У межах проєкту «Покоління незалежних» доктор філософії (PhD), науковий співробітник Інституту української мови НАН України, Олена Палаш здійснила ґрунтовний аналіз історико-політичного і культурологічного контексту, в якому жив і творив український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець Максим Рильський. Йшлося також про внесок Максима Тадейовича у розвиток української літературної мови, поезію, перекладацьку діяльність, про виклики, які доводилося приймати українській інтелектуальній еліті в умовах сталінських репресій.

            Зустріч відбулася у форматі активного діалогу і міркувань. Читачі по-різному оцінювали життя і творчий спадок Максима Рильського. Чи можна засуджувати вибір Максима Рильського, зважаючи на обставини його життя? Чи може поет бути поза політикою? Слухачі думали, обговорювали, робили висновки. Хтось осуджував безпринципну позицію Максима Рильського, а хтось пояснював це бажанням зберегти життя своє і своєї родини. Учасники зустрічі дійшли висновку, що дуже складно не втратити незалежність в умовах тоталітарного режиму, в умовах переслідувань. «Моральний тиск важче переживати, ніж фізичний; Рильський – в’язень своєї неусвідомленої зради; Рильський – поет у тіні режиму», – такі висновки зробили діти.

           Дівчата і хлопці відверто висловлювали свої думки про формування і значення патріотизму, національної ідентичності, цінностей українців, значення української мови, проєктуючи події минулого століття на сьогодення. І нині українці відстоюють своє право називатись і бути українцями. Кожен із нас робить вибір – бути активним громадянином своєї країни чи байдуже ставитися до подій сьогодення. На думку наших читачів, важливо знати історію своєї Батьківщини, формувати критичне мислення, відповідально ставитися до свого вибору, з гідністю приймати життєві виклики.