Анастасія Єрмолаєва. Наш Да Вінчі
18 серпня 2026, 23:53   Автор: Наталя Марченко

Єрмолаєва Анастасія. Наш Да Вінчі / худож. оформл. О. Рабодзей. Київ : Залізний тато, 2025. — 40 с.

 

«Забуття — це найгірша форма зради»

Джордж Сантаяна.

Сучасна українська дитяча література проходить складний, але водночас доленосний етап. У час, коли війна торкається кожного дитячого серця, виникла гостра потреба не лише у казкотерапії чи втечі від жорсткої реальності до вигаданих світів і пригод, а й у чесній, глибокій та спокійній розмові про справжнє героїство. Саме такою стала книжка Анастасії Єрмолаєвої «Наш Да Вінчі», що вийшла у видавництві «Залізний тато» і стала однією з перших спроб створити для підлітків життєпис сучасника-захисника України — Героя України Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі).

До біографічного жанру звернулася письменниця – представниця того самого покоління, що й герой оповіді, звернулася з наміром проговорити зі ще молодшими за себе українцями ті внутрішні орієнтири та духовні опори, які дадуть силу жити й відбутися у часи війни та випробувань і залишать теплий, тривалий слід у серці та підтримуватимуть далі у дорослому житті.

Формуючи структуру розповіді, авторка обрала довірчий, майстерно вибудований діалог із читачем. Поведінкові нюанси та життєві ситуації Дмитра Коцюбайла викладено виважено, без передчасного дорослого пафосу чи надмірної трагічності, якої нерідко побоюються батьки, обираючи книжки про війну. Текст легко й природно залучає дитину до співпереживання через близькі їй образи: дитячі захоплення, стосунки з родиною та вовченям Вульфом тощо.

Особливої уваги заслуговує те, як у книжці змальовано дитинство Дмитра. Читач дізнається про хлопчика, який любив шукати «старовинні скарби» на сільських вулицях і облаштував свій перший музей у сараї, який ніжно дбав про молодших сестер і вигадував для них розваги, допомагав мамі та понад усе любив малювати. Саме ця дитяча захопленість мистецтвом подарувала йому майбутній позивний — «Да Вінчі». Такий акцент на людяності робить постать Героя близькою дитині: він не виникає одразу «залізним воїном», а зростає зі звичайного щирого хлопчика, який уміє любити свій дім і рідних, прагне творити та радіє життю.

Провідним смисловим і виховним наголосом видання є наскрізна ідея свідомого україноцентризму. Книжка формує національну свідомість читача не декларативними гаслами, а розкриваючи природну, глибоку прив’язаність героя до рідного краю, його історії та культури. Навіть здавалося дидактичні цитати з «Правил життя українського націоналіста» гармонійно та органічно вплітаються у розповідну тканину тексту! Бо ці кардинальні духовно-етичні орієнтири постають не абстрактною теорією чи сухим ідеологічним каноном, а як реальний життєвий компас Дмитра Коцюбайла. Через його реальні вчинки юному читачеві пояснюється, що бути націоналістом — це насамперед берегти свій дім, відчувати особисту відповідальність за долю народу, гартувати власну волю та щоденно діяти задля спільної свободи.

Текст життєпису супроводжується численними автентичними спогадами рідних і побратимів. Завдяки цьому книжка стає джерелом важливих життєвих уроків: про значення дисципліни, яку Дмитро гартував у спорті; про вірність власному покликанню («Робіть те, що вас запалює!»); про відповідальність командира, для якого найвищою цінністю завжди залишалися життя його бійців. Поетапно висвітлено і шлях боротьби Дмитра — від 17-річного юнака на Майдані до наймолодшого командира роти, першого прижиттєвого добровольця — Героя України.

Візуальне оформлення книжки, виконане художницею Ольгою Рабодзей, гармонійно доповнює текстову концепцію. Використання колажної техніки, поєднання теплих пастельних фонів із контрастними графічними елементами, знаковими символами (тризуб, вовчий силует та ін.) та світлинами дає змогу дитині легше сприймати складний історичний контекст. Кожен розворот має естетично вивершений вигляд і не перевантажує сприйняття читача.

Мережеві відгуки читачів і педагогів вже відзначили важливу місію книжки: вона заповнює істотну прогалину в українській нон-фікшн літературі для дітей, пропонуючи образ сучасного національного героя як живий приклад для наслідування, а не як відсторонену постать «із підручника». Поруч із постатями минулого — Бандерою, Шухевичем чи Коновальцем — постає історія нашого сучасника, людини зовсім молодої, який випало виборювати майбутнє для нинішніх дітей.

Книжка «Наш Да Вінчі» — це не просто розповідь про коротке, але винятково яскраве життя Дмитра Коцюбайла. Це глибока, делікатна й водночас сильна книжка про пам'ять, яка протистоїть забуттю, про суголосність поколінь українців, їхню силу та волю до перемоги. Видання стане незамінним помічником для батьків, вчителів і бібліотекарів у розмові з дітьми про ціну свободи, любов до Батьківщини та справжню мужність.

Наталя МАРЧЕНКО,

кандидат історичних наук,

М. Київ.

 

Методичний органайзер для роботи з книжкою про Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі)

До зустрічі з текстом

Бесіда-зачин: "Хто такий герой сучасності?" Актуалізуйте уявлення дітей про сучасних героїв шляхом короткої бесіди про те, як звичайний юнак завдяки сміливості та праці стає легендарним захисником України.

Розгляньте з дітьми обкладинку та ілюстрації, налаштуйтеся на сприйняття мотивів захисту Батьківщини, Світла та Перемоги. Чи передає кольорова гама книжки ці настрої?

Колірна терапія. Запропонуйте дітям обрати у розмальовці кольори для державних символів, бойової техніки, прапорів і природи, заздалегідь створюючи позитивний емоційний і психологічний настрой.

 

У просторі тексту

Коментоване читання. Читайте, зупиняючись для обговорення ключових ситуацій вибору та опрацьовуючи запитання та інтерактивні завдання, запропоновані авторкою безпосередньо у книзі.

«Маркери протистояння». Допоможіть дітям виділити в тексті чіткі координати та емоційні маркери протистояння «свій / чужий», звертаючи увагу на надійність українських воїнів. Використайте кольорові стікери, щоб позначити потрібні місця в книжці.

Поєднуйте читання складних моментів із розфарбовуванням відповідних сюжетних малюнків, що дає змогу дистанціюватися від тривоги та краще засвоїти прочитане.

 

Емоційна рефлексія

Обговоріть відчуття та переживання від історії Дмитра Коцюбайла, фокусуючи увагу не на страху чи руйнуваннях, а на дії, єдності та вірі у перемогу.

Запропонуйте арттерапевтичну вправу: завершити розмальовку, додавши власні деталі (сонце, синьо-жовтий прапор або мирне небо) як символ надії та безпеки.

Запропонуйте дітям сформулювати власну «найважливішу думку книги» одним реченням, взявши до уваги оптимістичний світоглядний підсумок оповіді.

 

Поза текстом

Запропонуйте дітям створити «Лист захисникові» чи «Малюнок вдячності» для сучасних воїнів ЗСУ, натхненний подвигом Да Вінчі.

Проведіть інтерактив «Моя суперсила для країни», де кожен читач визначить свій щоденний внесок у спільну справу (навчання, допомога чи добрі вчинки тощо).

Організуйте виставку дитячих розмальовок із підписами-цитатами з книжки, створивши у класі чи вдома спільний простір пам'яті та гордості.


Коментарі до статті