Слухати

Розіграш

@ 1 @

Пекла в духовці я вертуту,
А брат уроки готував.
Та засвітився наш комп'ютер
І відволік мене від справ.

Із кухні тільки на хвилинку
Я до екрана підійшла:
Які цікавинки-новинки
Сьогодні пошта принесла?

                      Ось обізвалася зі Львова
                      Найкраща подружка моя.
                      Завжди в Марічки гарна мова,
                      А тут чомусь - ги-ги, ля-ля...

                      Ось лист від Кості із містечка,
                      Що має назву Яготин.
                      Його улюблене словечко,
                      Прошу пробачення, - «От блін!..»

                      А із Одеси пише Леся,
                      Що був на морі ураган,
                      Нагнав він хвилі на Пересип -
                      І лопнув там ... м е р и д і а н ?!

                      А далі зовсім неймовірне,
                      Я вже й очам своїм не вірю:

                      «... І поки три підйомні крани
                      Ведуть ремонт меридіана,
                      Два дні морська столиця наша
                      Тепер живе за іншим часом -
                      Хто за зимовим, хто за літнім,
                      А дехто навіть за всесвітнім,
                      І навіть півні з Молдованки
                      Уже проспали два світанки.
                      А львівський поїзд до Одеси
                      Прибув пізніш годин на десять...»

                                   @ 2 @

                      Оце сенсація люксова!
                      Оце так диво, ну і ну!
                      Пишу я подружці зі Львова
                      Про чудернацьку новину:

                      Ти чула, що було в Одесі?
                      Там біля моря, біля круч
                      Меридіан через Пересип
                      Раптово лопнув, як обруч!
                      Тому морська столиця наша
                      Тепер живе не в ногу з часом.
                      Там навіть півні на світанку
                      Вже не співають серенади,
                      Бо бережуть свої горлянки
                      Для оперети та естради...

                     Мені у відповідь зі Львова
                     Прийшло щось дуже загадкове:
                     «Зловила я у Львові лева,
                     А в лева... лапа металева.
                     Із пащі лева-водолія
                     Тече вода, немов олія.
                     На лапі лева свіжа рана,
                     Невже це від меридіана?..»

                     Який там лев?..  Яка олія?..
                     Нічого я не розумію.
                     Як може подружка Марічка
                     Писати про такі дурнички?..

                             @ 3 @

                     Схопила я свою мобілку,
                     Дзвоню до Кості на домівку.
                     Розповіла зі слів Олесі
                     Про те, що сталося в Одесі.

                     І знов мені, немов окропом,
                     Ошпарив вуха Яготин:
                     «Меридіан?.. В Одесі?.. Лопнув?..
                     Оце так блін!.. Оце так блін!..»

                     Переживаю я за друга,
                     А він - хоча б почервонів.
                     Бо навіть любий мій папуга
                     Напам'ять знає більше слів.
                     І я сказала: н е  д з в о н и!
                     Без мене їж свої «б л и н и» !..

                              @ 4 @

                     Зненацька з клітки на веранді
                     Так, ніби сталось щось страшне,
                     Заверещав папуга  Я н д е к с :
                     «По-лун-дра!.. Випустіть мене!..»

                     Дивлюсь - на кухні повно диму!
                     Немов обсмалений вогнем,
                     Кудись надвір подався мимо,
                     Чкурнув Із хати кіт  М о д е м.
                     За ним утік на коридор
                     І наш собака  М о н і т о р.

                     О Боже!.. через цей комп'ютер
                     І через той меридіан
                     Я геть забула про вертуту, -
                     Вона димить, немов вулкан!

                     Захриплим криком із в'язниці
                     Кричить папуга: «Все про-па-ло!..»
                     Я вся у сажі, як чортиця, -
                     Не впізнають мене дзеркала!..

                               @ 5 @

                     А де ж іще один учасник,
                     Мій рідний братик-п'ятикласник?
                     Гукає він мене з кімнати
                     І  каже якось хитрувато:
                     - Прийшло зі Львова фото лева,
                     В якого лапа металева.
                     А біля лева-водолія
                     Стоїть Марічка і радіє,
                     Що лев себе дозволив зняти
                     І лапу пере-бинту-вати.

                     Вона зловила в лісі й лося.
                     Та відпустити довелося,
                     Бо то стояла на поляні
                     Лише... скульптура дерев'яна.
                     На жаль, Марічці того лося
                     На фото зняти не вдалося...

                     А ось від Кості кілька слів:
                     «Уже наївся я «б л и н і в».
                     Цю звичку щойно за столом
                     Я зав'язав морським вузлом!..»

                     А ось іще одне вітання -
                    «Із міста без меридіана».
                    Тебе запрошує Олеся
                    На Свято Гумору в Одесі,
                    Коли морська столиця наша
                    Живе за г у м о р и н н и м  часом.

                    І брат додав уже привітно:
                    - Сестричко люба,
                    з  п е р ш и м   к в і т н я!