З погляду викладача




Глобалізація сучасного світу вимагає пошуку нових шляхів формування особистості сучасної дитини, і саме через освіту засобами культури можливо виховати творчу людину.

Одним із основних принципів, які визначають ціннісну спрямованість та зміст сучасної освіти, є впровадження в освітньо-виховний процес новітніх технологій навчання, які враховують вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дитини, використовують творчу обдарованість, дитячу уяву, ігровий потенціал вихованців.

Завдяки стратегії сталого розвитку формується нова модель майбутнього через світоглядну систему «природа-суспільство-особистість». А ці світоглядні процеси найкраще актуалізуються через творчість, відчуття причетності й усвідомлення успіху власної діяльності.

Екологічне виховання дітей також ґрунтується на пробудженні глибокого інтересу до історії рідного краю і держави, національної культури, почуття патріотизму, національної самоідентифікації тощо. Саме тому одним зі стратегічних завдань сталого розвитку у суспільних відносинах є розвиток духовності, культури, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу.

Суб’єктивне ставлення до світу природи допомагає сформувати етико-ціннісний компонент екологічної освіти, оскільки сприяє підвищенню рівня емоційно-психологічного зв’язку з живими істотами, естетизації природних об’єктів, усвідомлення самоцінності природи. Для створення подібного налаштування важливим вважаємо використання в екологічній освіті літературних та художніх образів (вірші, казки, оповідання), музичних творів.

У світі сучасної української дитячої літератури
29 серпня 2015, 21:09   Автор: Марта Хороб

 У СВІТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Качак Т. Дитяча література в незалежній Україні: тенденції розвитку, яскраві постаті, знакові тексти / Т. Качак // «Бібліотечка «ДИВОСЛОВА». – 2015. – № 4. – 64 с.

 

У цьому році в серії «Бібліотечка “Дивослова”» Тетяна Качак, авторка відомих досліджень про українську та зарубіжну літературу для дітей та монографії «Художні особливості жіночої прози 80-90–х років ХХ ст.», запропонувала своє бачення розвитку сучасної дитячої літератури, починаючи з періоду незалежної України. Одразу ж зазначимо, перечитавши запропоновані нею міркування у розділах і підрозділах («Особливості дитячої літератури 1990-х років», що включає «Поезію перехідної доби», «Прозу для дітей та підлітків…», «Дитячу драматургію» цього ж періоду, а також «Дитячі видавництва і книжкові серії» останнього десятиліття ХХ ст. чи «Жанрово-тематичне розмаїття поезії та прози для дітей і підлітків початку ХХІ століття» і «нереалізований проект» дитячої драматургії), відчувається постійне «перебування» авторки в світі найсучаснішої літератури про дітей і для дітей.

Нещодавно в «Бібліотечці «Дивослова» з‘явилася цікава робота Тетяни Качак «Дитяча література в незалежній Україні: тенденції розвитку, яскраві постаті, знакові тексти». Пропонуємо уривок «на пробу» smiley усім зацікавленим.

 

Зірка Мензатюк (1954) — письменниця, журналіст. Казки для дітей почала писати ще у 1990-х рр. народилася в селі Мамаївці на Буковині. 1977 закінчила Львівський університет ім. Івана Франка. Працювала в газетах «Радянська Україна», «Вісті з України». Друкувалася у періодичних виданнях, окремими збірками вийшли «Тисяча парасольок» (1990), «Арніка» (1993), «Мільйон мільйонів сестричок» (1999). Уже в новому тисячолітті світ побачили такі її збірки казок: «Київські казки» (2006), «Казки-куцохвостики» (2006), «Як до жабок говорити» (2007), «Макове князювання» (2008), «Зварю тобі борщику» (2012), а у 2014 році вийшла її повість для підлітків «Як я руйнувала імперію».

Перехід на новий етап розвитку вимагає нових еволюційних можливостей людини. Це вміння пізнавати Закони природи, Світу, Загальні закони людського суспільства, Духу, Моральності. На першому місці у цьому переліку поставлене вміння індивіда керувати власною думкою, трансформувати її, отримувати від неї позитивну енергію. Головною відмінністю ноосферної освіти є розкриття внутрішніх ресурсів особистості, виявлення вже закладених у ній природою потенційних можливостей. Оскільки ноосферна освіта вбачає духовно-моральний ресурс індивіда у виявленні його найвищої сутності – Призначення [15], то перед методикою літератури як педагогічною наукою постає завдання у розробці і застосуванні методів, спрямованих на збереження і розкриття інтегрованого потенціалу учня. Методологічні засади викладання літератури в школі визначають акцентуацію учителя на дотримання принципу природовідповідності в процесі вивчення художнього твору.

Художня література, природно поєднуючи моральне з естетичним, розвиває в читача почуття прекрасного і викликає заперечення всього потворного, бездуховного. Це актуально нині, коли в країні спостерігається духовна криза. На жаль, підлітки не усвідомлюють до кінця суть таких естетичних категорій, як прекрасне, потворне, трагічне, комічне.

Головною особливістю художньої літератури є образність. Створені письменником життєствердні образи, діючи безпосередньо на почуття і свідомість, допомагають читачеві отримати правильне розуміння сутності речей. Певна моральна якість персонажа має стати для учня взірцем для наслідування.  

Мета статті – розкрити морально-естетичні засади повісті-казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Завдання: 1. Опрацювати літературу з досліджуваної проблеми (методичний, ноосферний аспект). 2. Визначити найдоцільніші методи, прийоми, форми організації роботи.