Сучасна пригодницька проза для дітей за часовими рамками – це 90-ті роки XX та початок XXI ст., тобто період незалежності України. Вікова категорія, про яку йдеться, учні 5-8 класів. В означений період з’явилося ціле гроно письменників, чия творчість адресована підліткам: Леся Воронина, Олександр Гаврош, Сергій Гридін, Олександр Дерманський, Марина та Сергій Дяченки, Андрій Кокотюха, Галина Малик, Зірка Мензатюк, Марина Павленко, Ігор Січовик, та ін. Переважна більшість пише повісті та романи пригодницького характеру. У межах цього жанру дослідники дитячої літератури виокремлюють багато різновидів: краєзнавчий детектив, пригодницька повість, історико-пригодницький роман, пригодницько-фантастична повість, фентезі тощо. Різноманітність тематики, жанрових різновидів, модифікацій потребує теоретичного аналізу, осмислення й узагальнень, що певною мірою відображено у щорічних випусках вісника Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва «Література. Діти. Час» [1]. Мета цієї розвідки – окреслити сучасну пригодницьку прозу для дітей як метажанр, визначивши основні жанрові модифікації творів.

Пригодницька проза, зокрема, пригодницький роман – це «метажанр, художні твори про подорожі, відкриття, сміливі наукові експерименти, авантюрні або героїчні вчинки, які характеризуються гострою інтригою, заплутаними сюжетними лініями, фантастич­ними колізіями та напруженою фабулою. Такі твори близькі до авантюрного роману та детективу, пов'я­зані з науковою фантастикою. … Пригода стає визначальною в романному сюжетотворенні, домінує в характерах антитетичних персонажів … історико-пригодницьким та соціально-пригодницьким романам властиві динаміка сюжету, надмір ситуативних загадок, таємниць, несподіванок, неочікуваних розв'язок, стрімкий роз­виток дії, що відбувається за незвичних умов. У творах окреслені протилежні персонажі: викрадачі, виз­волителі, переслідувачі, утікачі, винахідники, злочинці та ін.» [2, 269]. 

Твори, для яких характерні такі ознаки і які адресовані підліткам, написали Л. Воронина «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9», «Пастка для синьоморда, або Таємне Товариство Брехунів», «Суперагент 000. Таємниця Золотого кенгуру», А. Кокотюха «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця зміїної голови», «Таємниця підводного човна», Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»,  М. Павленко пенталогія  «Русалонька із 7-В …».

Основа сюжетів цих творів – розкриття таємниць, злочинів. Адже переважна більшість творіть навіть у назві фіксують слово «таємниця». Головні герої – сучасні підлітки, наділені характерними рисами: допитливістю, непосидючістю, спостережливістю. Вони керуються шляхетними мотивами: допомогти усім, кому загрожує небезпека (як собі уявляють персонажі), ну й амбітними також – бажання зробити героїчний вчинок, прославитися.

Особливості сюжету і композиції аналізованих текстів зумовлені адресатом і підпорядковується авторській ідеї: простежити, як відбувається процес дорослішання персонажів, усвідомлення себе у світі однолітків, перемога над своїми вадами: Софійки (М. Павленко з пенталогії про Русалоньку), Клима Джури (Л. Воронина з дилогії про «Таємне товариство боягузів та брехунів»), Данила та Богдана (А. Кокотюхи з трилогії).

У кожному з творів дія відбувається у наші дні. Головні герої живуть звичними реаліями вдома, у школі, займаються улюбленими справами, спілкуються з друзями, по-різному проводять вільний час. Однак вони потрапляють у ситуації, коли пригоди неминучі, оскільки зав’язка – це несподівана зустріч, таємнича подія, загадка, яку треба розкрити, бо від цього залежить чиясь доля, навіть життя. Поряд з цілком реальними є фантастичні, міфологічні персонажі, речі. Наприклад, у Павленко Загублений у часі привид хлопчика, Русалка, сліпий старець з минулого, а також стара шафа для мандрівок у часі, коралі – сімейна реліквія і символ щастя тощо.

Сучасні письменники, які творять для підліткової категорії, часто обирають фантастичний жанр та фентезі для втілення своїх задумів. У цьому жанрі активно працюють Галина Малик («Злочинці з паралельного світу»,  «Злочинці з паралельного світу-2»), Сергій Оксеник (трилогія «Лісом, небом, водою»), Г. Пагутяк («Королівство»), М. та С. Дяченки (трилогія про Королівство) та ін. Найбільш апробований у сучасній літературі жанр фантастичної прози – повість. Фантастичні твори та фентезі зазвичай мають пригодницький сюжет, тому можна виокремити різноманітні модифікації: пригодницько-фантастичні, фантастичні детективи та фентезі: героїчне, міське, магічне, детективне.

Важливим жанротворчим чинником у фантастичних творах є хронотоп дороги. Зокрема, подорож у Руїну, до великого міста («Лісом, небом, водою»)), у Королівство через інші чужі світи: Граничний, Імперію, серединний  («Королівство» Галини Пагутяк), до місця заснування нового Королівства («Ключ від Королівства»), за Відьмину Печатку («Королівська обіцянка» М. і С. Дяченків М. і С. Дяченків) з метою заснувати новий «тонкий» світ, знайти собі місце в іншому світі, допомогти комусь із персонажів чи знайти порятунок для людства загалом. Це своєрідний квест (у літературі фентезі – це особливий вид сюжету, опис шляху героя), подорож, шлях як мандри у часопросторі з благородною метою: допомогти іншим й одночасно – це дорога до себе (шлях у собі) внутрішньо змінених. Пригоди під час мандрівки є органічними, вони якраз нею зумовлені.

Окрім названих різновидів пригодницького жанру варто розглянути трилогію В. Рутківського «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен». Це романи, які мають історичну основу (події відбуваються у XV ст. за доби козацтва, польського поневолення українців та постійними сутичками козацького війська з турками і татарами). Проте динаміка сюжету, багато загадкових подій, несподіванок, стрімкий розвиток дії, що відбувається в екстраординарних  умовах, дають підстави віднести цей твір до історико-пригодницьких. Втеча з рідного села та мандрівка за козацькі пороги двох підлітків: Грицика і Санька,  сповнена небезпек і пригод, які підстерігають на кожному кроці, згодом участь у бойових сутичках, розвідці – усе це характерне для пригодницької літератури з проекцією на певні історичні реалії,  які віддалені у часі від читача. Певні фантастичні колізії пов’язані з феноменом характерництва як інституції, що формувала касту воїнів-характерників, які мали надзвичайні здібності і застосовувала їх в бою, в побуті, в лікарській справі. Цікаво для читачів-підлітків і те, що один із персонажів, хлопчик Санько, має здібність до характерництва й удосконалює своє мистецтво у діда Куделі.

Отже, сучасна пригодницька проза для дітей має свої особливості у жанровому плані. Важливим є те, з яким жанрово-тематичним різновидом прози поєднується пригодницький сюжет: фантастичним, детективним, історичним. У чистому вигляді творів конкретних жанрів немає. Зазвичай, це змішування жанрів. Через розвиток жанрових форм, їх модифікацію, асиміляцію автори творять нові різновиди: романний серіал для підлітків (пенталогія М. Павленко). пригодницько-фантастичні, пригодницько-детективні твори (повісті Л. Вороніної, А. Кокотюхи), пригодницько-фантастичний роман (за визначеннями деяких науковців – роман-утопія) (Сергій Оксеник). Здебільшого письменники обирають повість як жанр прози, оскільки обсяг прийнятний для читання підлітками і дозволяє охопити події за однією-двома сюжетними лініями та невеликою кількістю персонажів, проте характерним для сучасної літератури (за аналогією до медіа) є творення серіалів, зокрема серій романів, пов’язаних головними персонажами.

Література

1. Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва / Упорядники Гнідець У., Трохим Н., Прихода М., Качак Т. Вип.1.– Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. –192 с.; Вип.2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 192 с.; Вип. 3. // Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. –108 с.; Вип. 4. – Рівне: Дятлик М., 2013. – 308 с.; Вип.5. – Львів, 2016. – 222 с.
2. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів– К.: ВЦ «Академія», 2007. –  624 с. (Енциклопедія ерудита).

Лілія ОВДІЙЧУК,

кандидат педагогічних наук, доцент,

докторант кафедри української і зарубіжної літератури

та методик викладання

Університету Григорія Сковороди у Переяславі (м. Рівне)

Джерело:

Овдійчук Лілія. Жанрові модифікації у сучасній пригодницькій прозі для дітей / Лілія Овдійчук // «Мільйон історій: поетика пригод у літературі та медіа»: [зб. наук. матеріалів конференції] (Бердянськ, 22–23 вересня 2016 р.) // [гол ред. О. П. Новик] –  Бердянськ: БДПУ, 2016. – С. 122-124.