Ольга Купріян – добре знана, улюблена для багатьох читачів «модна» авторка, дуже безстрашна у виборі тем та образів, зі своїм особливим стилем письма. А ще пані Оля невтомно працює над промоцією читання та книг для дітей.  

«Чому варто читати дітям під час війни?

Моя відповідь: тому що в одних випадках це – частина ритуалу, яка залишилася з "мирного" життя, і важливо перенести її з собою в життя під час війни, щоб стабілізувати дитину.

В інших випадках, якщо читання не є ритуалом, то важливо нагадати, чому ми взагалі читаємо дітям. Це – передусім про близькість, емоційний зв’язок, заспокоєння, можливість побути разом у якійсь історії – посміятися або поспівпереживати. Власне, це все у війну тільки загострилося. Коли ми з донькою опинилися без книжок, то першим ділом купили книжку, щоб разом сміятися. 

Упродовж червня-вересня 2022 р. ми з колегами з БараБуки збираємо інструменти до великої теми #ЯкГоворитиЗДітьмиПроВійну в одному місці: 

http://www.barabooka.com.ua/terapiya-chitannyam-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu/.

Також ми зібрали список літератури про війну: 

http://www.barabooka.com.ua/yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu-spisok-knizhok-ukrainskoju/.

Але по-чесному, я не раджу його читати абсолютно всім. Тут ми можемо орієнтуватися лише на кожен окремий випадок – чи дитина й дорослі готові говорити?

Адже війна торкнулася всіх нерівномірно, і в когось книжка може викликати болючі та неприємні спогади. Це – однозначно не є завданням дитячої літератури. Так само як ретравматизація – це не завдання письменників/ць і видавництв.

Щодо того, що читати дітям і підліткам у цей час, маю таке спостереження: і дорослим, і дітям, і підліткам конче бракує приводів для радості. Я вибираю для читання з донькою книжки, які нас смішать. У свіжому огляді БараБуки якраз такий список для молодших школярів: 

http://www.barabooka.com.ua/nezljushhe-capishhe-prosto-princesa-ljuta-feiechka-ta-inshi-geroi-dityachih-knizhok/»