Джаклін Вілсон. "Дівчата закохані"
13 травня 2013, 15:29   Автор: Дмитро Кузьменко, Наталя Марченко

Вілсон Д. Дівчата закохані : повість / Д. Вілсон ; пер. із англ. В. Чернишенка. – Тернопіль : Навч. кн. – «Богдан», 2013. – 192 с. : іл. – (Серія «Дівчатка Джаклін»).Для старшого шкільного віку

Дж. Вілсон. "Дівчата закохані". ОбкладинкаЦя книжка може зачепити за живе будь-якого підлітка. Адже йдеться в ній про КОХАННЯ! Але не про те, «книжне», оспіване купою чудових митців та із запоєм рекламоване вчителями. Ні! У цій книжці йдеться про страшенно цікаве та страшенно заборонене почуття — потяг до іншої статі…

Трійко дівчат-дев’ятикласниць живуть буденним і, чесно скажу, мало романтичним життям. Але переживань, помилок, «тупиків» і «виходів» у цьому житті — тьма-тьменна! Бо ж одна з героїнь безупинно фліртує та водить табуни залицяльників, інша потрапляє під вплив збоченця, а головна героїня листується з меншим хлопцем, а усім каже, що зі старшим красунчиком…

Почитай!

Ти нарешті впізнаєш у героях себе й, можливо, щось із їхнього досвіду стане тобі в нагоді… або, просто, буде цікаво глянути на світ очима таких різних, таких «не таких як слід», таких «абсолютно не таких», але твоїх ровесників і сучасників…

Наталя Марченко

Дорослому читачеві

Закохані дівчата Джаклін Вілсон

Світову славу Джаклін Вілсон здобула своїми книжками для дівчаток, як маленьких, так і підлітків, однак досі українською були перекладені лише книги для більш ранньої вікової групи. Натомість Вілсон, яка починала свою літературну кар’єру саме з них, згодом вирішила спробувати себе у книгах для старших — так і з’явилися «Дівчата закохані».

Українською мовою повість видрукувана у тернопільському видавництві «Навчальна книга-Богдан» у напрочуд відповідних живій «підлітковій» манері письма автора перекладах Володимира Чернишенка та з уже знаними читачам «хуліганськими» та, водночас, милими та напрочуд жвавими і задирикуватими ілюстраціями Ганни Осадко.

Що ж вийшло у результаті зміни репертуару англійської письменниці?

Вийшла така ж захоплива, психологічно достовірна та водночас життєствердна оповідь, як і інші її твори. Змінюється тематика, адже у підлітків інші проблеми, не такі, як у дітей, однак суть лишається тією самою — Вілсон правдиво змальовує світ своїх персонажів і вказує на можливі шляхи подолання труднощів, із якими вони стикаються. Часто ці шляхи непопулярні та багатьма батьками не сприймаються, оскільки немає нічого важчого, ніж прийняти власних дітей такими, які вони є, з їхнім бажанням бути дорослими та пробудженням сексуальності. Натомість, легше заплющити на це очі та намагатися загнати дітей у якісь власноруч вигадані рамки, погіршуючи і так нелегкий період життя підлітків.

У «Дівчатах закоханих» читач зустрічається з трьома героїнями дев’ятикласницями — Еллі, Надін і Маґдою — у кожної з яких свої підліткові проблеми. Еллі переймається через свою повноту та відсутність хлопця, у Надін сумнівні стосунки зі значно старшим хлопцем, а Маґда надто легковажно ставиться до життя.
Вілсон дуже правдоподібно змальовує цей підлітковий дівчачий світ із погляду Еллі, від імені якої ведеться оповідь, — прагнення, мрії, таємниці, переживання, проблеми та сам хід думок тринадцятирічних школярок. Еллі захоплюється напіввигаданим хлопцем, якого десь здалеку бачила, натомість, ігнорує закоханого у неї, бо він не «крутий». Її бажання коливаються між юнацьким максималізмом і заниженою самооцінкою. Так само правдоподібно показані Надін і Маґда.

Усі троє — живі дівчата, які цілком могли б учитися в якійсь українській школі, адже проблеми українських підлітків суттєво не відрізняються, принаймні, якщо брати великі міста. Наші підлітки теж надміру переймаються своєю зовнішністю та часто не приймають самих себе. У них проблеми з самооцінкою — вона або просто низька із нищівною самокритикою, або дуже низька із компенсацією шляхом самовихваляння чи приниження інших. У них переважно відсутнє взаєморозуміння із батьками, їм доводиться обманювати та викручуватися, аби хоч якось реалізувати свої потреби у спілкуванні, розвагах чи любові. У них часто поверхові стосунки з протилежною статтю, більше схожі на ігри (іноді досить жорстокі), ніж на кохання. І, тим не менше, у більшості із них, як і в героїнь Вілсон, є здоровий глузд, який допомагає приймати правильні рішення навіть за відсутності можливості радитися з батьками (а може і завдяки цьому). Навіть коли вони падають, то просто отримують життєвий досвід, болючий, але корисний.

Слід окремо наголосити, що у книзі показані діти із благополучних родин, у яких вдома батьки загалом ведуть себе правильно у плані виховання, тому у дівчат, можливо, крім Надін, не виникає ніяких нахилів до саморуйнації чи залежності, у них відчувається нормальна система цінностей. І ці цінності виявляються ближчими до християнських, аніж слід було очікувати, через поширені у нас уявлення про гнилий захід.

Ситуація з підлітками у нас, як на мене, гірша за зображену в книзі, оскільки виховання дітей жахливе (або просто відсутнє), то у багатьох формується залежний тип особистості, а їхня «незіпсованість» тримається не за рахунок особистісної зрілості, здорового глузду чи випадку (що маємо у «Дівчатах закоханих»), а за рахунок комплексів, страхів, потужного супер-его (релігійного, батьківського чи суспільного) із безліччю заборон і залякувань. І тримається вона зазвичай недовго, а коли затримується, то нерідко ще й ламає особистість, не дає їй можливості розвиватися, стати зрілою та відповідальною за власні вчинки. Хоча, з іншого боку, людська психіка є дуже складним механізмом, і завжди знаходяться якісь компенсаторні механізми, які дають змогу більшості людей нормально жити, а декому навіть стати повноцінними зрілими особистостями — незалежно від виховання, життєвих обставин, суспільних норм і тому подібного. І це відповідає дійсності як для Британії, так і для України, так і для будь-якого куточку світу. Тому нічого особливо катастрофічного немає, і це одна з переваг книг Вілсон, — хоч письменниця і показує травматичні та неприємні моменти зі світу дітей чи підлітків, моменти, про які не прийнято говорити, однак вона не згущує фарби, вона показує і світлі сторони, теж цілком реалістичні.

Суб’єктивним недоліком книги для мене виявилася її надмірна реалістичність, аж до певної прісності. Гадаю, що особисто я у підлітковому віці не був би захопленим повістю, хоча й оцінив би різні дівчачі секрети, які там розкриваються. Хоч книга називається «Дівчата закохані», однак, про якісь романтичні почуття чи закоханість там практично не йдеться. Лише Надін справді можна було назвати закоханою, однак, і там скоріше негативна сторона цього почуття — безтямна та залежна симпатія. Для інших це все просто — несерйозні ігри, що показано досить реалістично. Але сам я у підліткові віці був значно романтичнішою натурою, тому для правдоподібності мені не вистачає трохи отієї підліткової мрійливості, захопленості, особливих тонких закоханостей, які у зрілому віці вже не повторюються.

Загалом книга буде цікава підліткам — і дівчатам, бо вони там побачать свій власний світ, свої реальні проблеми і те, як їх долати, і хлопцям, бо вони там зможуть відкрити світ близької та водночас далекої і незрозумілої протилежної статі. Також вона буде цікава і корисна батькам, зокрема тим, які не вважають, що особистісний розвиток їхньої дитини забезпечується виключно зубрінням шкільних предметів, та розуміють, що у сучасному світі не можна закривати очі на проблеми дітей і робити вигляд, що до шістнадцяти (а то й далі) у тих немає сексуальності.

Дмитро Кузьменко

Додаткова інформація

Коментарі до статті

Оксана Думанська


Якби визначалася книга найактуальнішого тексту, то це безсумнівно "Дівчатка закохані" від милої бабусеньки Джаклін (вітання Богданові Будному!) Ви скажете: знову про дівчаток і для дівчаток, а хто ж напише про хлопчиків? Заспокойтеся: Санченко вже пише, я чула з голосу дуже дотепну прозу, від якої не відмовляться й дівчатка.
Так от, хай би першими "Дівчаток..." прочитали матусі і без остраху передали своїм донькам, щоб ті розуміли, які загрози трапляються у їхньому позірно "дорослому" житті. Вони не наражатимуться на менторство від авторки -- вони прочитають про те, що давно самі між собою обговорюють. І певно, їх застереже поведінка Надін ( не всіх, звичайно!), як і подіє підказка від Джаклін, що за непоказною зовнішністю можна не розгледіти прекрасної душі. Ми, дорослі, це знаємо, а вони, дівчатка, ведуться на вроду, одяг, манери і... що там казати! -- повів гріха...
Наталя Марченко


Читай також:
Щербаченко, Т. Дитячі жіночі романи // ЛітАкцент. - Режим доступу : http://litakcent.com/2013/07/16/dytjachi-zhinochi-romany/?fb_action_ids=565973000110663%2C565698153471481&fb_action_types=og.likes&fb_source=other_multiline&action_object_map={%22565973000110663%22%3A489544614461142%2C%22565698153471481%22%3A130998797109919}&action_type_map={%22565973000110663%22%3A%22og.likes%22%2C%22565698153471481%22%3A%22og.likes%22}&action_ref_map=<>
Наталя Марченко


Читай також роздуми перекладача:
Чернишенко, В. Секс у підлітковій книзі українською/ Володимир Чернишенко // ЛітАкцент. - Режим доступу : http://litakcent.com/2013/07/17/seks-u-pidlitkovij-knyzi-ukrajinskoju/