Технологія пошуку як основа якісного забезпечення запитів користувачів
Бібліографічний пошук — досить складний вид діяльності, який реалізується під час діалогу між читачем та інформаційно-пошуковою системою бібліотеки. Вирішуючи проблему раціонального і багатопланового використання накопичених інформаційних ресурсів, у бібліотеках створено розгалужену систему довідково-бібліографічного апарату, кожна частина якого виконує конкретну функцію, але є складовою єдиного інформаційного потенціалу. Висока якість ДБА, обслуговування читачів на його основі забезпечують оперативне надання інформації і як результат найповніше використання читачами бібліотечних фондів. Своєрідність довідково-бібліографічного апарату для читачів-дітей не лише в його змісті, а значною мірою в специфіці розкриття документів з урахуванням соціально-психологічних особливостей дітей різних вікових груп, відповідно до яких розглядається зміст, форми організації ДБА, методика формування у дітей знань, вмінь та навичок самостійного використання джерел інформації при виборі літератури.
Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки — це живий організм, що розвивається. Важливою складовою ДБА бібліотек для дітей став електронний каталог (ЕК), який є надійним посередником між бібліотечним фондом та його користувачами. Необхідність надання читачам найбільш значимої, корисної інформації висуває перед фахівцями завдання розробки та впровадження в практику роботи бібліотек для дітей методів якісного відбору літератури, уміння формувати пошуковий образ документу. Дитячий бібліотекар не лише відповідає на запит читача, але й робить його активним учасником пошуку відповіді на поставлене запитання. Головні умови, що забезпечують успіх довідково-бібліографічної роботи — систематичність, послідовність, диференційований підхід до різних читацьких груп. Електронний каталог надає багато «входів» до фонду бібліотеки, і читач має знати, яким з них доцільно користуватися в кожному конкретному випадку. Метою будь-якої інформаційно-пошукової системи є надання користувачеві можливості пошуку інформації за відомими даними, необхідною йому тематикою чи фактами. Процес формування запитів допускає багатоваріантність і є свого роду мистецтвом. Крім того, процедура пошуку має чітко визначену етапність — від визначення інформаційної потреби та області пошуку до аналізу результатів та вибору пертинентних (відповідних запиту користувача) об’єктів.
Послідовність дій читача у процесі пошуку схематично можна подати так:
- мета пошуку та його стратегія;
- попереднє формулювання запиту;
- вибір баз даних електронного каталогу, що відповідають змістові запиту, уточнення запиту;
- переклад змісту запиту інформаційно-пошуковою мовою, тобто формування пошукового образу запиту;
- вибір відповідних пошукових полів;
- перегляд пошукових образів документів, їх зіставлення з пошуковим образом запиту і відбір бібліографічних записів, що відповідають цим вимогам;
- оцінка ефективності пошуку та кінцевий відбір знайдених документів.
Точність і повнота пошуку необхідної інформації в існуючому розмаїтті є одними з найактуальніших проблем сьогодення, а результативність пошуку залежить не лише від якості пошукової системи, а й від інформаційно-лінгвістичного забезпечення процесу пошуку. Так, як і при предметизації, використовуються інформаційно-пошукові мови (ІПМ). Опис змісту документа за допомогою ІПМ являє собою пошуковий образ документу (ПОД), а опис змісту запиту — пошуковий образ запиту (ПОЗ). Переклад змісту документа на ІПМ при пошуку інформації — це також процес індексування. Правила індексування інформації добре погоджені між собою і забезпечують тісний взаємозв’язок багатьох технологічних і лінгвістичних рішень. Саме від вміння правильно сформулювати пошуковий запит залежить ефективний результат довідково-інформаційного обслуговування користувачів.
Електронний каталог на сьогодні повністю замінив існуючу традиційну систему каталогів та картотек, оскільки на його основі комплексно здійснюється багатоаспектний пошук як за всіма елементами бібліографічного опису, так і за полями, що розкривають зміст документа. Слід зауважити, що при цьому стратегія пошуку залишається підпорядкованою традиційній методиці і є практично незмінною, але водночас вимагає набуття нових навичок пошуку в електронному середовищі.
Алгоритм пошуку залежить від виду бібліографічної довідки, які можуть бути адресні, уточнювальні, тематичні та фактографічні.
Адресна бібліографічна довідка засвідчує наявність та/або місцезнаходження документа, який шукає користувач у фонді бібліотеки. Традиційно адресний бібліографічний пошук здійснювався на основі абеткового каталогу. В електронному каталозі знайти необхідний документ можна за допомогою полів бібліографічного запису «Автор», «Назва» або «Форматований зміст». Знаючи автора документа, пошук можна здійснювати, набираючи прізвище автора вручну, або користуючись системним словником. Як правило, словник авторів включає прізвища всіх авторів (першого, другого та наступних), а також інших осіб (редактора, укладача, ілюстратора тощо), що брали участь у створені даного документа. Ця інформація при формуванні бібліографічного запису заноситься в поля 100 та 700 (формат MARC21) та 700, 701 і 702 (формат RUSMARC) з відповідним кодом відношення авторства. Якщо відома назва, пошук здійснюється аналогічно за словником «Назва», що може включати основну назву документа, назву частини/розділу та іншу форму назви (яка заповнюється у випадку, коли є розбіжності в написані між титульною сторінкою та обкладинкою, корінцем, колонтитулом, подано паралельну назву іншою мовою). Також адресний пошук можна здійснювати за полем «Форматований зміст», що включає перелік творів, які ввійшли до збірників або добірок художніх та фольклорних творів, хрестоматій, книг для читання тощо.
Уточнювальна бібліографічна довідка встановлює або уточнює елементи бібліографічного опису, яких бракує або які неточно наведені у запиті користувача. Найпоширенішими у дитячої аудиторії є уточнення автора, назви, вихідних даних (рік та місце видання), серії, джерела публікації. При виконанні уточнювальних довідок в ЕК використовуються контекстний пошук або пошук за всіма полями бібліографічного запису, що дозволяє відібрати всі записи незалежно від того, в яке з полів занесена інформація, яку шукає користувач. Слід пам’ятати, що результативність пошуку багато в чому залежить від повноти бібліографічного запису з використанням ряду факультативних елементів (більш повна форма імені, інша форма назви, уніфікована назва тощо).
За останні роки значно зросла кількість адресних та уточнювальних довідок. Найбільшу складність викликають запити за списками позакласного читання через перекручення назв творів та авторів. Перевагами адресного та уточнювального пошуку в електронному режимі є можливість здійснення контекстного пошуку, який допомагає знайти необхідну інформацію, навіть тоді, коли користувач зазначає перекладача, укладача, редактора, ілюстратора як автора книги, скорочує або неточно називає вихідні дані твору тощо. Також можна здійснювати повний пошук незалежно від носія інформації: книга, періодичне, нотне, електронне видання чи аудіовізуальний документ та підібрати всі твори, які публікувались як окремими виданнями, так і у збірниках та виданнях, що продовжуються. Для уточнення місцезнаходження документа в ЕК проставляються сигли зберігання документів, що дозволяють чітко визначити структурний підрозділ, де можна безпосередньо попрацювати з джерелом інформації.
Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну інформацію за певною темою. У довідково-бібліографічному обслуговуванні переважають тематичні довідки, що зазвичай становлять 70% загальної кількості виконаних довідок. Аналіз тематики запитів підтверджує їх багатоаспектність та тенденцію до росту складності. Найбільшим попитом користується література природничо-наукового змісту, з питань літературознавства, педагогіки, про світову культуру та мистецтво тощо. Діти активно цікавляться вітчизняною історією, етнографічними, культурними традиціями українського народу. З кожним роком розширюється тематика запитів, яка дедалі більше пов’язана з читанням на замовлення, спрямованим на навчальний процес, бажання дітей мати заповідні 12 балів та самоосвіту.
Тематичні довідки класифікуються за ступенем складності та трудомісткістю виконання, залежно від цільового призначення, кола та характеру використаних джерел бібліографічного пошуку, принципів виявлення та відбору літератури, способів бібліографічного групування, обсягу виданої бібліографічної інформації, форми довідки (усної або письмової).
Виконання будь-якої тематичної довідки здійснюється за типовим алгоритмом та методикою виконання. На першому етапі в бесіді з користувачем потрібно визначити, для якої вікової категорії потрібна інформація, допомогти дитині правильно сформулювати тему запиту, з’ясувати мету пошуку (шкільна програма, громадське доручення, особистий інтерес тощо), визначитись з мовним аспектом. Враховуючи ступінь складності тематичної довідки, наступний процес — вивчення теми запиту — проводиться з метою оволодіння суттю питання через опрацювання довідкових та навчальних видань, Інтернет-ресурсів. На цьому етапі визначається галузь знання, хронологічні та географічні межі теми запиту, поступово конкретизується і формується коло джерел пошуку інформації та визначається послідовність їх перегляду.
Головним завданням третього етапу виконання тематичної довідки є виявлення найповнішого обсягу релевантних темі запиту документів шляхом переведення теми запиту на ІПМ — формування пошукового образу запиту (ПОЗ) та здійснення бібліографічного відбору. Залежно від тематики запиту, пошук в ЕК здійснюється на основі 6ХХ блоку полів марк-форматів, що використовується для предметного розкриття змісту документа. Уніфікація у застосуванні цих полів є основною запорукою результативності пошуку, адже ефективне виконання тематичних довідок базується на чіткому дотриманні вимог до використання полів предметного доступу при створенні бібліографічного запису на документ. При формуванні ПОЗ потрібно постійно проводити паралель: в яке з полів введено потрібну користувачеві інформацію. Так, якщо необхідно знайти літературу про життя та діяльність певної особи, пошук проводиться за полем «Персоналія (тематичний термін)», про певну організацію — поле «Організація (тематичний термін)», про захід (концерт, конкурс, конференцію тощо) — поле «Захід (тематичний термін)», характеристику або рецензію на періодичне видання, збірник, фольклорний твір, виставу або кінофільм — поле «Уніфікована назва (тематичний термін)». Особливістю пошуку за темою є використання предметних рубрик, які закладені в поле «Тематичний заголовок» на основі прийнятих для застосування в бібліотеці рубрикаторів, тезаурусів, системних словників. Слід враховувати, що для успішного пошуку при опрацюванні документу, його зміст розкривається ієрархічною залежністю рубрик: від більш загального до вузького. Наприклад, літературу про планету Марс можна знайти за рубриками < АСТРОНОМІЯ--СОНЯЧНА СИСТЕМА--ПЛАНЕТИ--МАРС >, враховуючи повноту потрібної інформації.
Знайти повний масив інформації або звузити його можливо при застосуванні розширеного пошуку з логічними операторами (та, або, ні). Його використання є актуальним, коли перетинаються декілька тематичних понять (< ПРИРОДА--ЛІТЕРАТУРА >, < ФІЗИКА--ХІМІЯ >, < ХРИСТИЯНСТВО--ЕТИКА >), коли основна тема уточнюється за допомогою тематичної підрубрики (< ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ--ЖИВОПИС >, < ЮНЕСКО--ІСТОРІЯ >, < ЧЕРВОНА РУТА (ПІСЕННИЙ ФЕСТИВАЛЬ)--ЛАУРЕАТИ >, < ДЕМОГРАФІЯ--СТАТИСТИКА >, < МАТЕМАТИКА--МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ >), коли необхідно виокремити географічний або хронологічний аспекти певної теми (< ЕНЕРГЕТИКА--21 СТ. >; < ЕТНОГРАФІЯ--УКРАЇНА >, < ЖИВОПИС--18 СТ.--ІТАЛІЯ >, < БІЛОРУСЬ--НОВА ІСТОРІЯ--19 СТ. >, < ХЕРСОНЕС--АРХЕОЛОГІЯ--СЕВАСТОПОЛЬ, УКРАЇНА >). Оскільки географічні та хронологічні межі поняття можуть застосовуватись для всіх полів предметного доступу, доцільно створювати та використовувати при пошуку єдині системні словники, що включають лексичні одиниці з усіх відповідних підполів. Деталізувати пошук також допомагають неконтрольовані тематичні терміни — ключові слова, які конкретизують певні тематичні поняття, включають рівнозначні чи близькі за змістом до основних рубрик терміни, наприклад: < МЕТЕЛИКИ--ХАМЕЛЕОНИ >, < ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ--ВЕСІЛЛЯ >, < ФАНТАСТИКА--ФЕНТЕЗІ >. Ключові слова є повсякденним лінгвістичним засобом документного пошуку для широкого кола користувачів, які ще недостатньо оволоділи складною технікою індексування.
Після отримання масиву інформації з відповідної теми, оцінюються та відбираються документи, загальною вимогою до яких є дотримання якісних, змістовних та формальних критеріїв. Якісний відбір ґрунтується на практичній значущості матеріалу, його науковості, доступності та актуальності. Критерії змістовного та формального відбору залежать від читацького та цільового призначення, заданих аспектів розгляду теми, обмеження добору інформації за хронологічними, мовними, територіальними ознаками, типами, видами та формою подання документів. Завжди слід пам’ятати, що в дитячій бібліотеці при кінцевому формуванні результатів пошуку найбільшу увагу слід звертати на відповідність рекомендованої літератури певним віковим читацьким групам.
Для підвищення ефективності пошуку призначені і авторитетні файли, які дозволяють представити та об’єднати різні варіанти тематичних термінів: зміни у назві організацій та заходів, псевдоніми та справжні імена персоналій, синоніми та тлумачення предметних рубрик. Це сприяє пошуку необхідної інформації незалежно від формулювання пошукового образу запиту.
Структура подання інформації в полях предметного доступу та авторитетних файлах, коли поняття можуть супроводжуватися набором тематичних підрубрик, географічних та хронологічних ознак, є основою для успішного виконання і фактографічних довідок, коли користувачеві потрібна інформація про конкретну подію, процес, факт (хронологічні, біографічні, топографічні статистичні відомості тощо).
Тож бачимо, що тематичний/фактографічний пошук іноді досить складний та трудомісткий, але завдяки точному застосуванню спеціальних лінгвістичних засобів і чіткої стратегії пошуку в електронному режимі ми можемо досягти бажаного результату. Серед переваг тематичного пошуку в електронному каталозі можна відмітити: оперативність, багатоаспектність, розширення можливостей формування пошукового образу документа з одночасним об’єднанням різних пошукових ознак; врахування ієрархічних зв’язків предметних понять, що дозволяє конкретизувати, звузити або розширити межі пошуку, комплексне отримання різнобічної інформації про географічний об’єкт, особу, галузь знання.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій підвищує якість довідково-бібліографічного обслуговування, вносить зміни в процеси пошуку та використання інформації. Для максимального задоволення запитів звичним стає віртуальний довідково-бібліографічний сервіс, активно використовуються ресурси глобальної мережі: електронні бібліотеки, веб-каталоги, on-line словники, енциклопедії та довідники. Змінюється організація професійного спілкування споживача інформації з інформаційно-бібліотечною системою, але основою залишаються загальні правила та методика виконання бібліографічних довідок.
Попередня Наступна 