Дорогий друже!
У цій пам’ятці ми розповімо тобі про всесвітньовідомого австралійського письменника Алана Маршалла. 2 травня 2012 року йому виповнилося 110 років від дня народження. Він був звичайною людиною. Але на його долю випало незвичайне життя, про яке неможливо розповісти відмежовано від його творів. Бо все, про що писав Алан Маршалл, він пережив сам, або на власні очі бачив події, що відбувалися з іншими людьми.
Народився Алан Маршалл 2 травня 1902 року у селищі Нурат штату Вікторія в Австралії. Його батьки були простими трудівниками. У сім’ї панували дружні, турботливі і безкорисливі стосунки. Хлопчик ріс, бавився з однолітками, ходив у школу і мав близьку і далеку межу — стати бухгалтером і письменником. Згодом закінчив комерційний коледж. Однак його довго не хотіли брати на роботу. Та, маючи завзяту і настійливу вдачу, Алан таки, хоч і за мізерну плату, влаштувався працювати дрібним клерком у селищі неподалік від міста Мельбурна. Згодом були інші, схожі на першу випадкові роботи — у галантерейному магазині, ритуальному бюро. Врешті-решт Алана було прийнято бухгалтером на взуттєву фабрику. У вільний час він писав репортажі про важке життя австралійських робітників періоду економічної кризи тридцятих років минулого століття. Але ці репортажі друкували лише у робітничій газеті. У той час Алан Маршалл написав також роман «Які чудові твої ніжки». На сторінках цього твору письменник достовірно змалював роботу працівників взуттєвої фабрики. Писав він також оповідання, у сюжетах яких не було ніякої вигадки. Письменник художньо обробляв їх, надаючи цим розповідям ємності і лаконічності. На літературних конкурсах ці оповідання високо оцінювали, їм присуджувалися премії, але їх не публікували. Адже видавці були впевнені, що для читачів вони будуть нецікавими, бо в їхньому змісті не було описів страшних сцен та проявів гострих почуттів. У кількох збірках письменник проявив себе як майстер-гуморист.
У роки Другої світової війни Алан Маршалл багато їздив країною, зустрічався з солдатами, які воювали з німецькими загарбниками в Європі. Ці зустрічі знайшли відображення у книзі нарисів письменника «Це мій народ». Книга відразу стала популярною в Австралії. Сучасник А. Маршалла, відомий австралійський письменник Венс Палмер, після виходу цих нарисів зазначив, що їх автор просто не здатний написати нудну фразу, а це незвичайний хист. Від того часу почала втілюватися у життя його колись така далека мета. Алан Маршалл розпрощався з бухгалтерією і почав займатися письменницькою працею та мандрувати. Він об’їздив малодосліджені території півострова Арнемленд, тропічні північні райони Австралії. Знайомився з аборигенами, вивчав їхню мову, побут і звичаї. Записував легенди та перекази. За це отримав прізвисько Гуравілла — творець історій. Ці історії у літературній обробці автора склали книжку «Люди прадавніх часів». А. Маршалл побував також у європейських державах, колишньому СРСР. Відвідав Україну, де у журналі «Всесвіт» протягом 1958–1976 років друкувалися його твори. Останні книжки письменника «Австралія Алана Маршалла» та «Бійці Алана Маршалла» були написані у восьмидесятих роках минулого століття. Це оповідання, замальовки, в яких поєднані реальність та фольклор, розповіді про екзотичну, на наш погляд, природу Австралії та її прекрасних людей, які люблять життя, радісно сприймають навколишній світ і вірять у добро. Помер Алан Маршалл 21 січня 1984 року у Мельбурні.
До змісту Наступна 