Світлиця слова у безмежжі часу
Всіх нас єднає рідна мова,
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова,
Я в ній свою наснагу п'ю.
Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
8 листопада, в переддень Дня української писемності та мови, в читальному залі відділу обслуговування дітей дошкільного та молодшого віку для дошкільнят одного із київських ЗДО, відбувся літературний колаж «Світлиця слова у безмежжі часу». В цікавій театралізованій формі бібліотекар та Лис розповіли діткам про милозвучність та красу нашої мови, про те, як і коли виникла писемність. Малеча із задоволенням брала участь у заході – слухали й співали колискові пісні, розповідали вірші казковому герою, допомагали йому вивчати прислів’я та приказки про мову та ще й навчили правильно прощатись. Про розмаїття рідної мови діти дізналися, розглянувши книжкову виставку «Мово моя материнська, квітни в душі й на вустах».
Українська мова — мова серця, мова ласки, мова душі, мова добра... Тож шануймо її!