«Дякою нас тоді люди згадають»
(до 155-ї річниці від дня народження українського прозаїка, поета, науковця Б. Грінченка)
Я не скажу, щоб розумом я жив,
Я не скажу, щоб серце в мене спало,
Але його я тяжко пригнітив,
Але йому так волі дав я мало.
Повинність я над все ушанував,
Віддав себе я праці без вагання.
Я йшов туди, де розум посилав…
Б. Грінченко
Ми знаємо Бориса Грінченка як письменника, поета, автора славнозвісного «Словаря української мови», але не слід забувати, можливо, найголовніше: він один з небагатьох «будителів» національної свідомості, один з небагатьох справжніх будівничих національної ідеї, один з небагатьох істинних патріотів України.
I. Витоки: струни душі
II. Загартована юність
III. Тернистими шляхами однодумців: особисте життя
IV. Педагогічна діяльність та погляди
V. Чари слова: літературна творчість
VI. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України
Твори Б. Грінченка у фондах відділу рідкісних та цінних видань