Забуті книжки


Вікове призначення рецензованих книжок позначається відповідними кружальцями:
 – для дошкільників
 – для дітей молодшого шкільного віку
 – для дітей середнього шкільного віку
 – для дітей старшого шкільного віку
 – для дорослих



Белых чаек высший пилотаж
22 липня 2013, 9:45   Автор: Лев Рябчиков, Ольга Чернецкая, Антонина Олейникова, Наталя Марченко

«Україна – ВЕЛИКА КРАЇНА!».
Цей слоган ми чуємо постійно, але, здається, так само постійно не усвідомлюємо, що насправді живемо у країні багатоликій і багатоголосій, у обширах неймовірно древніх і розмаїтих культур, на просторах, що увібрали у себе ледь не всі можливі на Землі прояви природи. Я до того, що в межах української книги для дітей були і залишаються митці, які в силу обставин чи особливостей обдарування писали не лише українською мовою, друкувалися не лише у вітчизняних видавництвах... інколи, тільки у зарубіжних…
Та якщо, Богу дякувати, книги нещодавнього лауреата Шевченківської премії Володимира Рутківського змогли за життя автора «вийти в люди» зі стін і вітчизняних видавництв також, то Анатолія Домбровського (і не його одного!) все ще з успіхом перевидають наші сусіди…
Чому не ми?!!

Наталя Марченко

Домбровский А. И. Голубая тень белого камня : повесть / А. И. Домбровский. – М. : Дет. лит., 1970. – 64 с.

Домбровский А. "Голубая тень белого камня". ОбложкаВремя от времени, полагаю, не только у меня возникает потребность все отложить и почитать какую-нибудь книгу Гайдара, удивительного советского автора книг для детей и юношей, умевшего рассказывать об играх, в которые каждый из нас играет наедине с самим собой, так же увлекательно, как и обо всем, что происходит наяву, в реальной жизни.

По-моему, Аркадий Гайдар был единственным писателем, сумевшим на многие годы увлечь советскую детвору придуманной им игрой — в тимуровцев, которой он посвятил повесть «Тимур и его команда». В большинстве его повествований герои, играя, преодолевают неимоверные трудности, совершают добрые дела, а то и подвиги. И сам он тоже всю жизнь играл, преимущественно в «войнушку». Когда в школьные годы нам то и дело напоминали, что не такие уж мы несмышленыши, чтобы уклоняться от ответственности: вон, мол, Гайдар в пятнадцать лет командовал полком, ни говорящие это, ни слушающие их и не помышляли, что, оказавшись волею случая командиром, будущий писатель, ведя красных бойцов в атаку на отряды зеленых, в общем-то играл во всадника, скачущего впереди (отсюда и псевдоним — Гайдар).

Сергій Сулименко. "Добрий трилер"
27 травня 2011, 12:57   Автор: Наталя Марченко

Cулименко, С. А. Добрий трилер: незвичайні пригоди шк. експедиц. загону у Крим. горах, описані Вітею Сокирком, туристом і художником : повість / С. Сулименко ; худож. В. Савадов. – Київ : Чорлі, 1997. – 80 с. : іл. Для дітей середнього шкільного віку

С. Сулименко. "Добрий трилер". ОбкладинкаСеред книжок, котрі пройшли повз читача (чесніше сказати, — повз критиків) непоміченими, інколи опиняються насправді достойні видання. Особливо гостро ця «непрочитаність» книги для дітей була відчутна наприкінці 90-х років, коли не те що дитячі видання, а й самі діти опинялися за межею виживання, полишені напризволяще і батьками, і громадою…
На повість С. Сулименка я звернула увагу, оскільки вона побачила світ у видавництві «Чорлі», заснованому в буремні 90-і одним із корифеїв української літератури для дітей Всеволодом Нестайком, і була адресована підліткам, кількість оригінальних українських творів для яких і досі мізерна.
Видана у кращих традиціях «Веселки» книжечка привертає увагу належно відредагованим текстом і значною кількістю соковитих, сповнених суто кримського колориту ілюстрацій В. Савадова. Ці реалістичні, наче вихоплені з розкадровки яскравого динамічного бойовика картини якнайкраще пасують так само фільмографічному, сповненому динаміки, мальовничих (буквально видимих) сцен і діалогів тексту.

«Справжня людина», антураж часу та вічні істини
25 червня 2010, 10:30   Автор: Наталя Марченко

Донченко, О. В. Карафуто / О. В. Донченко ; худож. М.Рудаков. - [Київ] : Дитвидав, 1940. - 239 с. : іл.

Динамічний сюжет, достойний син і видатний батько, перше почуття, невідомий загрозливий світ, підступні інородці, зрадливі співвітчизники, тайфун, тайга…

Гадаєте, я збираюся розповісти про чергову серію «Мумії»? Чи переказати ще один трилер про «своїх» і «чужих»? А, можливо, йдеться про новий напружений драматичний хоррор? Бо де ще можна прочитати: «Серед безпросвітньої задушливої темряви Володя знову закричав. Це вже був короткий придушений крик жаху: хлопця оточили в воді десятки живих мокрих істот. Невеличкі тварини хутко повзли йому на руки, на плечі, видиралися на голову…»

Вибір, якого не уникнути
10 березня 2010, 13:56   Автор: Наталя Марченко

Бабенко Г. Шляхом бурхливим: повість кінця XVII ст. : для серед. та ст. шк. віку / Г. Бабенко ; підгот. тексту, передм. С. С. Іванюка ; приміт. Б. В. Тихонова ; худож. оформ. М. С. Пшінки. – Київ : Веселка, 1995. – 269 с. : іл.

Дивно складаються долі деяких книжок. Раз зійшовши на літературний небосхил, вони залишаються «безіменними» зорями, хоча й на мить не припиняють яскраво сяяти й ніколи не лишаються непоміченими.

Саме так сталося з повістю Григорія Олександровича Бабенка «Шляхом бурхливим». З’явившись друком у тривожному 1931 р., вона не лишилася поза увагою ні критиків, ні читачів. Чимало тодішніх підлітків нині згадують у своїх спогадах про цей твір та його героя. Для багатьох він визначив життєвий вибір, не дав схибити на непростих шляхах буремного ХХ століття.