|
Олена РИЖКО (народилася 22 квітня 1975 р., с. Вільшанка на Житомирщині) Поетеса, прозаїкиня, літературознавиця. Кандидатка філологічних наук. Докторка наук із соціальних комунікацій. Доцентка. Професорка кафедри редакційно-видавничих технологій і продюсування Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Асоціації українських редакторів. У 1992–1994 рр. навчалася на філологічному факультеті Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Я. Франка. 1998 р. із відзнакою закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Працювала літературною редакторкою видавництва «Горудень» (Київ), науковою співробітницею КБ Енциклопедії Сучасної України НАН України. Викладала на кафедрах теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету, журналістики, реклами і зв’язків із громадськістю Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету.
Авторка п’яти поетичних книжок та романів «Карнавал триває», «Сни» і «Ще одна історія про…». Уславилася як авторка захоплюючих психологічних повістей, написаних для підліткової серії видавництва «Академія»: «Дівчина з міста» (2018), «Знає тільки Мару» (2018), «Король Даркнету» (2018), «Мишоловка» (2019), «Ужалений зрадою» (2020), а також пригодницької повісті-життєпису «Гетьман на літо» (Портал, 2024). Повість «Знає тільки Мару» здобула перемогу в номінації «Підліткова книжка року» в «Топ БараБуки - 2018».
(народилася 30 березня 1987 р., с. Павлівці на Волині) Літературознавиця, редакторка, перекладачка, письменниця. Досліджує історію читання, цікавиться середньовічною культурою та дбає про впорядкування світу. Вивчала літературознавство в Києво-Могилянській академії та теологію в Інституті святого Томи Аквінського в Києві.
Авторка та упорядниця нон-фікшн книжок для дітей і підлітків. Продюсерка книжкових проєктів у видавництві «Портал». Головна редакторка онлайн-часопису «Вербум». Створила короткий курс для некомерційного освітнього медіа «Sense» («Усі там будемо: географія потойбіччя у європейській літературі» https://www.youtube.com/playlist?list=PL4xRyQ8oZOmhdffENLx7aP6_hIxDAl3I4). Веде авторський канал «Страшно середньовічне» (https://so-medieval.net). Авторка книжок «Залюднена планета. Як нас стало сім мільярдів» та «Бустрофедон та інші. Коротка історія читання» (обидві вийшли у видавництві «Портал»). Упорядниця книжок «Стилі українського мистецтва. Ар-нуво, авангард, ар-деко», «Велика часострічка», «Ілюстрована часострічка» та «Особистості» для видавництва «Портал». Нині проживає у Польщі.
(народилася 22 жовтня 1991 р. у м. Глухові на Сумщині) Учителька-методистка, має звання «старший вчитель», співзасновниця та директорка онлайн-школи Vega, освітня блогерка з 85 000 підписників. Закінчила Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка у 2013 році, магістр історії, з 2008 року працювала у Глухівській ОТГ Шосткинського району Сумської області, з 2019 року – у м. Києві. Радниця Тренінгового центру СУТО, учасниця ГО «Прогресильні», заступниця керівника відокремленого у м. Києві відділу Асоціації сертифікованих педагогічних працівників, експертка з сертифікації вчителів історії-2025, топ-10 кращих вчителів історії м. Києва за результатами конкурсу «Вчитель-року-2025». Спікерка платформ ІППО, Атомс-Хаб, Всеосвіта, СутоПро, Асоціації сертифікованих педагогічних працівників.
Авторка книжок-життєписів, написаних для серії «Це наше, українське» видавничої групи «Основа»: «Українські науковці та винахідники», «Творці української нації», «Українські творці візуального мистецтва» та 3 методичних посібників для 5-6-7 класів-НУШ з історії. Посилання: https://www.facebook.com/oksana.polisuk.872299/ https://www.tiktok.com/@oksana.polishchuk_?_r=1&_t=ZM-91hbFLOjqqO https://www.tiktok.com/@oksana.polishchuk_?_r=1&_t=ZM-91hbFLOjqqO
РОЗМОВА 1 Щодо особливостей книжок-життєписів для дітей і підлітків
Навіщо писати життєписи, зокрема для дітей? Яка роль книжки-життєпису в мирний час і чи різниться вона у часі війни? Біографія для дітей – це «дітям про дітей» чи «людині про людину»? Чи має зважати автор книжки-життєпису для дітей на те, що її також читатимуть дорослі? За яким принципом слід обирати персонажів? Який вміст художності, а який документальності має бути творах? Чому? Яка роль візуального у життєписі для дітей? Що важливіше для юного читача – ілюстрація чи фото, документ? Чим може бути корисний зарубіжний досвід написання книжок-життєписів? |
Галина ГЛОДЗЬ
Коментарі до статті