Поява нових гравців на видавничому ринку нікого не дивує вже. Деяка незвичність - ребрендинги видавництв. І дуже конкретна незвичність – початок роботи в сегменті книжки для дітей і підлітків ТОВ «Академвидав», яке разом із ВЦ «Академія» багато років успішно почувалося в роботі з інтелектуальною книжкою, передусім – підручниками і навчальними посібниками для студентів. Це і спонукало Тетяну КАЧАК звернутися з кількома питаннями до директора видавництва Василя ТЕРЕМКА.                           

Василь Теремко: ніколи не можна думати, що твій час ще не настав або вже минув

-  Що підштовхнуло до створення  книжки для дітей і як прийшов цей намір?

 - Був час, коли думав, що ніколи не видаватиму такої  літератури, і навіть казав, що у видавничому вимірі не відчуваю її. Тоді нас захоплювала інтелектуальна книжка,  ми жили нею і знали собі ціну в тій роботі. Перед тим, коли працював у журналістиці, казав, що не збагну логіки творення книжки. А ще раніше, навчаючись на філфаці, думав про журналістику як про недосяжність. Тепер бачу в цих самозапереченнях якусь закономірність, навіть приреченість на подолання недоступного в певні моменти життя.

Було і відчуття тиску нових тенденцій, стилів і технологій, а це підказувало необхідність змін. Розмислова самоінвентаризація й аналіз ситуації привели до книжки для дітей, і не тільки для них. Є сильна зарядженість до нових справ узагалі.

 - Уявлення перед початком роботи з дитячою книжкою виправдали себе? І яка мета керувала вами?

 – Уявлення, знання і навіть багато що з переконань – не вічні, вони мусять доганяти час, доростати до нього чи підганяти його. А моє розуміння книжки для дітей – дуже рухоме. Я – неофіт, і це потужно омолоджує думку взагалі й життєву силу. Мені знову цікаво працювати і жити, випробовувати себе і відчувати в усьому цьому азарт, без якого будь-яка робота – каторжна рутинність. У такому внутрішньому стані, як тепер, труднощі – не безвихідь, а енергія для відкриттів, здійснення ділових шансів і  нового самознаходження. Є маркетингове мислення, розуміння ринку і переконаність у необхідності ще раз знайти свій шлях. З часом буде і все інше.

- Які найбільші труднощі довелося долати, готуючи перші дитячі книжки?

 – Уявіть собі, що ви прилітаєте серед ночі в незнайому країну без телефону, карти, володіння мовою і без певності, що тут  хтось вас чекає. Отак почувалися ми на тому етапі: багато знаючи і вміючи, відчули, що не знаємо і не вміємо нічого. Але було і переконання: нічого не збагнеш, не спробувавши, будь-яка спроба цінна своїми уроками. Цим і керувалися в перших кроках. А через якийсь час  розгубленість кудись зникла, прийшли перші бачення і розуміння, куди іти. Тепер уже доводиться працювати з проблемами іншого порядку, які заряджають і дають оптимістичні відчуття.

- Яка книжка є пріоритетом у видавництві - для дітей молодших вікових груп чи для підлітків?

 – Почали із прози для підлітків, але інтереси цим не обмежуються. Будемо старатися розширювати цільову аудиторію, а для цього не тільки час потрібен.

- На ринку дитячої книжки оперує багато успішних видавництв, які мають широку мережу розповсюдження й авторитет у читачів. Що означає це для вас?

 – Це – виклик. Початок будь-якої справи починається з усвідомлення того, що хтось у ній уже є, і дуже успішний. Не люблю і не буду змагатися з колегами і, Боже вбережи, щоб радів їх проблемам. Сильні гравці роблять стійкішою твою справу і тебе у справі – це імунна система, яка захищає від ділової хирлявості. Далі – або вижив і пішов своїм шляхом, або забудуть, що ти був. Отже, треба бачити середовище, формувати свою унікальність і здійснювати свою стратегію. Як і на Говерлу, стежок до результату багато, головне – бути органічним, обравши свою.

- За вами потужне видавництво навчальної літератури. Чи можна використати досвід його розвитку в цій ситуації?

–  І так, і – ні. Тоді все починалося з нульових знань і позичених ресурсів, еквівалентом близько шістдесяти тисяч доларів. І це за інфляції в чотириста, якщо не забув, відсотків і, приблизно, такої ж кредитної ставки. Щоправда, тоді в Україні були розвинена система книгорозповсюдження й інтенсивніша спрага до читання. Той час навчив терпіти, мати волю і цінувати репутацію. Тепер умови і моделі бізнесу інші – це потребує сучасних знань, уміння використовувати делікатні маркетингові інструменти і швидко їх оновлювати.  З кадрами і досвідом учорашнього дня багатьох викликів не осилити. Будемо вчитися, змінюватися і ставатимемо інакшими. Перейменовуватимемося, мабуть, будемо також.

- На фоні досвіду видання наукових і навчальних книг, які враження від роботи з підлітковими і дитячими? Чи відрізняються їх автори, і з якими працювати легше?  

 - Легкої роботи не буває в принципі. Тільки внутрішня спорідненість з нею перетворює роботу на джерело насолод – Сковорода геніально про це сказав. А в контексті запитання, інтелектуальна і літературно-художня книги, незалежно від віку їх читачів, – різні стихії, які функціонують за особливими закономірностями і потребують специфічних способів мислення і відповідних креативних інструментів. Різні також у цих сегментах типи текстів, психотипи і психокультура авторів. А є ще їхні індивідуальні особливості й амбіції. Завжди легко працювати із самовимогливими  авторами, які знають цінність того, що створили вони, і зробленого видавництвом. Тоді є здорові взаємовідповідальність, взаємозацікавленість  і системна співпраця сторін. Іноді – навіть дружба. А це – платформа далекосяжного успіху всіх.

  Усілякого довелося набачитися за роки. І неоднаким був сам. Тут заторкнуто багатоаспектну  і дуже делікатну тему. З різних вихідних точок (автора, видавця) можна побачити специфічні проблеми, часом – надто болісні. І вони вартують окремої розмови.

- «Рожева мрія» Кості Гнатенка і «Незрозумілі» Сергія Гридіна - перші ластівки у цьому сегменті. Що думаєте про них?

 – Ці дві книжки – наш перший досвід. У них різні видавничі історії, неоднаково їх сприймає ринок і читацький світ, але вони дорогі нам, бо з ними пов’язані наші роздуми, придивляння, оцінювання і переоцінювання себе в цій справі. Вони свою роботу роблять, і це – головне. Зрештою, завдяки їм нас побачили, маємо інтенсивні комунікації та різноманітні пропозиції. За будь-якого розвитку подій вони в нас – перші. Завжди дорожитимемо ними.

- Дитяча книжка – це й робота з ілюстраціями та художниками, дизайнерами. Чим здивуєте?

 – Це дуже непросте питання, багато проблем у ньому сходиться. Зрозуміло, наш старт пов’язаний з певними обмеженнями: ринок звик до конкретних стилів, імен і видавництв, з якими все це асоціюється. Одночасно ситуація відкриває нові можливості: ми нічим не зв’язані – ні досвідом, ні відносинами, ні стереотипними очікуваннями. Постараємося використати це як перевагу і шанс. Шукатимемо свій стиль і створюватимемо свій образ, а що і як зуміємо, час покаже. І щодо цього маємо оптимізм.

- Що конкретне плануєте в цьому багатогранному проекті?

– Багатогранність – оптимальна модель, на наш погляд. Багато залежатиме, які автори, художники і дизайнери будуть у ядрі наших програм. Як зуміємо сформувати  середовище, зацікавлене в успіху видавництва. Наразі працюємо над створенням амбітної, кваліфікованої і розкомплексованої команди нової генерації. Консерваторів у нас вистачає, шукаємо кмітливих креативників – вони в Україні вже є. Постараємося створити майданчики для проектних стартапів і, можливо, кадровий інкубатор.

-  І в чому бачите формулу успіху?

- Досвід переконав у силі універсальних чинників результату – оптимістичного умонастрою, налаштованості на власний шлях, нестандартних ідей, спроможності відмовлятися від контрпродуктивних практик, впертої працьовитості і якісної команди. І дуже важливе таке: ніколи не можна думати, що твій час ще не настав або вже минув.

- Дякую за цікаву і змістовну розмову, пане Василю. Реалізації усіх креативних ідей та задумів, процвітання й успіху. Читачі чекають на нові книжки для дітей і підлітків.