Слухати

КЛЕНИ

Вітер обтрушував листя багряне,
Клени стояли в журбі і тривозі:
Як же їм бути, як холод настане?
Хто їх зігріє тоді на морозі?

Грізно і довго шуміла діброва,
Клени тремтіли, ждучи завірюхи.
А серед ночі зима сивоброва
Їх одягнула у теплі кожухи.

ЩИГЛИК

Підборами порипує
Мороз-вусач,
А щиглику під липою
Хоч сядь та й плач.
Він мав зерняток з осені
Не жменьку — міх,
А віхоли морозяні
Сховали їх.
Вітрисько запорошує
Гілки ялиць.
А Гриць пташок запрошує
До годівниць.
Ген-ген вони розвішані
Між віт вгорі
На дубі, на горішині,
На яворі.
Засніжено, занесено
Зимовий гай,
А щиглику так весело,
Що хоч співай.

КОЗУБОК-КОЛОБОК

Красень Червень через ліс
По вузькій стежинці
В козубку суниці ніс
Липню на гостинці.

З лісу вийшов на горбок,
На пеньку вмостився,
А кругленький козубок,
Мов бабусин колобок,
Стриб і покотився.

Покотивсь, помчав з гори
По крутому схилу
Повз високі явори,
Повз вербу похилу.

Покотився через луг
Аж до оболоні,
Розсіваючи навкруг.
Ягоди червоні.