Книжку Євгенії Яворської «Лелечий дім» варто назвати унікальною для нашого часу. Далеко не кожен письменник чи видавництво переймаються проблемами та потребами суспільства. Зокрема, з огляду на скорочення спеціалізованих закладів освіти для дітей з вадами зору, випуск художньої літератури, яка б по-сучасному відлунювалась у свідомості молоді – справжня подія.

Щодо оформлення книжки, і це вже відзначили діти з особливими освітніми потребами кількох областей України, тиснення рельєфно-крапковим шрифтом дозволяє подовжити час її використання, адже виконане високоякісно. На відміну від спеціалізованої літератури, у книзі поєднано два шрифти – звичний друк та брайлівський, що дозволяє знайомитись з літературними творами Є. Яворської дітям з різним ступенем зорових ускладнень (нозологій).

Літературне наповнення. Відчувається легкість та невимушеність написання, що притаманне молодим письменникам. Тексти не обтяжені важкими сюжетами та зворотами, що б ускладнювало сприйняття молоддю. Майстерне переплетіння фантастичного та реалістичного світів зацікавлює підліткову аудиторію і, разом з тим, розкриває реалії сучасності, дає відповіді на проблемні питання: «Невже гроші стали важливішими за генетичну пам’ять, за любов до природи?» (з оповідання «Лелечий дім»);  «Щастя, щоб ти знала, для кожного по-різному пахне…» (з оповідання «Рецепт щастя»); «Про неї не пишуть комікси, не знімають серіали та фантастичні фільми, хоча її здібність куди важливіша за силу чи телепатію» (з оповідання «Супержінка»); «А чи хтось замислювався над тим, що ми, ми самі і є тими кіборгами? У наш час, коли жодна людина не обходиться без комп’ютера…» (з оповідання «Кіборги») та ін.

Цікавим видається той факт, що грамотна та вправна послідовність оповідань Є. Яворської поступово переносить читача від світу вигадки до реальної дійсності та суспільних проблем: сюжет з магічним варивом змінюється супергероїчним, однак читач доходить висновку, що магія – в нас самих, а супергерої поруч щодня; від кіберпростору в буденному житті до кіборгів сучасної України, що не мають стосунку до комп’ютерних технологій: можливості інтернету лімітовані, однак надможливості людей в ситуації боротьби за суверенітет та цілісність Батьківщини незліченні; від можновладності, що нехтує природою до Людини, яка частиною цієї природи завжди була та є.

Галузь застосування. Високе літературно-художнє наповнення «Лелечого дому» Євгенії Яворської дозволяє знайомитися з книгою не лише під час позакласного читання, уроків вивчення літератури рідного краю, а й під час уроків української мови. Побудова текстів дає змогу застосовувати їх для написання диктантів або вправ, що сприяють закріпленню знань з тем, зокрема, «Складне речення та типи зв’язку у ньому»:

«Все для нього було живе, і Дмитрик любив проводити із дідом час (1). Навчався розуміти природу і до всякої роботи лаштувався. А дід тільки всміхався у сиві вуса, погладжуючи русяву голівку малого. І все поглядав на лелечине гніздо, а його сяйливі сірі очі ніби промовляли: де лелеки, там і щастя (2). Я вибігла у двір на гудок авто. Якраз сонце добігло до своєї найвищої точки літа, і вся природа завмерла, очікуючи на свято нечистої і вогняне безумство купальської ночі (3)».

(уривок з оповідання Є. Яворської «Лелечий дім»).

1. – складносурядне речення;
2. – складне речення з різними типами зв’язку;
3. – складносурядне речення.

Завдяки вдалому поєднанню побутової та новотвореної лексики, оповідання стануть у нагоді під час пошукової роботи з теми «Активна і пасивна лексика української мови». Наприклад, вправа на пошук архаїзмів та пояснення їхнього значення (за оповіданням Є. Яворської «Лелечий дім»):

Архаїзми: женихатися – залицятися; молодиця – молода заміжня жінка; макітра – конусоподібний посуд, виготовлений із випаленої глини.

Так само в оповіданні наявні неологізми (перспектива, формальність, конкурентка), професіоналізми (бульдозер, ядро) та ін.

Зауважимо, що завдяки бінарному друку (звичайний та шрифтом Брайля) інтегровані уроки із залученням книги Є. Яворської «Лелечий дім» можливо здійснювати в інклюзивних класах.

Видання «Лелечого дому» – подія не лише в культурному та літературному житті, але й новий ресурс для педагогічної діяльності в інклюзивному класі, а його авторка Євгенія Яворська осяяла своїм доробком небосхил сучасної української літератури надновим спалахом.

Олена ФЕДІНА,

кандидат філологічних наук,

старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти

КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти

Дніпропетровської обласної ради»,

м. Дніпро.