Слухати

Я народився собакою

Так, не мавпою в теплій Індії, де багато бананів, які я обожнюю. Не милим єнотиком, який може витягати щось смачненьке з вуличних смітників, бо в нього спритні лапки. Мене будуть сварити, якщо я просто підійду до смітника, щоб лише понюхати ті чарівні аромати зіпсутих продуктів!

Ні. Я народився пухкеньким песиком, у якого замість струнких ніг — кривенькі курячі стегенця. Ще в мене плескатий писок, від чого я постійно рохкаю, і дулька замість хвостика, але... Але погляд моїх очей розчулить навіть крижане серце, бо над тими очима в мене дивовижні лапаті вуха, як у казкового ельфа, як у Йоди із «Зоряних воєн» чи Стіча з мультика «Ліла і Стіч».

Ну, що здогадалися, хто я? Так, ви вгадали, я — французький бульдог! За правильну відповідь візьміть собі щось смачненьке, шматочок сиру, наприклад!

Що? Вас так дорослі не тренують?

Чекайте, а яку винагороду ви отримуєте, якщо дали правильну відповідь чи виконали прохання або команду?

«Дякую! Молодець!». І що — це все, жодного смаколика?! Яке щастя, що я народився не людиною, а собакою!

Джерело: Захабура В. Я народився собакою / В. Захабура // Лео-Фу, або Я народився собакою : повість / В. Захабура. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. — С. 7.