Ніцой Лариса. Автомобільчик Рятівник : кн. для читання в родинному колі / мал. Алла Левицька. – Тернопіль : ТОВ «Видавництво Крила», 2025. – 55 с. : іл.

Мистецтво під час війни і про війну не може бути нейтральним. Воно або гартує дух, додає сили та зміцнює віру, або розслаблює та знесилює. Дитяча книга в сучасній Україні — не просто розвага, а вивірений інструмент стійкості й джерело незламності, свідомий вибір шляхів подальшого поступу та моделювання спільного майбутнього.

Лариса Ніцой — письменниця виразного, пристрасного патріотичного голосу, котра обрала для розмови з найменшими читачами простір авторської казки. Її тексти — не спроба заколисати малечу чи сховати її від реальності в ілюзорних світах. Навпаки, це гранично чесна, відверта, але психологічно виважена розмова про складні й травматичні виклики сьогодення. У сучасному літпроцесі України Лариса Ніцой — насамперед майстер прямої та відкритої патріотичної емпатії, казкарка, яка не ховається за абстрактними метафорами, а відважно та щиро розмовляє з малечею про цінність і ціну свого, рідного. Саме її книжка «Незламні мураші» стала однією з перших успішних спроб мовою казки відверто пояснити суть не «війни загалом», а безпосередньо російсько-української війни, чітко маркуючи координати «свій / чужий», «добро / зло».

«Автомобільчик Рятівник» (Тернопіль: ТОВ «Видавництво Крила», 2025) — також казка про сучасну війну (власне, її перші дні), котра в геть іншому смисловому та емоційному вимірі продовжує історію вже знаного маленьким читачам за першою книжкою «Автомобільчик» (2022) симпатичного життєрадісного нісанчика та його дбайливих господарів. Фокус оповіді (як, власне, і життя всіх маленьких українців) різко зміщується із безтурботного пізнання світу на драматичний досвід дорослішання та порятунку в умовах воєнного лихоліття.

В основі казки лежить історія маленького блакитного автомобіля бренду «Нісан», який живе у великій, дружній родині хлопчика Назарчика. Напрочуд динамічний сюжет побудований на різкому та реалістичному контрасті. Ранок головного героя починається із передчуття свята, знайомого кожній дитині: очікування омріяної мандрівки до Карпат, де на сонячних схилах Славська родина має кататися на лижах і санчатах. Та в одну мить плани летять шкереберть — у мирному місті зненацька лунають вибухи, на його вулиці вдираються злі ворожі танки з маркуванням «Z».

Замість сімейного відпочинку на Автомобільчика лягає надважка місія. Залишений господарем на вулиці із ключами у запалюванні та запискою у бардачку, малий нісанчик опиняється наодинці з хаосом війни. Та саме ця обставина загострює унікальну суперсилу невеличкого авта — здатність відчувати запахи емоцій та подій (радості, тривоги, небезпеки, надії), що дає йому змогу стати справжнім Рятівником. Опинившись наодинці в захопленому ворогом місті, Автомобільчик рятує незнайому родину від обстрілу та успішно вивозить її на безпечну територію під захист українських військових.

Попри складну тему, порушену письменницею, та навіть певний драматизм оповіді, книжка сповнена щирої емпатії й має всі ознаки казкотерапевтичного тексту. Війна показана без натуралістичної жорстокості, здатної налякати дитину, але й без фальшивих прикрас. Антропоморфізація техніки дає змогу маленькому читачеві дистанціюватися від жахливих подій. Сприйняття катастрофи відбувається через свідомість машинки, яка так само боїться, відчуває біль від кульових поранень («Ой-йой! — зойкнув од болю Автомобільчик...»), але діє сміливо та рішуче. Авторка майстерно фокусує увагу не на самому руйнуванні будівель чи т. п., а на дії — на тому, як важливо згуртуватися, довіряти одне одному й перемагати страх.

Письменниця майстерно моделює ситуації вибору. Вона розмовляє з дитиною як із рівною, не замовчуючи наявності труднощів, підступності чи жорстокості ворогів, але завжди залишаючи непохитну віру в перемогу світла. Художній простір її книги дихає особливою атмосферою затишку, котрий, однак, має міцні залізні стіни авторського переконання: своє потрібно берегти. Образ Автомобільчика, який бере на себе відповідальність за пасажирів, стає для маленького читача зрозумілим і близьким прикладом того, що в обставинах непереборної сили можна знайти рятівний вихід, і навіть найменший може стати героєм та рятівником для себе й інших.

Маркери безпеки у книжці вибудовані на чіткому емоційному поділі. Ворожа техніка змальована як «залізне страшидло», схоже на «гігантську потворну рептилію», що задоволено регоче після руйнування житлових будинків. Натомість українські танки на передовій лінії оборони — «хороші», вони вселяють певність, захищають, ба навіть дружньо посміхаються та заспокійливо «підморгують» Автомобільчикові.

Виразний виховний потенціал мають і вчинки людей. З одного боку — це державницька щедрість батька Назарчика, який залишає свої автівки на вулицях, аби вони допомогли евакуватися іншим. З іншого — сміливість батька врятованої родини, від чиїх рук пахне бензином, адже він не побоявся прямого зіткнення й палив ворожі танки горючою сумішшю.

Фінал казки світоглядно терапевтичний. Образ території безпеки, яка маркована державними символами та надійно захищена воїнами ЗСУ, закладає у підсвідомість дитини фундаментальне відчуття захищеності. Попри гіркі сльози дітей за втраченими домівками, фінал орієнтує на оптимістичне майбутнє: «Нічого, — тут озвалися й тати з мамами. — Ми повернемося й усе відбудуємо. І знову заживемо щасливо!». А сам Автомобільчик наприкінці шляху чітко відчуває, як «у повітрі запахло надією».

Окремої уваги заслуговує візуальне оформлення книги. Яскраві, емоційні ілюстрації Алли Левицької філігранно передають зміну настрою персонажів: від сонячного, затишного мирного ранку до тривожних сіро-димових пейзажів понівеченого міста. Образ Автомобільчика з великими, виразними «очима-фарами» викликає миттєве співпереживання.

Мова казки жива, динамічна, адаптована для дитячого сприйняття й багата на звуконаслідування («ГУГУХНЕ», «БАБАХ», «Та-та-та-та», «Цвьох-цвьох»), що значно полегшує утримання уваги під час родинного читання вголос.

Твір Лариси Ніцой — дуже вчасна, чесна й художньо переконлива література. Вона допомагає батькам знайти правильні, нетравмуючі слова для розмови з дітьми про евакуацію, війну та страх втрати, м'яко вшиваючи в дитячу свідомість гордість за своїх захисників. Напрочуд емоційно насичена, повість позбавлена штучного дидактизму. Це глибока, терапевтична і водночас виразно патріотична історія про те, як маленький українець усвідомлює себе частиною великого й сильного цілого. Для авторки принципово важливо засвідчити дітям: патріотизм — це не просто гасла, а щоденний вибір на користь взаємодопомоги, це сміливість захистити слабшого, гордість за свій дім і прагнення зробити його кращим. Навіть у час війни.

«Автомобільчик Рятівник» — не просто казка на ніч про машинки. Це яскравий, талановито сконструйований стартовий майданчик для виховання нового покоління українців — впевнених у собі, свідомих власної сили, шляхетних і сміливих. Це література, яка вчить дитину міцно стояти на своїй землі та вірити в Перемогу, навіть коли ця земля здригається від вибухів.

Видання буде доречним для читання в родинному колі, а також для занять у школах і дитячих садочках із метою формування психологічної стійкості підростаючого покоління українців.

Наталя МАРЧЕНКО,

кандидат історичних наук,

м. Київ.

Методичний органайзер для роботи з книжкою «Автомобільчик Рятівник»

До зустрічі з текстом

Роздивіться з дітьми обкладинку книжки. Зверніть увагу на головного героя — малого блакитного нісанчика. Подивіться на фари автомобільчика. На що вони схожі? (На очі). Який у нього настрій? Як ви гадаєте, він веселий, здивований чи, можливо, чогось очікує?

Прочитайте назву — «Автомобільчик Рятівник». «Як ви думаєте, від чого або від кого маленька машинка може когось урятувати? Кому може знадобитися її допомога?».

Покажіть дітям два-три контрастні розгорти (на одних сторінках панують теплі, сонячні кольори, а на інших — багато сірого, димчастого чи темного). «Як ви гадаєте, на яких сторінках героям добре і затишно? А на яких сторінках сталося щось тривожне чи несподіване? Чому художниця обрала саме такі кольори?».

Зверніть увагу на зображення великих залізних машин із маркуванням «Z». На яку тварину чи істоту схожі ці танки? Вони виглядають дружніми чи загрозливими? (Письменниця порівнює їх із рептиліями, і діти часто самі вловлюють цю хижу візуальну форму).

Знайдіть разом на ілюстраціях українську символіку або дружні танки, які «підмигують» герою. Подивіться на цей танк. Чим він відрізняється від попереднього? Які знаки підказують нам, що це — захисник?

Оберіть ілюстрацію, де Автомобільчик стоїть сам на вулиці із запискою. Запропонуйте дітям роздивитися простір навколо машинки. Як ви думаєте, де зараз хлопчик Назарчик — господар машинки? Чому автомобільчик залишився один? Що могло статися за хвилину до того, як художниця намалювала цей кадр?

Такий підхід перетворює пасивне слухання на активне читання. Коли ви врешті почнете читати казку, діти будуть емоційно включеними, адже вони перевірятимуть власні здогадки.

У просторі тексту

«Живий щит Автомобільчика». Обговоріть момент, коли машинка відчувала біль від куль, але продовжувала рух, щоб урятувати людей. Запитайте дітей: «Що допомагало Автомобільчику бути сміливим, попри страх?». Створіть разом «Щит незламності» (з паперу чи картону), де кожна дитина напише або намалює те, що допомагає їй долати страх (обійми мами, улюблена іграшка, віра в ЗСУ).

Гра «Розмова фар». Діти об'єднуються в пари (один грає український танк, інший — Автомобільчика). Вони мають без слів, лише за допомогою жестів, міміки чи ліхтариків «підмигнути» одне одному, транслюючи підтримку й безпеку, як це було у книзі. Це вчить дітей зчитувати невербальні знаки підтримки.

«Шумовий оркестр казки». Під час повторного читання тексту діти отримують ролі «звукових ефектів». Коли в тексті з'являється звуконаслідування, діти відтворюють його за допомогою підручних засобів: шурхіт паперу (безпечна зона чи лижі в Славську), тупання ніжками (грізні ворожі танки), сплески долонями (перемога чи відбудова). Це допомагає зняти м'язову напругу та пропрацювати страх гучних звуків через гру.

«Записка в бардачку». Наприкінці історії діти пишуть або малюють власну «записку надії» для Автомобільчика або для наших захисників (аналог записки, яку залишив тато Назарчика). Це стимулює розвиток емпатії та писемного мовлення.

Розмова «Щедрість під час війни». Обговорення вчинку батька Назарчика, який залишив ключі в автівці для інших. Запитання для обговорення: «Чому тато так вчинив? Чи важко було розлучатися з речами? Що дорожче — речі чи життя людей?». Це виховує розуміння взаємодопомоги та громадянської солідарності.

«Координати безпеки». На основі фіналу книги, де герої потрапляють на підконтрольну Україні територію, поговоріть з дітьми про правила безпеки: Хто такий захисник? До кого звертатися по допомогу в разі небезпеки? Як виглядають знаки безпеки?

Емоційна рефлексія

Оскільки Автомобільчик має суперсилу відчувати запахи емоцій (радості, тривоги, надії), це ідеальний місток для розвитку емоційного інтелекту дитини.

«Ароматична карта казки»: Запропонуйте дітям пригадати, якими запахами повнився сюжет. Розподіліть аркуш паперу на три частини: «Мирний ранок» (запах какао, мандаринок, подорожі), «Тривога» (запах диму, страху) та «Надія» (запах рідного дому, безпеки, Перемоги). Діти можуть намалювати або наклеїти асоціації до цих запахів.

Гра «Вгадай емоцію за ароматом»: Запропонуйте дітям умовні «баночки із запахами» (наприклад: запах свіжої трави — це спокій, запах грози — страх, запах пирога — затишок). Діти вчаться вербалізувати свої почуття через метафори, як це робив головний герой.

Поза текстом

Колективний колаж «Ми все відбудуємо!». Орієнтуючись на фінальні слова батьків у казці («Ми повернемося й усе відбудуємо»), діти створюють великий спільний плакат. З кольорового паперу, лего або картону вони «будують» нове, яскраве, мирне місто майбутнього, де обов'язково знайдеться місце для відпочинку та нових подорожей.

Малюнок-подяка «Мій автомобільчик-рятівник». Запропонуйте дітям намалювати Автомобільчика після Перемоги. Якого він тепер кольору? Куди він везе родину Назарчика тепер (можливо, до омріяних Карпат)? Це переключає дитячу уяву на позитивне планування майбутнього.