У нашій українській історії багато талановитих і цікавих постатей, але деякі з них стають частиною національного коду. Своїм життям, вчинками, творчістю стверджують національне. І тому, коли починається національне відродження і народ потребує опори на усталене, класичне, не дивно бачити потужну варіативну актуалізацію творів та історичних образів тих, кого ми звикли називати класиками.

Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка стають потужним каталізатором національних процесів під час Революції Гідності 2013–2014 рр. Феномен актуалізації творчості Тараса Шевченка та інших українських класиків на Майдані й у подальшій визвольній боротьбі є надзвичайно важливим для розуміння як сучасної національної ідеї, так і тих процесів, які відбуваються у масовій свідомості. Хоча поки цей феномен вивчений не достатньо.

І ось тут починається найцікавіше. Якщо казати щиро, то зазвичай класика не дуже цікава молодому поколінню, яке має своїх героїв та улюблені сучасні твори. Хранителями класики залишаються старші покоління, які зрозуміли її суть і тепер всіма засобами намагаються довести молодшим актуальність і важливість класичних творів у сучасності.

Питання актуальності, на жаль, у багатьох випадках не розкривається у достатній мірі або зрозумілими для молоді засобами і тому сприймається як надумане.

Класика — це добре, але не тому, що це класика. Імена і твори залишаються в історії народів і світу з якихось важливих причин. Значить щось у цих творах, вчинках і життях їх авторів було таке, що може пережити час, буде важливим і надалі.

Для чого національній пам’яті берегти їх?

Насправді відповідь на це запитання має два варіанти, які не суперечать один одному. По-перше, для створення історичної тяглості, що енергетично заряджає всі націєтворчі процеси і сповнює їх сенсом. А, по-друге, саме ці, обрані поміж інших, твори і постаті, можуть надалі потенційно «прислужитися» народу, якому кинули виклик, на чиє національне посягнули, врятувати, коли народу загрожуватиме небуття або якщо ціла нація «збилася зі шляху».

Надалі, вже у вигляді коду, який впливає на масову свідомість і на свідомість кожної, окремо взятої людини, ці твори та постаті мають силу ставати каталізаторами важливих подій і тримати високий енергетичний рівень націєтворчих процесів.

Але для того, щоб це сталося, має відбутися сучасне прочитання і власне переосмислення цих творів або постатей. По-суті, для масової свідомості вони стають сучасниками і тому мають ще більший вплив на все, що відбувається у суспільстві.

Автор такого перепрочиння завжди відповідає на запитання: «Якою була б та чи інша історична постать, якби жила сьогодні?» або «Що цей твір, його тема та ідея важить нині?»

Саме це і відбулося з класиками української літератури, які, образно кажучи, стали учасниками Революції Гідності. Їхні осучаснені портрети з’являються на Майдані, вірші декламуються зі сцени тощо.

Подібне перепрочитання і перекодування може викликати суперечливі емоції аж до обурення і нерозуміння. Особливо у тих, хто звик до канону і традиційного сприйняття класичних творів.

У цьому контексті дуже цікавим є сучасне переосмислення образу Тараса Григоровича Шевченка. На думку сучасних авторів, якби Великий Кобзар жив нині серед нас, то він міг би бути вільнолюбним байкером, популярним музикантом, натхненним поетом, навіть інколи робив би селфі і вже точно захищав би свою Батьківщину на Майдані і в зоні бойових дій на сході країни.

За останні роки з’явилося дуже багато відео та аудіо, де відомі люди, наші сучасники, декламують класичні вірші, прочитуючи їх відповідно до викликів часу. Ці матеріали можна легко знайти в мережі YouTube. Не кажучи вже про велику кількість різноманітних історичних і журналістських програм, присвячених життю і творчості Тараса Григоровича.

Ці записи можуть допомогти вчителю актуально і багатогранно розкрити образ класика, стати основою для змістовної дискусії.

Окремо треба відзначити у навчальному процесі використання музичного потенціалу сучасної культури, яка звертається до класичної літератури. У ХХІ столітті вірші класиків часто стають відомими піснями, що може неабияк зацікавити молодь і допомогти усвідомити, наскільки сильними є еволюційні зв’язки між класикою і сучасністю.

Справжнім явищем стала поява в українському культурному просторі літературно-музичного проекту від популярного українського гурту «Сестри Тельнюк» — "Наш Шевченко: шлях до свободи".

Український вокальний дует заслужених артисток України Лесі та Галі Тельнюк як професійний колектив сформувався у 1986 році. І з того часу має великий творчий розвиток.

Особливістю колективу є те, що часто у їхньому репертуарі присутні пісні на вірші Тараса Шевченка, Павла Тичини, Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича, Василя Стуса, Ліни Костенко, Оксани Забужко та інших сучасних і класичних авторів.

На вірші Тараса Шевченка «Сестрами Тельнюк» були створені пісні «Все упованіє моє», «І мертвим, і живим...», «Мені однаково», «Не женися на багатій», «Ой діброво — темний гаю», «Посаджу коло хатини», «Поставлю хату і кімнату», «Радуйся, ниво неполитая», «Росли укупочці», «Тече вода з-під явора» та ін. Тобто майже всі поезії, присутні у шкільній програмі, мають втілення у сучасних піснях цього колективу.

Літературно-музичний проект "Наш Шевченко: шлях до свободи" був презентований наприкінці 2015 року. З ним гурт об’їздив багато міст в Україні і за кордоном та вже більше тисячі музикантів із різними камерними оркестрами зіграло цей проект.

На мою думку, найцікавішим прочитанням проекту стало спільне виконання влітку 2016 року цієї концертної програми «Сестрами Тельнюк» і Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії (диригент — Євген Тутевич), евакуйованого з окупованої території. Ці виступи надалі лягають в основу відеоверсії проекту.

Пропоную послухати:

Т. Шевченко «Мені однаково...» – https://www.youtube.com/watch?v=UL08MwQo67k

Т. Шевченко «І мертвим, і живим...» – https://www.youtube.com/watch?v=U7hxrUgsubc

Т. Шевченко «Ой, діброво...» – https://www.youtube.com/watch?v=8xJmp6Z7Vqk

Нещодавно з’явилася і повна версія проекту – https://www.youtube.com/watch?v=P94Cp69kj0w

Одна сучасна пісня на слова класика, так потужно вписана в історичний контекст і національне відродження сучасної України, і навряд у когось виникнуть запитання щодо актуальності творчості великого поета і борця за Україну — Тараса Григоровича Шевченка. А його творчість знову допоможе нам, українцям, відстоювати національне і краще зрозуміти самих себе.

Наталія Дев’ятко