний день. А ще ти вивчиш віршовані правила їзди на велосипеді. Та й удома під час ігор також потрібно знати міру, а не гратись так, як змалювала поетеса у вірші «Ковбої».

Мов сніг, по кімнаті
літають пір’їни.
Посипались градом
зі стінки картини.
На люстрі гойдається
зляканий кіт.
Вхопились за голови
баба і дід.
Хто лиха такого
в кімнаті накоїв?
А то внуки грають
сьогодні…в ковбоїв.

Здоров’я людини — це не лише ті складові, про які ми вже вели мову (фізичне здоров’я, культура харчування). Це ще і культура нашої душі, нашої духовності. Доступно і просто зуміла М.А. Пономаренко розповісти про такі людські риси, як добро, співчуття, жалість, вдячність, чемність, ґречність, повага до чужої праці, до людей старшого віку, щирість у стосунках, сприйняття краси. Це етюди, віршовані та прозові казки, невеликі віршики, дійовими особами яких, окрім дітей, є овочі, фрукти, квіти, різні тварини, які споконвіку ростуть і живуть на нашій землі. Які квітнуть так гарно і неповторно, як ніде у світі, і такі смачні та корисні, як ніякі інші заморські овочі та фрукти. І коли ти ознайомишся з цими творами, твоя душа наповниться добром і радістю до всього живого, що тебе оточує:

«Всі ми любим
красне літо,
теплим сонечком зігріте.
А у нашого городу
дуже ясна
світла врода.
Все росте тут, як з води,
і немає в нас біди.
Тут і овочі,
і квіти —
славні літечкові діти», —
стверджує М.А. Пономаренко.

Коли Марію Антонівну запитують, що спонукало її до творчості, звідки її казкові герої, письменниця, не вагаючись, відповідає, що з дитинства. Вона говорить: «Я постійно щось пригадую, як співає джерело, плюскотить річечка, цвітуть фіалки під кущем глоду. Як пахнуть весна, літо, осінь, зима. Це неймовірне щастя… Я не можу надивитися на світ Божий і на дивні творіння Творця».

Бачити і сприймати світ так, як письменниця, тобі допоможе ще одна її книжка «Сонячна країна — моя Україна» (читанка-хрестоматія з курсу «Я і Україна» : 1–4 кл. — Т. : Навч. кн.-Богдан, 2010. — 152 с. : ілюстр.). Як і дві попередні книжки, це видання є цілком самостійним. І ти, якщо хочеш, можеш розпочати знайомство з творчістю письменниці саме із цієї книжки. Вона складається із п’яти розділів, кожний з яких присвячений окремій темі. Але у кожному більшому чи меншому творі авторки відчувається національна основа. Перший розділ називається «Про тебе самого». Це невеликі віршики про хороші і не дуже хороші звички твоїх ровесників. Наприклад такі, яких потрібно позбавлятись, як от у Петрика із віршика «Веприк».

Дивну звичку Петрик має:
все у хаті розкидає.
Під столом лежить піджак,
спочива на нім …їжак.
На столі — книжки, калач,
молоток, футбольний м’яч.
На маленьку табуретку
зошити кладе, шкарпетки…

Другий розділ називається «Родина, рідня, рід». Назва говорить сама за себе. Тут представлені вірші, казки, міні-вистави про найрідніших людей: маму, тата, бабусю, дідуся. Про те, що потрібно знати про свій рід, своїх родичів, про родинні обов’язки. А ще у цьому розділі є короткі віршики про різні професії: бондаря, кухаря, лісника, теслю, журналіста, військового тощо, а також про знаряддя праці людини: плуг, молоток, пензлик та інші.
Твори розділу «Людина серед людей» присвячені культурі спілкування. І хоча героями казок є переважно тварини (ведмежа Пухнастик, квочка Коконя, тигреня Помаранчик, коза Мокрина), ознайомившись із ними, ти зрозумієш, що в їхніх образах письменниця змалювала поведінку твоїх ровесників. У кінці кожного з названих розділів авторка подає прислів’я відповідної тематики: про ввічливість, знання. Розділ «Природа навколо нас» присвячено живій та неживій природі. Авторка змальовує характерні ознаки кожної пори року: зміни у зовнішньому вигляді рослин, клопотах тварин, природних явищах.

Восени біля води
повсідались холоди.
Всі понадували щоки,
дмухають у різні боки.
Узяла весна торбину,
стала сіять насінини.
На долини, на поля —
заквітчалася земля.
Стала ніжна і весняна,
наче усмішка у мами.
Узяла зима батіг —
вибиває з міха сніг.
Сам летіти не хотів,
бо вві сні розледачів.
Але мусить, хоч не хоче,
бо батіг його лоскоче.
Яким літечко буває?
Дуже добре всі ми знаєм.
Розмариновим, зеленим,
смарагдовим і черленим,
жовтим, кремовим,
перлистим,
а насамперед — барвистим!

Є у цьому розділі дві віршовані абетки: абетка про рослини і абетка про тварин, а також загадки про рослини і тварин. Ось, наприклад, відгадай такі із них:

Виглядають із-за тину,
квіти осені…
Он на дереві вгорі
висять жовті ліхтарі.
Скуштувати мушу
я чудову…
Чи бачили гору
посеред двору!
Кілками підперту,
ще й вила задерті?
Може, і сама не хоче —
всяку звістку розскрекоче.
Перша в лісі торохтійка,
скрекотуха і злодійка.

Завершує читанку розділ «Твій рідний край. Твоя країна — Україна». Його склали лише поетичні твори М.А. Пономаренко, в яких йдеться про народні звичаї та свята українців. Такі, як колядування, обжинки, засіванки, піст, Спаса, Великдень, Різдво Христове, Купала, Миколая, Трійцю. Є тут дуже цікава релігійна абетка, яка має назву «Весь світ співає до небес». У віршах абетки ти знайдеш пояснення різних духовних понять, атрибутів, обрядів. Наприклад, що таке Едем, заповідь, молитва, ікони, проповіді, причастя, єлеосвячення, лампадка та інші.
Щоб ти добре знав історію нашої держави козацької доби, письменниця у віршах-мініатюрах пояснює, хто такі були козаки, отамани, гетьмани. Що таке кіш, курінь, рада, сурма, чайка (човен). Не забула авторка про національні українські страви. Завершила книжку «смачними» віршами про борщ і млинці, куліш і вареники, узвар і пиріжки.
Крім книжок, про які ми розповіли, М.А. Пономаренко написала ще багато інших творів. Усі вони легкі і зрозумілі, багато з них написані з гумором, вони спонукають до творчості і фантазії. То ж радимо прочитати ще такі книжки М.А. Пономаренко:
Весела квампанія : казк. оповід. / М. Пономаренко ; худож. О. Золотник. — Т. : Богдан, 2008. — 79 с. : ілюстр.
Жили-були дві жабки, або Цікаві пригоди Квапеті і Квамиті : казки / М. Пономаренко ; худож. О. Харук. — К. : Лелека, 2003. — 32 с. : ілюстр.
Зимова казка : казки, вірші / М. Пономаренко ; худож. Г. Єлагіна. — К. : Лелека, 2003. — 32 с. : ілюстр.
Основи здоров’я : вірші, сценки, міні-вистави. — Т. : Підруч. і посіб., 2009. — 32 с.
Павучкові рушнички : казки / М. Пономаренко ; худож. С. Павлюк. — К. : Веселка, 1991. — 24 с. : ілюстр.
Пригоди Чіпа та його друзів : казки для малят / М. Пономаренко : худож. О.С. Томків. — Т. : Богдан, 2005. — 48 с. : ілюстр.
Сонях : лічилки, загадки / М. Пономаренко ; худож. оформ. А. Костенка. — Т. : Підруч і посіб., 2003. — 47 с. : ілюстр.
Співає сонечко пісень : пісні для дітей дошк. віку та учнів мол. шк. віку / М. Пономаренко ; музика І. Островерхого ; худож. оформ. А. Костенка. — Т. : Підруч. і посіб., 2003. — 88 с. : ілюстр.

Попередня До змісту