Казки – не тільки художньо-естетичне явище, але й важливий засіб всебічного розвитку і виховання дитини. У них – цікаві сюжети, яскраві герої, нові реальні й уявні світи, зрозумілі й близькі юним реципієнтам моделі взаємодії. Цінність казок полягає не лише у мистецько написаному тексті, а й у тому, ЩО вони пропагують, який пізнавальний, етичний, естетичний, розважальний потенціал містять. Для дітей завжди важливими є приклади – моделі правильної поведінки, добрих вчинків, життєвого вибору, ціннісних орієнтирів, спілкування з іншими. Саме прикладами світлої, щирої і безкорисливої дружби, взаємодопомоги, толерантності, любові до ближнього, працьовитості й чесності наповнені казки Наталії Скоморовської.

Збірки «Казки про дружбу», «Королівство героїв», «Історії казкових принцес» містять захопливі, пізнавальні й водночас розважальні казкові історії. Їм притаманна динамічність розповіді, глибина філософських притч, зрозуміла дітям образна мова.

У казках про Білохвостика, крилатого дракона, крота, соняшник чи дівчинку Яну стверджується відома істина: справжня доброта і дружба не потребують доказів, адже проявляються у вчинках, а не у словах чи зовнішніх знаках. Це твори про взаємну підтримку та силу віри один в одного. Песик Білохвостик зазнає упередженого ставлення до себе, але не втрачає надії знайти справжніх друзів. Після відважного вчинку йому це вдається («Пригоди Білохвостика», «Нові пригоди Білохвостика»). Сумніви, страх і самотність завдяки другові ведмедикові долає маленький дракончик, який вчиться літати («Дракончик і зачарована планета», «Шлях дракона»).

Світ уяви перетворюється на простір для пізнання добра та зла, естетичного та абсурдного, бажаного та реального  у казці «Пригоди Яни». Казка «Кротик і соняшник» делікатно розкриває тему різного сприйняття світу: хтось бачить світло там, де інший бачить тінь. У ній авторка стверджує, що важливо відкривати красу й нові дивовижі не тільки для себе, а й для інших. Натомість у казці «Лісова історія» застерігає маленьких читачів від маніпуляцій, показує, наскільки небезпечною може бути сліпа довіра та порушення природного порядку.

В основі казки «Королівство героїв» – традиційний мотив боротьби добра і зла, героїзм класичної пригодницької розповіді. Це історія про хороброго юнака Данила, який змалку втрачає батьків, проходить випробування, але наполегливо й відважно бореться за звільнення власного народу. За допомогою друзів він таки дістає меч воїна у вогняного Дракона і долає ворогів. У цьому творі дуже багато елементів народної чарівної казки. Дракон виступає хранителем не лише меча як символу сили, а й демонструє мудрість. Діють тут і тварини з Чарівного лісу – Вовки, Лисиця, Змії, Велетні – персонажі з виразними позитивною чи негативною конотацією. 

Наталя Скоморовська у сюжеті цієї казки реалізувала ідею про історичну й родинну пам’ять, звільнення і відродження поневоленого народу, творення нового дому як символу нової власної історії. Її герой – королевич, який відвойовує своє королівство у злого Чаклуна. У процесі її осмислення читач порівнює Королівство з Україною. Та й сама авторка в одному інтерв’ю зізнається: «“Королівство героїв” – це про Україну, яка вже давно стала країною героїв».

Героїні казок  «Принцеса помаранчевого гарбуза» та «Краса серця» –  щирі, добрі, наполегливі, вони вражають силою духу, внутрішньою красою, вірою в добро. Принцеса Софія («Принцеса помаранчевого гарбуза») стає жертвою сестер, які після смерті батьків виганяють її з палацу. Вона не має ні королівських амбіцій, ні багатства, зате має велике серце і справжню пристрасть – кулінарію. Її любов до справи й доброта допомагають змінити життя, повернути гідність і здобути щастя. Історія переконує, що праця з любов'ю – це шлях до визнання і самореалізації.

Головна героїня казки «Краса серця» стає жертвою злої чаклунки, втрачає вроду, але не втрачає своєї доброти, щирості, духовної сили. Сильні почуття юнака, якого теж зачарувала чаклунка, змінюють все. Чари втрачають силу, а казка закінчується щасливо й повчально: «молоді люди знайшли кохання і зрозуміли важливі речі. Принц – що серце бачить краще, ніж очі, дівчина – що не тільки врода може взяти в полон. Прокляття втратило свою силу, бо всі чари світу безсилі, якщо в серцях двох спалахує любов».

Казки Наталії Скоморовської надзвичайно читабельні, інтонаційно світлі й піднесені; спонукають думати, спостерігати, відшукувати аналогії, відчувати, переосмислювати. Вони вкорінені в традиції українського і європейського фольклору. Авторські сюжетні елементи переплітаються з народнопоетичними мотивами й образами, мудрістю поколінь, традиційною мораллю, створюючи живий художній світ.

У творах письменниці чітко простежується триетапний сюжет класичної чарівної казки: поява героя (сирота, вигнанець, дівчина); мандри та випробування (герой вирушає у подорож, долає перешкоди, отримує чарівну допомогу); кульмінація та перемога (герой перемагає зло, здобуває визнання, повертається оновленим). Ця схема діє, наприклад, у казках «Королівство героїв» (Данило — типовий казковий герой, який проходить ініціацію), «Принцеса помаранчевого гарбуза» (принцеса повертає собі свій статус завдяки праці й доброті) і «Краса серця» (сила внутрішньої краси).

Типово фольклорними є предмети й образи-символи: меч воїна, що дарується лише гідному (як у «Королівстві героїв»); вогняний Дракон –  охоронець сили, що нагадує слов’янських Зміїв чи західноєвропейських драконів-оберегів; тварини, які говорять, – Білохвостик, Вовки, Лисиця Софія –  продовжують фольклорну традицію персоніфікованих носіїв мудрості, яким притаманні хитрості, честь або злочин. Персонажі часто змінюються під впливом подій: зло покарано – Велетні стають карликами, Чаклуна знищено. Герої проходять моральні  й фізичні випробування, долають труднощі, щоб стати переможцями.

Наскрізним гаслом казок є переконання, що добро веде до благословення, зло – до знищення або деградації. Фрази-афоризми, які  виокремлено у кожній казці, стилістично й змістово споріднені з народними прислів’ями: «Дружба дарує крила»; «Без любові до своєї справи навіть проста робота стане складною»; «Зло ніколи не переможе світло».

Фольклорні мотиви є структурною основою, етичним підґрунтям і естетичною домінантою творів Наталії Скоморовської, натомість авторська вигадка, індивідуальне світовідчуття й поетичне мовлення надають їм оригінальності й глибини, утверджуючи вічні істини – любов, милосердя, дружбу, повагу до природи – в оновленому, живому звучанні. Такий синтез традиційного й сучасного формує унікальний казковий світ, що не лише захоплює юного читача, а й спонукає до співпереживання, добрих вчинків і духовного зростання.

Тетяна Качак,

докторка філологічних наук, професорка

Прикарпатського національного

університету імені Василя Стефаника.