СлухатиТьотя Бегемотя У блакитнім шарфику, З фініком у роті, Бігла через Африку Тьотя Бегемотя.
Всю траву нетоптану Витовкла завзято: Наробили клопоту Бегемотенята!
Де ж вони поділися, Неслухняні діти? Тьотя з ніжок збилася. Як це пережити?!
— Обізвіться, де вже ви? Бо не маю сили, — Поміж орхідеями На галявку сіла.
Мовить: — Поросята ви, А не бегемоти. Цілу ніч не спатиму: Завдали турботи!
Слізку втерла шарфиком: — От, порода хвацька! Обганяти Африку — То вам ніби цяцька?
— Ой пробачте, тіточко! Оченята витріть. Ми лише остілечки Пропливли в повітрі...
Ви дарма шукаєте. Краше-но давайте, З нами політаєте — Кульку надувайте!
Тітонька із ротика Випустила фінік: В хмарі — бегемотики, Менші від пилинок! Джерело: Бедрик Ю. Тьотя Бегемотя / Ю. Бедрик // Тьотя Бегемотя : поезія / Ю. Бедрик ; худож. Н. Пастушенко. – Київ : Грані-Т, 2010. – С. 11-12. |
Коментарі до статті