Василь Іванович Лопата
(народився 1941 р.)
|
|
|
Ім’я видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопати вже тривалий час привертає до себе увагу української і світової громадськості. У його доробку — 700 графічних і малярських робіт, 25 персональних виставок, більше 65 проілюстрованих видань, оформлення вітчизняної гривні, дипломатичного й українського паспортів. А ще ним написані та проілюстровані цікаві книжки: «Надії й розчарування, або Метаморфози гривні» (2000), автобіографічні повісті «Десь на дні мого серця» (2001) та «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005).
Василь Іванович Лопата — заслужений художник України, лауреат Державної (тепер Національної) премії імені Тараса Шевченка (1993), лауреат Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2008) та має багато інших мистецьких відзнак.
Василь Лопата народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. І відколи себе пам’ятав, весь час малював: коли пас козу, бавився із підлітками на березі річки чи під лісом, на теплій черені печі або за партою у школі. Не було чистого паперу — малював на газетах. Не мав олівців і фарб — малював на піску паличкою, чи на стіні вуглиною… «Вперше, пригадується мені, я відчув себе «художником» десь п’яти-семи років. Удома нікого. Я сам. Мама напередодні Великодня побілила хату — комин наче ватман. Я знайшов вуглину на припічку й давай відтворювати найулюбленіші образи — коней. Доки бабуся, мама і старший брат повернулися із церкви, я закінчив свою «картину» й похвалився їм, що мною намальовано», — розповідав в одному з інтерв’ю художник. Хлопця насварили, проте він не залишив свої вправи і ще дужче прикипів душею до малювання. «Відтоді я просто марив своїм покликанням. Мені здавалося, що іншої дороги в моєму житті не може бути. А коли прочитав першу книжку, то збагнув: це — джерело, звідки можна черпати натхнення. І — ви не повірите — відчув себе графіком-книжковим ілюстратором», — зізнається Василь Лопата. Згодом в школі випускав стіннівку і діти називали його художником. Семикласником Василь почув, що існують художні школи. Але жили бідно, батько загинув на війні, і родич відвіз хлопця до зоотехнічного технікуму, щоб вивчився і зміг заробляти собі на кусок хліба. Вчився В. Лопата, як і в школі, на «відмінно». Проте випускник із червоним дипломом зовсім не хотів бути зоотехніком. Він поїхав у Київ, вступив до училища прикладного мистецтва в Лаврі. Після двох років учнівства В. Лопату призвали до війська. І там юнак продовжував малювати, здебільшого портрети. А згодом Василь Лопата в солдатській формі складав вступні іспити в Києві на графічний факультет художнього інституту. Закінчив його в 1970 році. Вчився він у митця зі світовим іменем — В. І. Касіяна. Пізніше працював у творчій майстерні М. Дерегуса. У книжці «Десь на дні мого серця» Василь Іванович писав: «Здійснилася моя заповітна мрія: я став художником. Навіть якби я жив сотню разів, я б повторив цей вибір. Я люблю цей процес, повний пристрасті та напруження, безпосередності, інтуїції та художнього розрахунку, радості та розчарування, досади».
Творчість Василя Лопати — це художнє осмислення, насамперед, української історії, а на її тлі — нашого буття, величних діянь свого народу, суспільно значущих та історичних постатей. Непересічний талант художника виявився при ілюструванні української поезії, прози, драматургії, фольклору. Це графічні цикли: «Маруся Чурай» Л. Костенко, «Сон князя Свято-слава», «Добрий заробок», І. Франка, «Людолови» З. Тулуб, «Прапороносці», «Таврія» О. Гончара, «Полтава» О. Пушкіна, «Тополя», «Мені тринадцятий минало», «Кобзар» Т. Шевченка, «Українські балади», «Українські народні казки», «Українські народні думи», «Слово о полку Ігоревім», «Про славне військо запорізьке низове» А. Кащенка, «Страшна помста» і «Тарас Бульба» М. Гоголя, «Життя і творчість Г Сковороди», «Про парубка Івана та його вірного друга Коника» С. Богунова та інші. У цих творах Василь Лопата — не лише виконавець ілюстрацій, він — творець. Графічний світ, рухомий його фантазією, самостійно й органічно співіснує з літературним. Його творчість увібрала найсуттєвіше, що є в національному характері. Про це говорив свого часу Олесь Гончар.
Крім непересічного таланту графіка, на шостому десятку у Василя Івановича раптом розкрилася незнана досі грань таланту як живописця. Не залишивши графіки, він створив повні символіки і глибинного духовно-поетичного змісту малярські твори: «Вічний поклик», «Благовіщеня», «Воскресіння Христове», «Різдво Христове», цикли картин «Силуети» та низку портретів. У них художник наче піднявся над конкретикою буття, побачив себе, Україну і світ з космічної відстані і відкрив для себе великі Божі істини, які мають неперехідний сенс. Ці твори художник створив у далекому Сан-Франциско (США), куди поїхав у зв’язку з погіршенням стану здоров’я і де ні на мить не забував Україну.
У книжці «Десь на дні мого серця» В.І. Лопата пише: «Я вийшов з дитинства. І як художник лишився дитиною, бо в цьому головна умова і запорука творчості. Як дитя, треба бути відкритим до всього нового, зберегти інтерес і цікавість до світу, безпосередність і свіжість почуттів, чистоту і неупередженість сприймання…». У справедливості слів цього великого майстра переконаєшся сам, прочитавши його книжки, статті про його життя та творчість, розглянувши його ілюстрації в книжках.
Лопата В. Десь на дні мого серця : автобіогр. повість / В. Лопата ; післямова Ю. Мушкетика ; мал. авт. — К. : Дніпро, 2001. — 223 с. : ілюстр.
* * *
Баран Є. Як на сповіді : мемуар. триптих творця укр. гривні / Є. Баран // Літ. Україна. — 2010. — 29 квіт. — С. 5.
Булах Г. Обітниця майстра / Г. Булах // Вітчизна. — 2006. — № 9–10. — С. 135–146.
Лопата В. Хіба талан у грошах? : інтерв’ю / В. Лопата ; записав розмову письм. М. Шудря // Культура і життя. — 2007. — 25 квіт. — С. 2.
Лопата В. Я ніби жив серед героїв Гоголя / В. Лопата // Сл. Просвіти. — 2009. — 27 серп.–3 верес. — С. 8.
Степовик Д. Храм, що Україною зветься / Д. Степовик // Василь Лопата : живопис, графіка. — К., 2001. — С. 6–7.
Чечель Л. Мамине ім’я святе / Л. Чечель // Укр. сл. — 2007. — 29 серп.– 4 верес. — С. 9.
Айтматов Ч. Т. Джаміля : повість: з киргиз. / Ч. Т. Айтматов ; пер. А. Осипчук ; худож. В. Лопата. — К. : Дніпро, 1975. — 78 с. : ілюстр.
Брати : зб. творів / упоряд. О. Дяченко ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1979. — 182 с. : ілюстр.
Героїко-фантастичні казки : нар. творчість / упоряд., передм. та приміт. І. П. Березовського ; грав. В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1984. — 366 с. : ілюстр. — (Бібліотека української народної творчості).
Гоголь М. В. Тарас Бульба : повість: пер. з рос. / М. В. Гоголь ; ілюстр., макет та худож. оформ. В. Лопати. — К. : Владослов, 2006. — 127 с. : ілюстр.
Горлач Л. Руїна, Або життя і трагедія Івана Мазепи : іст. роман у віршах / Л. Горлач ; післямова Д. Наливайка ; мал. В. Лопати. — К. : Б-ка українця, 2004. — 256 с. : ілюстр., портр. — (Бібліотека українця).
Григор’єв-Наш Н. Історія України в народних думах та піснях / Никифор Григоріїв-Наш ; худож. В. І. Лопата. — К. : Веселка, 1993. — 271 с. : ілюстр. — (Українське відродження).
Думи : іст.-героїч. цикл : збірник / упоряд. і прим. О. Дея ; вступ. сл. М. Стельмаха ; грав. В.Лопати ; худож. оформ. В. Флакса. — К. : Дніпро, 1982. — 157 с. : ілюстр.
Загребельний П. А. Я, Богдан (Сповідь у славі) : роман / П. А. Загребельний ; худож. В. І. Лопата. — К. : Дніпро, 1986. — 492 с.
Кащенко А. Ф. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове : оповідання / А. Ф. Кащенко ; упоряд. М. А. Шудря ; худож. В. І. Лопата. — Д. : Січ, 1991. — 494 с. : ілюстр.
Народні думи : збірник / упоряд., авт. передм. і прим. С. В. Мишанич ; грав. В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1986. — 173 с. : ілюстр.
Пушкін О. С. Полтава : поема / О. С. Пушкін ; пер. із рос. С. Голованівського ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1984. — 71 с. : ілюстр.
Розлилися круті бережечки : укр. нар. пісні та думи / упоряд. О. Микитенко ; худож. В. Лопата ; передм. О. Дея. — 3-тє вид., доповн. — К. : Веселка, 1985. — 278 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).
Слово о полку Ігоревім / упоряд. та приміт. О. Мишанича ; худож. В. Лопата. — К. : Рад. шк., 1989. — 310 с. : ілюстр. — Текст давньорус., укр. та рос. мовами.
Тельнюк С. В. Грає синє море : роман-дилогія / С. В. Тельнюк ; худож. В. Лопата. — 2-ге вид., доповн. — К. : Веселка, 1985. — 430 с. : ілюстр.
Франко І. Я. Вічний революціонер : вірші та поеми / І. Я. Франко ; упоряд., передм. та приміт. В. Яременка ; худож. В. Лопата. — 2-ге вид., доповн. — К. : Веселка, 1986. — 310 с. : ілюстр.
Франко І. Я. Україно, моя сердечна нене! : вірші та поеми / І. Я. Франко ; худож. В. Лопата. — К. : Велес, 2007. — 190 с. : ілюстр. — (Класика української літератури).
Франко І. Я. Земле, моя всеплодющая мати... : вірші, оповід., казки / І. Я. Франко ; упоряд., текстолог. підготов. та передм. Н. Вишневської ; мал. В. Лопати. — К. : Веселка, 2000. — 399 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).
Франко І. Я. Каменярі : поезії, оповід. / І. Я. Франко ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1979. — 119 с. : ілюстр.
Франко І. Я. Поезії. Мойсей. Украдене щастя : драма з сіл. життя в 5 д. / І. Я. Франко ; вступ. ст. Д. Павличка ; ілюстр. В. І. Лопати. — К. : Дніпро, 1989. — 567 с. : ілюстр. — (Бібліотека української класики «Дніпро»).
Хорунжий Ю. М. Гонитва до мосту : повість / Ю. М.Хорунжий, В. Ф.Жмир ; худож. В.Лопата. — К. : Веселка, 1983. — 135 с. : ілюстр.
Хорунжий Ю. М. Давні мелодії : іст. оповід. / Ю. М. Хорунжий ; худож. В. Лопата. — К. : Веселка, 1971. — 72 с. : ілюстр.
Хорунжий Ю. Любов маєш — маєш згоду : іст. роман / Ю. Хорунжий ; грав. В. Лопати. — К. : Академія, 2004. — 330 с. : ілюстр.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. Лопата ; приміт. Є. Нахліка. — К. : Просвіта, 1993. — 511 с. : ілюстр.
Шевчук В. А. Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою : роман / В. А. Шевчук ; дереворити В. Лопати. — К. : Веселка, 1972. — 287 с. : ілюстр.
Шіллер Ф. Розбійники ; Підступність і кохання / Ф. Шіллер ; пер. з нім. Б. Тена, Ю. Назаренка ; грав. В. Лопати ; передм., комент. Н. Матузової. — К. : Дніпро, 1985. — 232 с. : ілюстр.
Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Д. І. Яворницький ; пер. з рос. В. Чуйка ; оформ. В. І. Лопата. — Д. : Січ, 1991. — 70 с. : ілюстр.
Попередня Наступна 