Українська мова й література в усі часи для нашої нації – надійний оберіг, що, долаючи постійні заборони й переслідування, "явили світові образ одного з найбільших слов’янських народів і цим самим зберегли його неповторну ідентичність" [48, с. 7]. Провідні майстри слова – І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський та багато інших були полум’яними трибунами й художнім словом вказували народові шлях до правди, щастя й волі, вели його за собою, були для нації провідною зорею в часи безправ’я та нещадних нападів ворогів. Кобзар України образним висловом "Я на сторожі коло їх поставлю слово" акцентував високу патріотичну місію рідної літератури в збереженні менталітету українців [49, с. 552].

Сьогодні як ніколи важливим є вивчення й усвідомлення культури, історії нашої Вітчизни, літератури, особливо творчості митців рідного краю. Саме з цією метою об’єктом дослідження ми обрали твори книги "Злато Сонця, синь Води" (перше видання – Луцьк, видавництво "Твердиня", 2014) талановитої письменниці Дніпропетровщини, члена Національної спілки письменників України, кандидата філософських наук – Наталії Дев’ятко (1983 р. н.). Адже "Ми є спадкоємцями великого культурного народу, продовжувачами його традицій та звичаїв, – зазначає дослідниця І. Квасниця. – І щоб виконати своє призначення, повинні ґрунтовно вивчати основи культурної спадщини, передавати їх молоді й пам’ятати, якого роду-племені ми діти" [21, С. 4].

Актуальність обраної теми полягає у важливості відродження й становлення світоглядних принципів українського народу, його національної гідності й самодостатності, вивчення творчості митців Дніпропетровщини, зокрема творів книги "Злато Сонця, синь Води" Н. Дев’ятко, які за допомогою архетипів розкривають національну свідомість, легендарні образи та їх народну мотивацію, виховують пошану до традицій нашої Вітчизни, незламну віру в її силу й процвітання, і не були об’єктом глибокого й усебічного вивчення.

Предметом дослідження є національні архетипи, адже саме вони розкривають стародавні автентичні цінності нашої нації, естетично наснажують художній текст, виокремлюють специфіку авторського стилю Наталії Дев’ятко.

Мета роботи – з’ясувати особливості національних архетипів у творах "Злато Сонця, синь Води" Н. Дев’ятко та виявити специфіку її художнього мислення. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

– визначити теоретичну базу дослідження (сутність поняття "архетип" та його види);

– дослідити національні архетипи та з’ясувати їх специфіку у творах "Злато Сонця, синь Води" Н. Дев’ятко;

– розкрити роль національних архетипів як однієї з найвиразніших одиниць української ментальності.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проаналізовано національні архетипи, їх особливості у творах книги "Злато Сонця, синь Води" Н. Дев’ятко, функції архетипів як однієї з найвиразніших складових ментальності української нації.

Дев’ятко Н. Легенда про юну Весну : фантаст. повість / Н. Дев’ятко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2018. – 64 с.

Не завжди казки, які розповідають дорослі дітям вночі, є вигадкою. Трапляється, що розказана в певний час фантастична історія справджується, а її герої стають реальними. «Легенда про юну Весну» Наталії Дев’ятко належить саме до таких пригодницьких казок, принаймні так обіцяє анотація: «Валентин залишається з дітьми до ранку і розповідає їм чарівну казку, яка насправді не є вигадкою».

Не зважаючи на невеликий обсяг повісті, персонажів у ній багато. Це пояснюється двома сюжетними лініями, які спочатку розвиваються окремо одна від одної, але поступово перетинаються і їх історії об’єднуються. Перша сюжетна лінія оповідає нам про дітей, що втекли із оздоровчого табору, і відбувається протягом лише однієї ночі. Друга лінія триває більше року і розвивається в казковому світі. Зрозуміло, що спостерігати цікавіше за казкою, але з часом реальний і фантастичний світи зближуються. Та про все по порядку.

У нашій українській історії багато талановитих і цікавих постатей, але деякі з них стають частиною національного коду. Своїм життям, вчинками, творчістю стверджують національне. І тому, коли починається національне відродження і народ потребує опори на усталене, класичне, не дивно бачити потужну варіативну актуалізацію творів та історичних образів тих, кого ми звикли називати класиками.

Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка стають потужним каталізатором національних процесів під час Революції Гідності 2013–2014 рр. Феномен актуалізації творчості Тараса Шевченка та інших українських класиків на Майдані й у подальшій визвольній боротьбі є надзвичайно важливим для розуміння як сучасної національної ідеї, так і тих процесів, які відбуваються у масовій свідомості. Хоча поки цей феномен вивчений не достатньо.

І ось тут починається найцікавіше. Якщо казати щиро, то зазвичай класика не дуже цікава молодому поколінню, яке має своїх героїв та улюблені сучасні твори. Хранителями класики залишаються старші покоління, які зрозуміли її суть і тепер всіма засобами намагаються довести молодшим актуальність і важливість класичних творів у сучасності.

Українська література для дітей і про дітей: Навчально-методичний посібник з дисципліни спеціалізації для студентів філологічного факультету / Укладач: О. М. Січкар. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. – 99 с.

Навчально-методичний посібник містить тематичний план дисципліни спеціалізації за навчальними та контрольними модулями, тематику семінарських занять з переліком рекомендованої літератури, рекомендовану літературу до всього курсу, тестові завдання для модульного контролю, список творів для обов’язкового прочитання, твори для вивчення напам’ять. На допомогу студентові подані також орієнтовні зразки відповідей на питання планів семінарських занять.

Призначений для студентів ІІІ курсу філологічного факультету спеціальності «українська мова та література».

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………........................ 4

Тематичний план дисципліни…………………………………..............8

Теми семінарських занять……………………………………................11

Тестові завдання підсумкового модульного контролю……...30

Твори, обов’язкові для вивчення напам’ять…………………......36

Твори, рекомендовані для прочитання……………………….........37

Рекомендована література до спецкурсу……………………..........41

Зразки відповідей на питання планів семінарських занять…58

Методика читання художнього твору пропонує обов’язковий аналіз тексту під керівництвом учителя задля реалізації триєдиної мети уроку (навчальної, розвивальної, виховної) та усвідомленого читання. Такий підхід до роботи, по-перше, має історичні корені, по-друге, обумовлюється особливостями художньої літератури як видом мистецтва, по-третє, диктується психологією сприйняття художнього твору молодшими школярами.

У процесі аналізу художнього твору необхідно враховувати деякі важливі аспекти:

Øпід час аналізу художнього твору в полі зору слід тримати образи, створені автором (у літературознавстві розрізняють образ-пейзаж, образ-річ, образ-персонаж);

Øважливо донести до читача авторську позицію, ставлення автора до зображуваної події, героїв;

Øпроводити паралель між життям людей (образом) та картиною твору (історичним періодом);

Øзнайомити учнів з життям письменника;

Øвчити розуміти учнів ідейну спрямованість твору;

Øважливо звертати увагу на форму твору (засоби вираження, спосіб зображення) і вчити усвідомлювати формальні компоненти (тема, ідея).

Літературний твір являє собою складне ціле, в якому усі компоненти (ідейно-тематична основа, композиція, сюжет, засоби відображення) взаємодіють між собою. У творі образ не статичний, а подається у розвитку. По мірі розвитку він розкривається перед читачем все новими гранями. Така особливість вимагає починати роботу над твором з цілісного її сприйняття, тобто з синтезу (читання твору в цілому).