Михайловський, Володимир Іларіонович
Володимир Іларіонович Михайловський
(1939-2014)
Український поет, прозаїк і публіцист Володимир Михайловський народився 13 лютого 1939 року в селі Кадубівці Заставнівського району (нині Чернівецький) Чернівецької області в селянській родині. Помітивши хист свого сина до літератури, батьки всіляко підтримували та заохочували його до навчання. У 1961 році поступив на філологічний факультет Чернівецького державного університету і закінчив його після служби в армії в 1969 році.
Працював у газетах та журналах Буковини, чимало часу віддавав письменницькій роботі – писав вірші, нариси, оповідання, романи, публіцистику. Друкувався у газетах, журналах, збірках. Окремими виданнями вийшли книжки: «…І перемогли смерть», «Хліб – наша доля», «Заставна», «Останній позивний комісара», «Стоїть край села курган», «Крутизна», «Черлені міти», «Між страхом і любов'ю», «На зламі. Роздуми про близьке і дороге», «Мелодія білого смутку» та інші. В них він писав про Буковину, її історію, природу та людей краю. Низку віршів В. Михайловського покладено на музику (композитори І. Дерда, В. Пиндик).
За свою журналістську і письменницьку діяльність – нагороджений літературними преміями імені С. Воробкевича, Д. Загула, Юрія Федьковича та ін.
Публікації |
---|
Хата |
Сон |
Почуй мене, небо! |
Мелодія білого смутку |
Колосок |
Її руки |
Зоря над шляхом |
Жайворові дзвіночки |