КЛЮЧове опитування (1991–2021 рр.). Найважливіші зміни
3 січня 2022, 22:46   Автор: Наталя Марченко, Уляна Баран, Олена Герасимова, Оксана Давидова та ін.

Означте найважливіші на Ваш розсуд зміни, що відбулися у дитячій літературі України та книговиданні для дітей за 1991–2021 рр.

***

«З’явилося різноманіття української літератури. Українська дитяча література розкріпачилася і зняла всі табу з тематичного поля комунікування зі своїм юним читачем».

Уляна БАРАН (м. Львів).

***

«На мою думку, позначається на розвитку української дитячої літератури участь українських ілюстраторів у міжнародних преміях. Ці перемоги привертають увагу до українського книжкового ринку дитліту, що дає видавцям ресурси та репутацію, а також мотивацію.

Завдяки цифровим технологіям, вебпростору значно змінилося просування дитячих книжок. Безпосереднє спілкування читачів з авторами онлайн, форуми та медії молодих батьків, долучення блогерів, лідерів думок до поширення ідей дитячого читання позитивно впливають на присутність дитячої книги в медіапросторі».

Олена ГЕРАСИМОВА (Київ)

***

«Найважливіша зміна в тому, що дитячу літературу почали вважати гідною уваги, що нею стало престижно займатися, а видавці зрозуміли, що на ній можна заробляти.

А ще, завдяки людям, які займаються промоцією сучасної літератури, діти раптом дізналися, що не всі письменники мертві, що багато з них досить живі та веселі J»

Оксана ДАВИДОВА (Київ).

***

«Кількісне і якісне зростання видавництв і авторів, жанрово-тематичний розквіт літератури для дітей; активізація роботи національної секції IBBY»

Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ (Київ).

***

«Зростання кількості видавництв й різноманіття дитячої книги; зростання кількості перекладів; постання інфраструктури літературного поля (Інститут книги, УКФ); державна програма підтримки перекладів українських авторів на іноземні мови; розквіт літ фестивалів; обмеження ввезення книг з РФ; відновлення процесу екранізації української літератури у т.ч. й української; запровадження квот на український репертуар на радіо (опосередкований вплив)»

Жак ЖАБЄ (м. Львів).

***

«Суттєво покращала якість видань (технічна сторона); урізноманітненість текстів, увага до проблемних питань; поява нових імен авторів»

Еліна ЗАРЖИЦЬКА (м. Дніпро).

***

«Виросли нові письменники, які готові відповідати на запит читача без цензурного страху. Народилися нові читачі вільної країни, у яких дуже широке коло читацьких зацікавлень»

Валентина ЗАХАБУРА (Київ).

***

«Найголовніша зміна та, що з’явилася сучасна українська література для дітей і підлітків усіх жанрів, особливо за останні 20 років»

Олесь ІЛЬЧЕНКО (м. Женева, Швейцарія).

***

«Більше стало видаватися книг для дітей, малюків. Мало уваги виданням для підлітків. Українська література втратила обличчя і дивиться на захід»

Іщук ІННА (м. Одеса).

***

«Деідеологізація. І нам потрібно це плекати, а не замінювати юних ленінців на юних (додати будь-яке ім’я). Якісний друк, сама якість книжки. Сучасний контент, майже синхронна поява нових закордонних видань в Україні. Якість перекладу (порівняно з диким ринком 90-х! Оновлення підходу до перекладу (зокрема, «The Hobbit» Мокровольського і Олени О’Лір). Новітні теми. Інклюзія, книжки для дітей з вадами зору (проєкт «Казка на білих лапах від Піккардійської Терції). Мультимедійні книжки та книжкові проєкти. Війна. Нажаль, не завжди доступні ціни».

Євгенія КАНЧУРА (м. Житомир).

***

«Розширення жанрово-тематичних горизонтів дитячої літератури, зокрема поява реалістичної підліткової літератури, розвиток жанрів історико-пригодницької прози, фентезі. Видання якісних книг для дітей».

Тетяна КАЧАК (м. Івано-Франківськ).

***

«В дитячій літературі: з’ява нових авторів, що працюють виключно на дитячу аудиторію; зняття ідеологічних табу, актуалізація художньо-естетичної вартості дитячої книги, маргіналізація дидактико-виховної функції дитячої літератури, розширення тематики, збагачення новими жанровими утвореннями.

У книговиданні: з’ява нових видавництв, велика кількість перекладів творів зарубіжної літератури, висока якість видань для дітей та юнацтва (папір, обкладинка, ілюстрації), якісне перевидання найбільш вартісних українських дитячих творів ХХ ст.»

Віталіна КИЗИЛОВА (м. Старобільськ).

***

«Відхід від радянського канону української і світової літератури, розширення і поглиблення тематики творів, постколоніальне переакцентування проблематики видань для дітей. Збільшення кількості якісних українськомовних оригінальних і перекладних видань. Покращення ілюстративного оформлення дитячої книги, пошук цікавих візуалізаційних рішень. Видання якісних дитячих мальописів, інтерактивної літератури. Поява креативних біографічно-популярних видань»

Жанна КЛИМЕНКО (Київ).

***

«Зародилася нова хвиля авторів та ілюстраторів. Українська література змогла витіснити російську літературу. З’явилися нові ресурси, видавництва, премії, конкурси. З’явився ринок»

Саша КОЧУБЕЙ (Київ).

***

«Зникнення дитячих журналів, поширення практики живих зустрічей із письменниками в школах, бібліотеках, на фестивалях, участь письменників, видавців та ілюстраторів у фестивалях за кордоном, поява соцмереж»

Кузько КУЗЯКІН (Київ).

***

«Кількісне зростання назв книжок. Розмаїття жанрів, форматів і стилів. Розмаїття імен у дитячій літературі. Поява фахових видань про дитячу літературу (БараБука, Букмоль). Становлення конкурентної дитячої та підліткової літератури. Формування замовлень на книжки від видавництв, як наслідок – поява на ринку професійних письменників у дитліті»

Ольга КУПРІЯН (Київ).

***

«Твори українських авторів почали перекладатися на мови світу»

Галина МАЛИК (м. Ужгород).

***

«Письменникам почали платити гонорари. А деяким навіть роялті. Видавництва почали замовляти книжки письменникам під потреби ринку. Побільшало живих зустрічей. Вчителі та батьки зацікавлені привести письменника до дітей. З’явилися курси креативного письма для дітей, які ведуть самі письменники»

Мія МАРЧЕНКО (Київ).

***

«Розширення тем – дитяча література все частіше говорить про людське різноманіття без дискримінації, підіймає важкі й складні теми. Поява більшої кількості видавців, готових працювати саме з українськими авторами та зацікавлених у популяризації україномовного контенту, а разом із цим – поява і дотичних книгопроєктів, які фокусуються саме на дитячому та підлітковому читанні. Тренди на відкриття заново історичної спадщини, українського фольклору й міфології. Зменшення цензури в підліткових виданнях і загалом розвиток саме підлітково-молодіжного сегменту за прикладом західного ринку, де він отримує колосальну читацьку підтримку та інтерес».

Наталія МАТОЛІНЕЦЬ (м. Львів).

***

«З плоскої, заідеологізованої у своїй масі українська дитяча література перетворилася у яскраву, багату, розмаїту за темами й жанрами. На мою думку, саме дитяча література найбільше розвинулася  порівняно з «дорослою» літературою, що, однак, ніяк не впливає на ставлення до неї поважних дядь із НСПУ та преміальних комітетів».

Зірка МЕНЗАТЮК (Київ).

***

«Осучаснилася тематика творів для дітей. Збільшилося видання книжок у жанрі нонфікшн, вімельбухів. У літературу прийшло чимало талановитих авторів дитячих книг та ілюстраторів. Зросли вимоги до книговидавничої культури. Відбувається процес збагачення дитячої літератури книжками сучасних авторів світової літератури»

Леся МОВЧУН (Київ).

***

«Зріс інтерес до книжки для дітей. Так само зріс інтерес до питомо українських сучасних авторів (прикро, але декілька років поспіль інтерес до перекладної книжки переважає). Змаліла площина дискурсу про літературу для дітей»

Марія МОРОЗЕНКО (Київ).

***

«З’явилось нове покоління українських письменників на зміну радянським. В їхніх книжках герої живі і справжні, читачі впізнають в них себе і залюблюються в свою країну і мову. Попри постійні кризи видавці знаходять можливості аби гідно представляти Україну на міжнародному книжковому ринку. Дуже тішусь, коли ту чи іншу книжку помічають на світових виставках»

Анастасія МУЗИЧЕНКО (Київ).

***

«Після В. Рутківського до дитячої літератури в Україні перестали ставитися як до чогось несерйозного»

Олексій НАДЕМЛІНСЬКИЙ (Одеса).

***

«Зміни стосуються змісту, трансформації та модифікації жанрів, стильових особливостей дитячої літератури.  Змінилися й розширилися форми промоції дитячої літератури»

Лілія ОВДІЙЧУК (м. Рівне).

***

«Увага до гострих соціальних тем. Перехід від реалістичного підходу в ілюструванні до символізму та примітивізму. Популярність графічних видань, коміксів»

Олена ОСМОЛОВСЬКА (Київ).

***

«Дитяча книга заговорила до юних читачів сучасною, адекватною мовою, на актуальні для дітей та юнацтва теми, у естетично цікавих, конкурентних форматах – із художньо виразним ілюструванням та різноманітними активностями, які чіпляють та затримують увагу юного читача, даючи більше знань і можливостей для саморозвитку. Власне, дитина постала як основний герой художнього твору, саме до неї апелюють автори та історії»

Євгенія Пірог (Київ).

***

«Значно розширилась тематика – й водночас збідніла мова текстів, а також «загубилось» розуміння важливості виховання літературою патріотів цієї землі, її оборонців».

Наталка ПОКЛАД (Київ).

***

«На мою суб'єктивну думку в дитячій літературі України відбувся цілий ряд позитивних змін. Українська книжка, завдяки появі та розвитку на ринку нових конкурентно здатних видавництв,  зайняла чільне місце на полицях книгарень, вийшла на міжнародний ринок. Вона стала привабливою для читачів. Проте, на жаль, з'явилося багато книг,  що видаються коштами авторів, які почасти нехтують дотриманням грамотності, засмічуючи читацьке поле помилками, русизмами, суржиком. Деякі видавці та редактори в погоні за доходами видавництва й бажанням уникнення конфліктів з авторами закривають очі на такі ганебні речі. Окрім того, у зв'язку із наступом цифрових технологій книга все більше стає не носієм якісних текстів, а носієм яскравих ілюстрацій та інших ефектів. Співвідношення тексту до ілюстрацій стає інколи катастрофічним. Саме поняття ЧИТАННЯ при цьому тихенько відходить на другий план. Цьому сприяє й популяризація коміксів»

Віра ПРАВОТОРОВА (Київ).

***

«Багато з'явилося нових авторів, які фахово висвітлюють психологічні проблеми дорослішання дітей, ведуть відверту розмову з самими дітьми та батьками. Якісні ілюстрації та обкладинки. Якісний друк та дизайн книги для дітей»

Ольга РЄПІНА (м. Дніпро).

***

«Книжки для дітей стали найдинамічнішим напрямком в українському книговиданні, що досягло високої якості й книжкової культури світового рівня»

Галина РОДІНА (Київ).

***

«Дитяча література в Україні після «анабіозу» 90-х розвивається з прискоренням. І це приємно. Зле те, що втрачений час породив купу проблем, які з наскоку не вирішуються (втрату потенційних читачів у 90-ті ніхто не компенсує)»

Роман РОСІЦЬКИЙ (м. Зборів).

***

«Еволюція покупця. З невибагливого споживача найдешевшої книги на газетному папері покупець еволюціонував в споживача кольорової книги на якісному папері, розшарувався по класам і з’явився прошарок, що замовляє Твори з великої букви».

Олег СИМОНЕНКО (Київ).

***

«З’явилося різноманіття жанрів, збільшилася кількість видавництв та професійних ілюстраторів дитячих книжок»

Ольга СІМОНОВА (Київ).

***

«З’явилися літературні спільноти для письменників, освітні курси для письменників-початківців, є можливість вибрати і взяти участь, підвищити свою майстерність. Величезний асортимент дитячих книжок, підліткова ніша ожила! Це тішить»

Слава СВІТОВА (Київ).

***

«Найважливіші зміни в лавиноподібному зростанні тем, залучення різних вікових категорій, появі якісної науково-популярної літератури для підлітків, різні точки зору, дискусійні і інколи навіть різко неприйнятні в сучасному українському суспільстві теми»

Юля СМАЛЬ (м. Вайден, Германія).

***

«Найважливіші зміни ще попереду, але я вже бачу поступовий рух до них. У цьому контексті у нас були два важливі етапи. Перший заклало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та особисто Іван Малкович, коли у зросійщеній, хоча й формально незалежній Україні, почали популяризувати дитячу літературу саме українською. Пригадую солодке відчуття перемоги, коли якісь томи Гаррі Поттера з’являлися українською раніше, ніж російською – і який же це був колоритний переклад!

Другий етап почався 2014 року, коли виник суспільний запит на розрив із російським ринком книговидання. З того часу українська дитяча література почала набирати обертів, які не спинила навіть спричинена всесвітнім карантином криза.

Я сподіваюся вже найближчим часом побачити, як на хвилі цього розвитку книжки українських авторів стануть в один ряд зі світовими бестселерами для дітей та юнацтва. У нас є цей потенціал, хоча треба докласти чимало зусиль, аби потенціал реалізувати»

Анна ТРЕТЯК (Київ).

***

«Книжка для дітей перестала бути засобом ідеологічного виховання. Головне завдання ? показати дітям українську класичну літературу через сучасну призму»

Роксана ХАРЧУК (Київ).

***

«В шкільних підручниках почали з’являтися хороші твори хороших авторів. Але не так багато як хотілося б»

Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ (Київ).

***

«Найважливіше, що кількість і якість видань українською дуже зросла»

Оксана ШАЛАК (Київ).

***

«Дитячої літератури стало більше в сенсі збільшення розмаїття видань, з’явилася література для підлітків і янгедалтів, стало більше книжок-картинок, ілюстрації досягли рівня світових конкурсів, стало більше ресурсів, які пишуть про дитячі книжки, з’явилися нові конкурси і рейтинги, книжки українських авторів більше популяризуються і конкурують за читацьку увагу, відбір видань до бібліотек став більш прозорим, УКФ у змозі підтримати більше проектів»

Аліна ШТЕФАН (м. Дніпро).

***

«Найперше – друк книжок українською та значне розширення асортименту книг сучасних українських авторів, співпраця з європейським літературним суспільством, можливість для перекладу книг зі всього світу, створення власних творчих проектів»

Наталя ЩЕРБА (м. Івано-Франківськ).

***

«Створення Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва (діяльність – видання збірника «Література. Діти. Час», участь у міжнародному проєкті «Вся Європа читає дітям»). Проведення форумів («Дитяча література в Україні» на «ЛітФорумі», «Улюблена дитяча книжка» на «Українському форумі»), щорічного Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія», Дитячого міжнародного фестивалю у Львові, Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Книжковий арсенал», Всеукраїнського фестивалю української книжки «Джура-фест» тощо. Організація виставок книжкових ілюстрацій, книжкових новинок для дітей, театралізованих свят, ігрових квестів, майданчиків для майстер-класів та інше. Відкриття бібліотеками сайтів та сторінок у соцмережах, створення блогів, появя електронних бібліотек тощо. Премія «Книга року ВВС» має номінацію «Дитяча книга року»

Таміла ЯЦЕНКО (Київ).


Коментарі до статті