Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Бібліотечні події
Онлайн-проєкти
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Віртуальні книжкові виставки
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Бібліотека у форматі Д°
Музей книги
Творчість дітей
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проєкт "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

Василь Іванович Лопата
(народився 1941 р.)

Біографічна довідка
Про життя та творчість В. І. Лопати
Книги, ілюстровані В. І. Лопатою

Біографічна довідка

Ім’я видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопати вже тривалий час привертає до себе увагу української і світової громадськості. У його доробку — 700 графічних і малярських робіт, 25 персональних виставок, більше 65 проілюстрованих видань, оформлення вітчизняної гривні, дипломатичного й українського паспортів. А ще ним написані та проілюстровані цікаві книжки: «Надії й розчарування, або Метаморфози гривні» (2000), автобіографічні повісті «Десь на дні мого серця» (2001) та «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005).

Василь Іванович Лопата — заслужений художник України, лауреат Державної (тепер Національної) премії імені Тараса Шевченка (1993), лауреат Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2008) та має багато інших мистецьких відзнак.

Василь Лопата народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. І відколи себе пам’ятав, весь час малював: коли пас козу, бавився із підлітками на березі річки чи під лісом, на теплій черені печі або за партою у школі. Не було чистого паперу — малював на газетах. Не мав олівців і фарб — малював на піску паличкою, чи на стіні вуглиною… «Вперше, пригадується мені, я відчув себе «художником» десь п’яти-семи років. Удома нікого. Я сам. Мама напередодні Великодня побілила хату — комин наче ватман. Я знайшов вуглину на припічку й давай відтворювати найулюбленіші образи — коней. Доки бабуся, мама і старший брат повернулися із церкви, я закінчив свою «картину» й похвалився їм, що мною намальовано», — розповідав в одному з інтерв’ю художник. Хлопця насварили, проте він не залишив свої вправи і ще дужче прикипів душею до малювання. «Відтоді я просто марив своїм покликанням. Мені здавалося, що іншої дороги в моєму житті не може бути. А коли прочитав першу книжку, то збагнув: це — джерело, звідки можна черпати натхнення. І — ви не повірите — відчув себе графіком-книжковим ілюстратором», — зізнається Василь Лопата. Згодом в школі випускав стіннівку і діти називали його художником. Семикласником Василь почув, що існують художні школи. Але жили бідно, батько загинув на війні, і родич відвіз хлопця до зоотехнічного технікуму, щоб вивчився і зміг заробляти собі на кусок хліба. Вчився В. Лопата, як і в школі, на «відмінно». Проте випускник із червоним дипломом зовсім не хотів бути зоотехніком. Він поїхав у Київ, вступив до училища прикладного мистецтва в Лаврі. Після двох років учнівства В. Лопату призвали до війська. І там юнак продовжував малювати, здебільшого портрети. А згодом Василь Лопата в солдатській формі складав вступні іспити в Києві на графічний факультет художнього інституту. Закінчив його в 1970 році. Вчився він у митця зі світовим іменем — В. І. Касіяна. Пізніше працював у творчій майстерні М. Дерегуса. У книжці «Десь на дні мого серця» Василь Іванович писав: «Здійснилася моя заповітна мрія: я став художником. Навіть якби я жив сотню разів, я б повторив цей вибір. Я люблю цей процес, повний пристрасті та напруження, безпосередності, інтуїції та художнього розрахунку, радості та розчарування, досади».

Творчість Василя Лопати — це художнє осмислення, насамперед, української історії, а на її тлі — нашого буття, величних діянь свого народу, суспільно значущих та історичних постатей. Непересічний талант художника виявився при ілюструванні української поезії, прози, драматургії, фольклору. Це графічні цикли: «Маруся Чурай» Л. Костенко, «Сон князя Свято-слава», «Добрий заробок», І. Франка, «Людолови» З. Тулуб, «Прапороносці», «Таврія» О. Гончара, «Полтава» О. Пушкіна, «Тополя», «Мені тринадцятий минало», «Кобзар» Т. Шевченка, «Українські балади», «Українські народні казки», «Українські народні думи», «Слово о полку Ігоревім», «Про славне військо запорізьке низове» А. Кащенка, «Страшна помста» і «Тарас Бульба» М. Гоголя, «Життя і творчість Г Сковороди», «Про парубка Івана та його вірного друга Коника» С. Богунова та інші. У цих творах Василь Лопата — не лише виконавець ілюстрацій, він — творець. Графічний світ, рухомий його фантазією, самостійно й органічно співіснує з літературним. Його творчість увібрала найсуттєвіше, що є в національному характері. Про це говорив свого часу Олесь Гончар.

Крім непересічного таланту графіка, на шостому десятку у Василя Івановича раптом розкрилася незнана досі грань таланту як живописця. Не залишивши графіки, він створив повні символіки і глибинного духовно-поетичного змісту малярські твори: «Вічний поклик», «Благовіщеня», «Воскресіння Христове», «Різдво Христове», цикли картин «Силуети» та низку портретів. У них художник наче піднявся над конкретикою буття, побачив себе, Україну і світ з космічної відстані і відкрив для себе великі Божі істини, які мають неперехідний сенс. Ці твори художник створив у далекому Сан-Франциско (США), куди поїхав у зв’язку з погіршенням стану здоров’я і де ні на мить не забував Україну.

У книжці «Десь на дні мого серця» В.І. Лопата пише: «Я вийшов з дитинства. І як художник лишився дитиною, бо в цьому головна умова і запорука творчості. Як дитя, треба бути відкритим до всього нового, зберегти інтерес і цікавість до світу, безпосередність і свіжість почуттів, чистоту і неупередженість сприймання…». У справедливості слів цього великого майстра переконаєшся сам, прочитавши його книжки, статті про його життя та творчість, розглянувши його ілюстрації в книжках.

Про життя та творчість В. І. Лопати

Лопата В. Десь на дні мого серця : автобіогр. повість / В. Лопата ; післямова Ю. Мушкетика ; мал. авт. — К. : Дніпро, 2001. — 223 с. : ілюстр.

* * *

Баран Є. Як на сповіді : мемуар. триптих творця укр. гривні / Є. Баран // Літ. Україна. — 2010. — 29 квіт. — С. 5.

Булах Г. Обітниця майстра / Г. Булах // Вітчизна. — 2006. — № 9–10. — С. 135–146.

Лопата В. Хіба талан у грошах? : інтерв’ю / В. Лопата ; записав розмову письм. М. Шудря // Культура і життя. — 2007. — 25 квіт. — С. 2.

Лопата В. Я ніби жив серед героїв Гоголя / В. Лопата // Сл. Просвіти. — 2009. — 27 серп.–3 верес. — С. 8.

Степовик Д. Храм, що Україною зветься / Д. Степовик // Василь Лопата : живопис, графіка. — К., 2001. — С. 6–7.

Чечель Л. Мамине ім’я святе / Л. Чечель // Укр. сл. — 2007. — 29 серп.– 4 верес. — С. 9.

Книги, ілюстровані В. І. Лопатою

Айтматов Ч. Т. Джаміля : повість: з киргиз. / Ч. Т. Айтматов ; пер. А. Осипчук ; худож. В. Лопата. — К. : Дніпро, 1975. — 78 с. : ілюстр.

Брати : зб. творів / упоряд. О. Дяченко ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1979. — 182 с. : ілюстр.

Героїко-фантастичні казки : нар. творчість / упоряд., передм. та приміт. І. П. Березовського ; грав. В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1984. — 366 с. : ілюстр. — (Бібліотека української народної творчості).

Гоголь М. В. Тарас Бульба : повість: пер. з рос. / М. В. Гоголь ; ілюстр., макет та худож. оформ. В. Лопати. — К. : Владослов, 2006. — 127 с. : ілюстр.

Горлач Л. Руїна, Або життя і трагедія Івана Мазепи : іст. роман у віршах / Л. Горлач ; післямова Д. Наливайка ; мал. В. Лопати. — К. : Б-ка українця, 2004. — 256 с. : ілюстр., портр. — (Бібліотека українця).

Григор’єв-Наш Н. Історія України в народних думах та піснях / Никифор Григоріїв-Наш ; худож. В. І. Лопата. — К. : Веселка, 1993. — 271 с. : ілюстр. — (Українське відродження).

Думи : іст.-героїч. цикл : збірник / упоряд. і прим. О. Дея ; вступ. сл. М. Стельмаха ; грав. В.Лопати ; худож. оформ. В. Флакса. — К. : Дніпро, 1982. — 157 с. : ілюстр.

Загребельний П. А. Я, Богдан (Сповідь у славі) : роман / П. А. Загребельний ; худож. В. І. Лопата. — К. : Дніпро, 1986. — 492 с.

Кащенко А. Ф. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове : оповідання / А. Ф. Кащенко ; упоряд. М. А. Шудря ; худож. В. І. Лопата. — Д. : Січ, 1991. — 494 с. : ілюстр.

Народні думи : збірник / упоряд., авт. передм. і прим. С. В. Мишанич ; грав. В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1986. — 173 с. : ілюстр.

Пушкін О. С. Полтава : поема / О. С. Пушкін ; пер. із рос. С. Голованівського ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1984. — 71 с. : ілюстр.

Розлилися круті бережечки : укр. нар. пісні та думи / упоряд. О. Микитенко ; худож. В. Лопата ; передм. О. Дея. — 3-тє вид., доповн. — К. : Веселка, 1985. — 278 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).

Слово о полку Ігоревім / упоряд. та приміт. О. Мишанича ; худож. В. Лопата. — К. : Рад. шк., 1989. — 310 с. : ілюстр. — Текст давньорус., укр. та рос. мовами.

Тельнюк С. В. Грає синє море : роман-дилогія / С. В. Тельнюк ; худож. В. Лопата. — 2-ге вид., доповн. — К. : Веселка, 1985. — 430 с. : ілюстр.

Франко І. Я. Вічний революціонер : вірші та поеми / І. Я. Франко ; упоряд., передм. та приміт. В. Яременка ; худож. В. Лопата. — 2-ге вид., доповн. — К. : Веселка, 1986. — 310 с. : ілюстр.

Франко І. Я. Україно, моя сердечна нене! : вірші та поеми / І. Я. Франко ; худож. В. Лопата. — К. : Велес, 2007. — 190 с. : ілюстр. — (Класика української літератури).

Франко І. Я. Земле, моя всеплодющая мати... : вірші, оповід., казки / І. Я. Франко ; упоряд., текстолог. підготов. та передм. Н. Вишневської ; мал. В. Лопати. — К. : Веселка, 2000. — 399 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).

Франко І. Я. Каменярі : поезії, оповід. / І. Я. Франко ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1979. — 119 с. : ілюстр.

Франко І. Я. Поезії. Мойсей. Украдене щастя : драма з сіл. життя в 5 д. / І. Я. Франко ; вступ. ст. Д. Павличка ; ілюстр. В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1989. — 567 с. : ілюстр. — (Бібліотека української класики «Дніпро»).

Хорунжий Ю. М. Гонитва до мосту : повість / Ю. М.Хорунжий, В. Ф.Жмир ; худож. В.Лопата. — К. : Веселка, 1983. — 135 с. : ілюстр.

Хорунжий Ю. М. Давні мелодії : іст. оповід. / Ю. М. Хорунжий ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1971. — 72 с. : ілюстр.

Хорунжий Ю. Любов маєш — маєш згоду : іст. роман / Ю. Хорунжий ; грав. В. Лопати. — К. : Академія, 2004. — 330 с. : ілюстр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. Лопата ; приміт. Є. Нахліка. — К. : Просвіта, 1993. — 511 с. : ілюстр.

Шевчук В. А. Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою : роман / В. А. Шевчук ; дереворити В. Лопати. — К. : Веселка, 1972. — 287 с. : ілюстр.

Шіллер Ф. Розбійники ; Підступність і кохання / Ф. Шіллер ; пер. з нім. Б. Тена, Ю. Назаренка ; грав. В. Лопати ; передм., комент. Н. Матузової. — К. : Дніпро, 1985. — 232 с. : ілюстр.

Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Д. І. Яворницький ; пер. з рос. В. Чуйка ; оформ. В. І. Лопата. — Д. : Січ, 1991. — 70 с. : ілюстр.

Попередня Наступна

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою: library@chl.kiev.ua

 
Останнє оновлення: 12/3/2024
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей