Хотілося б підняти тему підходу до писання.

Існує наприклад така думка

А) ти збираєшся ставати фаховим автором, т.т мати широке коло читачів, аби тебе знову й знову брали видавці й ти міг з того жити;
Б) тобі байдуже до читачів, ти живеш з іншого й література для тебе - точно не заробіток

У випадку "Б" нічим не можна зарадити. Тому що це шлях лише для графоманів і геніїв. Ні тому, ні іншому редактор чи рецензент, чи тим паче критик не потрібен.

Як на мя се дуже суперечливі тези.

1-не всяке ремісництво приносить широке коло читачів,й далеко не все що беруть видавці є вартісним. Й вже точно,такі ремісникі як наприклад, марініна й тп , які припіваючи жувуть за рахунок своїх накладів, наврядчи можуть бути здоровим прикладом для наслідування починаючим письменникам.

2-стверджую що байдуже до читачів не може бути ні генію ні графоману.

й того й того, щось надихнуло. Й той й той пише в надії комусь показати своє творіння. Не важливо- одному єдиному, обраному читачеві, тисячі чи усьому світу, але показати.

Й  звісно й той той сподівається бути оціненим.Інакше як?Як інакше???????????