Софія Петрівна Караффа-Корбут
(1924–1996)
|
|
|
Софія навчилася читати в чотири роки, а олівець взяла до рук ще раніше. Дівчинка малювала все, що потрапляло на очі. На папері вона зображала фантастичних птахів і барвистий навколишній світ.
Народилася Софія-Роксолана-Романа у Львові, куди приїхала її мати, розірвавши стосунки з чоловіком — білоруським графом Петром Караффою. Дитинство Софії пройшло в оточенні відомих людей: філолога і мистецтвознавця І. Свенціцького, митрополита А. Шептицького. Хрещеним батьком Софії був І. Тиктор — відомий галицький видавець, а хрещеною матір’ю — соратниця І. Франка Стефанія Мазур.
Закінчивши 1936 року початкову школу, дівчина продовжила навчання в жіночій гімназії сестер Василіянок. Проте 1939 року гімназію закрили і вона поїхала до районного міста Стрия, щоб навчатися в середній школі. Проте її не закінчила через те, що почалася Друга світова війна. Софія повернулася до Львова і у 1942 році поступила до Державної мистецько-промислової школи. Зберігся ще один документ — про закінчення нею у 1944 році першого класу Державної технічної фахової школи для будівництва. Навчання було перерване. Продовжилось воно у щойно відкритому Львівському художньо-промисловому училищі (нині коледж ім. Івана Труша). Після його закінчення свою мистецьку освіту Софія Караффа-Корбут продовжила в Інституті прикладного й декоративного мистецтва на відділі прикладної графіки факультету монументального живопису. Уже під час навчання її графічні роботи відзначалися творчою зрілістю, а ілюстрації до поеми М. Лермонтова «Мцирі» — це безсумнівний здобуток графічного мистецтва тодішніх років. Проте довчитися й у цьому закладі Софії не судилося — відділення закрили, а їй запропонували продовжити навчання в Київському художньому інституті. Проте Софія до Києва не поїхала, а перевелася на відділення кераміки. Її дипломна робота — порцелянова тарілка «Богдан Хмельницький», виконана на високому технічному й художньому рівні, зберігається й понині в архівах Львівської академії мистецтв. Після закінчення 1953 року інституту Софія працювала як керамік, але в душі завжди почувала себе графіком. І в кінці 50-х років С. Караффа-Корбут повернулася до графіки. Її творча спадщина багата і різноманітна. Крім великої кількості станкових робіт, з її ілюстраціями вийшло близько 60 книжок українських та зарубіжних письменників. Українській книзі художниця віддала 43 роки творчої праці. Проте не отримала жодної урядової нагороди. За радянських часів її творчість не вписувалася у рамки діючих тоді ідеологічних та мистецьких «канонів». Але Софія Караффа-Корбут ніколи не шкодувала за тими нагородами. Праця, віра і честь для неї були найбільш вартісними.
Висока професійна підготовка, яку художниця отримала впродовж довгих років навчання, давала їй можливість створювати образи без пошуків типажів і зарисовок з натури. До того ж Софія Петрівна була обдарована яскравою творчою уявою, здатністю створювати образи, сюжети, ситуації, які не мають реальних відповідників у житті. Творчий шлях С. Караффа-Корбут як ілюстраторки позначений розбудовою індивідуальної концепції мистецтва і дизайну книги. Вершиною її творчих пошуків стали ілюстрації до «Кобзаря» Т. Шевченка (1967), «Лісової пісні» Лесі Українки (2000) та «Івана Вишенського» І. Франка (2001).
Над графічною Шевченкіаною художниця працювала впродовж восьми років. Серед творів на шевченківську тему, виконаних як самостійні станкові гравюри, що експонувалися на багатьох виставках, позначені 1961 роком «Важке дитинство», «Гонта», «Прометей закутий», «Прометей розкутий», «Сирітка», «Чернець» та ін. Згодом видавництво «Дніпро» запропонувало С. Караффі-Корбут проілюструвати «Кобзар» Т. Шевченка. Художниця підготувала понад 50 робіт, більшість з яких були створені спеціально для цього видання, але вміщені були далеко не всі. І все ж ошатно виданий у 1967 році «Кобзар» із 34 кольоровими і чорно-білими ілюстраціями став свідченням високого творчого злету майстрині, визначною мистецькою подією того часу. Видання було високо оцінене мистецькою критикою і громадськістю, а на Міжнародній книжковій виставці 1968 року у Канаді відзначено першою премією.
Художниця любила дітей і намагалася принести їм радість своєю творчістю. Для них вона оформила й проілюструвала книжки: «Марічка-невеличка» М. Петренка, «Байбак—мандрівник», «Михайлик — джура козацький» М. Пригари, «Літо краснеє минуло», «Досвітні огні» Лесі Українки, «Кисличка» О. Іваненко, «Цяцькований осел» Л. Глібова, «Чарівна книжка» С. Васильченка, «Довбушеві скарби» А. Волощака, а також майже всі твори, що написав для дітей І. Франко (зокрема «Фарбований лис», «Лис Микита», «Малий Мирон» та ін. Графіка талановитої художниці була справжньою, а не підправленою ідеологією. У ній відчувалися історико-мистецькі паралелі.
Софія Петрівна Караффа-Корбут прожила багате творче життя. Вона любила поезію письменників-класиків і молодих українських поетів, прозу Є. Гуцала. 29 листопада 1996 року художниці не стало. Вона не дочекалась видання Франкового «Івана Вишенського» та Лесиної «Лісової пісні». Львівська письменниця Оксана Думанська написала про неї біографічну оповідь з голосів самовидців, яка вийшла друком 2004 року під назвою «Графиня з Куткора». То ж читай про цю велику мисткиню.
Белічко Н. Шевченкіана у творчості українських графіків : 50–60-ті рр. ХХ ст. / Н. Белічко // Дивослово. — 2004. — № 3. — С. 24.
Горинь Б. Творчий подвиг / Б. Горинь // Дзвін. — 2011. — Чис. 3. — С. 145–152.
Думанська О. Графиня з Куткора : біогр. оповідь з голосів самовидців / О. Думанська. — Л. : Каменяр, 2004. — 127 с. : ілюстр. — (Серія «Особистості»).
Кассараба М. Життя, присвячене українській культурі : спогад про Софію Караффу-Корбут / М. Кассараба // Дзвін. — 2009. — Чис. 11–12. — С. 92–97.
Стасенко В. Софія Караффа-Корбут : особливості худож. методу / В. Стасенко // Образотв. мистец. — 2008. — № 4. — С. 52–55.
Яців Р. Глибина душі / Р. Яців // Образотв. мистец. — 2004. — № 4. — С. 74–76.
Васильченко С. В. Чарівна книжка : легенда, новели, оповід., урив. з повістей / С. В. Васильченко ; упоряд. та вступ. ст. О. І. Денисюка; худож. С. Караффа-Корбут. — 2-ге вид. — Л. : Каменяр, 1988. — 96 с. : ілюстр.
Вишенський І. Вибрані твори / І. Вишенський; упоряд., авт. вступ. ст. А.Скоць ; худож. С. Караффа-Корбут. — Л. : Каменяр, 1980. — 141 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).
Вишня О. Якби моя бабуся встали : вибр. твори / П. М. Губенко ; мал., портр. С. П. Караффи-Корбут. — К. : Веселка, 1966. — 159 с. : ілюстр., портр. — (Шкільна бібліотека).
Глібов Л. І. Цяцькований осел : вибр. твори / Л. І. Глібов ; [вступ. ст. Д. Білоуса] ; мал. С. П. Караффи-Корбут. — К. : Веселка, 1970. — 160 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).
Грабовський П. А. Не раз ми ходили в дорогу... : вибр. твори / П. А. Грабовський ; мал. С. П. Караффи-Корбут, портр. худож. В. Я. Чебаника ; передм. Н. Коваленко. — К. : Веселка, 1972. — 173 с. : ілюстр., портр. — (Шкільна бібліотека).
День, як маків цвіт : укр. нар. приспівки / мал. С. Караффи-Корбут. — К. : Веселка, 1971. — 17 с. : ілюстр.
Дніпрова Чайка. Дівчина Чайка : казка / Дніпрова Чайка ; худож. оформ. С. Караффи-Корбут. — Л. : Каменяр, 1969. — 18 с. : ілюстр.
Іваненко О. Д. Кисличка : казка / О. Д. Іваненко ; іл. С. Караффа-Корбут. — К. : Веселка, 1973. — 19 с. : ілюстр. — (Бібліотечка дитячого садка).
Лучук В. І. Чарівний глобус : вірші для дітей / В. І. Лучук ; мал. С. Караффи-Корбут. — Л. : Каменяр, 1977. — 79 с. : ілюстр.
Малик В. К. Червона троянда : поеми / В. К. Малик ; вступ. ст. Б. Чайковський ; худож. С. Караффа-Корбут. — К. : Веселка, 1970. — 156 с. : ілюстр.
Петренко М. Є. Про Марічку невеличку / М. Є. Петренко ; мал. С. Караффи-Корбут. — Л. : Ліга-Прес, 2003. — 12 с. : ілюстр.
Пригара М. А. Вірші та казки. Т. 1 / М. А. Пригара ; вступ. ст. О. Іваненко ; мал. С. Караффи-Корбут. — К. : Веселка, 1978. — 175 с. : ілюстр.
Пригара М. А. Повісті та оповідання. Т. 2 / М. А.Пригара ; мал. С. Караффи-Корбут. — К. : Веселка, 1978. — 248 с. : ілюстр.
Пригара М. А. Михайлик-джура козацький : іст. повість / М. А.Пригара ; худож. С. Караффа-Корбут. — К. : Веселка, 2004. — 146 с. : ілюстр. — (Козаченьки).
Старицький М. П. Останні орли : іст. повість із часів Гайдамаччини / М. П. Старицький ; пер. з рос. М. Шумила, Є. Михайлюка ; худож. С. Караффа-Корбут. — Л. : Каменяр, 1990. — 438 с. : ілюстр.
Топеліус С. Казки / С. Топеліус ; переказ зі швед., передм. О. Сенюк ; ілюстр. С. Караффи-Корбут ; обкл. О. Літвінова. — К. : Школа, 2008. — 159 с. : ілюстр. — (Хрестоматія школяра).
Українка Леся. Досвітні огні : вірші, поеми / Українка Леся ; мал. С. Караффи-Корбут. — К. : Веселка, 1978. — 159 с. : ілюстр.
Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Українка Леся ; післясл. Я. П. Гояна ; худож. С. П. Караффа-Корбут. — К. : Веселка, 2007. — 175 с. : ілюстр., ноти.
Франко І. Я. Лис Микита : казка / І. Я. Франко ; худож. С. П. Караффа-Корбут. — Л. : Каменяр, 1982. — 102 с. : ілюстр.
Франко І. Я. Малий Мирон / І. Я. Франко ; упоряд., вступ. ст. А. М. Халімончука; худож. С. Караффа-Корбут. — Л. : Каменяр, 1978. — 60 с. : ілюстр. — (Іван Франко — дітям).
Попередня Наступна 