Нині на часі розмови про доручення дітей до читання. Але чи багато є направду цікавих книжок, які в доступній для малюка формі розповідають про ті найважливіші речі, які відбуваються з людиною, коли вона долучається до книжної та інформаційної культури?

Книжка швейцарських авторів Лоренца Паулі (текст) і Катрін Шерер (ілюстрації) «Лисичка йде до бібліотеки» — вдала спроба пояснити дитині через малюнок і дотепну казкову історію основні смисли КНИЖНОСТІ.

Зображувальний ряд у цьому виданні так само важливий як і текст. Книжку можна переповісти за малюнками, а можна прочитати й згодом «додивлятися» приховані в ілюстраціях натяки, розширюючи чи творячи історію на власний лад.

У самій оповіді «сильний» персонаж — Лисичка виявляється абсолютним «недорослем» щодо «слабких» героїв — Миші та Курочки, бо не вміє читати, позбавлена інформаційної культури. Світ книжності для неї новий і незбагненний. Але цікавий. І корисний.

Втрапивши до бібліотеки Лисичка дізнається, що тут «нікого не можна турбувати» і «нічого не може бути твоїм», але й тебе ніхто не образить і ВСІ книжки для тебе доступні. І не біда, коли не вмієш читати, бо є аудіо-книжки. І на будь-яке питання завжди можна знайти відповідь. І в колі читання опиняються здається зовсім різні в повсякденні істоти…

Важливо, що «книжний світ» однаково відкритий для всіх, навіть для тієї ж абсолютно спершу «не читаючої» та агресивної Лисички. А ще важливіше, що саме взаємодія із цим світом ПЕРЕТВОРЮЄ героїв, робить їх уважнішими до життя і одне до одного, співчутливими, здатними прийти на допомогу. На очах дитини культура міняє світ. І саме ця прикладна можливість показати як «працює» культура читання, найбільше приваблює у виданні.

Водночас це просто добра весела історія з кумедними героями, смішними діалогами та неочікуваними поворотами подій, яку цікаво читати й легко переповісти.

На жаль, у перекладі ледь вгадуються літературні натяки, що є в оригіналі тексту (на Пеппі, Петсона і Фіндуса, цілком реальну кулінарну книжку тощо), а гра слів і мовні жарти збережені не повністю[1]. Та попри те, книжка справляє дуже приємне враження й, переконана, стане улюбленим приводом для багатьох організаторів дитячого читання й батьків поговорити з малечею про бібліотеку та неймовірні можливості книжок!

Наталя Марченко.

Читай також:

Лавренюк Лариса. «Лисичка йде до бібліотеки», або Переклад має значення // Букмоль. - Режим доступу: bokmal.com.ua/books/lysichka-jde-do-biblioteki/.

Содомора Христина. Усі шляхи ведуть до бібліотеки // ZhuBooks. - Режим доступу: https://zhutext.wordpress.com/2016/10/09/усі-шляхи-ведуть-до-бібліотеки/.