"Принцеса Горошинка"
17 січня 2014, 9:52   Автор: Оксана Думанська

Слухати

      Дідусі й бабусі люблять оповідати всіма знану казку про
нещасну принцесу, яка заблукала в негоду і попросилася на ночівлю до
незнайомих людей.  А ті,  щоб перевірити її походження з високого роду,
підклали під десяток сінників маленьку горошинку. Уранці приблуда
поскаржилася,  що цілу ніч їй щось муляло в боки...
 
 
Так от, маленька Горошинка під десятьма сінниками також була принцесою з
пишного зеленого роду царя Гороха. Вона зростала разом із своїми сестрами у
вузенькому стручку а той одного дня пожовтів і луснув. Горошинки розкотилися хто куди.
Одну ковтнула біла пані Гуска: вона забрела в город, бо ховалася від Ґаздині, яка намітила
її запекти в печі на свої іменини. Друга принишкла під буряковою гичкою
та так і зморхла від ранкової роси, пекучого проміння й шелестючого подиху вітру. Третя
викотилася на стежку, де її знайшла маленька синьоока Дівчинка. А про решту горошинок нічого сказати — ніхто їх більше не бачив.
 
Ту третю Горошинку Дівчинка поклала собі в кишеньку та й забула. А коли лягала в ліжечко й скидала сукенку Горошинка впала на підлогу під вовняні капці. Там було
темно й тепло. І вона заснула. Уранці Дівчинка взула капці і побігла вмивати личко. Спросоння Горо­шинка покотилася вслід аж до лазнички. Та її перепинив поріг, і вона
притулилася одним боком до нього.
 
© Видавництво "Світ Дитини", 2013
© Оксана Думанська, текст, 2013
© Мар`яна Петрів, ілюстрації, 2013

Коментарі до статті

марія пуляк


Справді, підтверджується думка Андерсена, що навіть у маленькій квіточці під плотом живе казка. Спасибі за світлу казочку. Як Бог пошле мені колись онуків, обовязково розкажу їм вже дві історії: про Принцесу на горошині і про Горошинку.
Оксана


Ми раді, що вам ця казочка сподобалась, ви можете й послухати цю казку на тиснувши на знак прослухати, читає Оксана Думанська.