Слухати ІЗЯНСЬКІ ЛОЗАРІ
Ой у горах у Карпатах
незвичайне є село.
Здавна славу, щоб ви знали,
це село собі сплело.
Як сплело?
Отак, сплело!
Незвичайне це село!
Тут від діда до онука,
з роду в рід іде наука:
як з вербових гілочок
скласти кошик-грибничок.
От село!
Давним-давно
зветься Ізою воно.
І не тільки у Карпатах
знають кошики майстрів,
лине слава і за морем
про ізянських лозарів.
От лоза!
Оце лоза!
Іза лози наріза!
Ми були в селі отому,
І знайомий наш, Іван,
запросив усіх додому,
посадив нас на диван.
От Іван!
Оце Іван!
Був з лози його диван!
Із лози і стіл і скринька,
На дива ці надивившись,
Ми сказали під кінець:
- Захотіло б це село -
Ложку навіть би сплело!
|
Коментарі до статті