Рідна колисанка : зб. народ. колискових пісень (з нотним дод. і картою України) / упоряд. І. Бойко, К. Айріян ; вступ О. Змієвськаї ; післямова М. Сніжної ; пер. укр. О. Москальця [та ін.] ; худож. О. Здор ; нотографіка В. Пономаренко ; упоряд. rарти О. Бондаренка. – Київ : Веселка, 2019. – 31 с. : іл.

«Ми живемо у ХХІ ст. й ідеї мультикультурності та мультимедійності розширилися

до ідей вже інклюзивності —  тобто, тотальний всебічний доступ всіх до всього,

зокрема, до такої інтимної та начебто архаїчної штуки як колискова».   

Олексій БОНДАРЕНКО,

директор видавництва «Веселка».

«За часів великих потрясінь колисковий спів може правити

за інструмент виживання як для дитини, так і для матері»

Марина СНІЖНА,

 молодший науковий співробітник лабораторії психології обдарованості

Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Кожний час породжує свої контексти дитячого читання. Змінюється формат втілення і самі сенси того, що саме, в яких формах і з якою метою ми читаємо дітям, як опредмечуємо для них книжку. Навіть правічні та найінтимніші тексти, звернені до дитини, – колискові (втілення сердечного, завжди індивідуального та імпровізованого діалогу дорослого та малюка) вбирають у себе багатоманіття й технологізованість нашого часу. Водночас, своєю заглибленістю в традицію, творчим потенціалом і настроєністю на позитивне життєствердне світосприняття колисанки, безперечно, переборюють метушливу втому сьогодення та відкривають нам чисті джерела власної людяності та її неминущу цінність.

Найглибшу традицію видруку колискових для дітей має в Україні видавництво «Веселка». І досі створені ним ошатні збірнички з унікальними ілюстраціями та дуже продуманим добором текстів є окрасою родинних книгозбірень і бібліотек в Україні та далеко за її межами.

Ще у 1966 р. У «Веселці» побачила світ збірочка українських колискових пісеньок «Спи, мій маленький» із соковитими ілюстраціями О. Паславської. Згодом, 1983 р. вийшла збірочка «Ходи, сонку, в колисоньку» із класичними нині ілюстраціями В. Мельниченко, що неоднаразово перевидавалася, зокрема й англійською мовою («Ukrainian Folk Lullabies», 1989 р.). У 2011 р. видавництво підготувало збірку «Колишися, колисонько!» (укладена В. Пономаренко), де були вміщені також ноти та цікава післямова О. Яремійчук.

Широко представлені колискові також у знаних «Веселчанських» збірниках української народної творчості для дітей, скажімо: «В цьому дворку, як у вінку» (1985 р.), «Закувала зозуленька» (1989 р.), «Благослови, мати!» (2001) тощо, котрі й досі залишаються взірцевими та користуються незмінною увагою організаторів дитячого читання, батьків і, звичайно, діток.

Також «Веселці» випало бути першим і, на жаль, чи не єдиним видавництвом в Україні, котре друкувало колискові народів, які століттями живуть поряд із нами. Це були як окремі тематичні видання, так і збірочки дитячого фольклору, що містили зокрема й колискові («Пішов котик на торжок : Білорус. нар. дитячі пісеньки, загадки, скоромовки» (1992 р.), «Над колискою : Молдавські колискові пісні» (2002 р.), «Заспіваймо собі : Із дит. поезії укр. Словаччини» (1994 р.) тощо).

Тому логічно, що саме «Веселка» нині ініціювала проект і створила унікальну, першу в Україні збірку-мультилінгву колискових «Рідна колисанка» - видання, котре втілило у собі синергію провідних імперативів нашого часу – інклюзивності, мультикультурності та мультимедійності. Водночас книжка стала чи не першою, де свідома державницька позиція реалізується шляхом глибоко особистісного співпереживання ідеї Єдності та Людяності «Українського світу», його відкритості та сердечності.

Видання створене в ході реалізації однойменного інклюзивного проекту, започаткованого видавництвом разом із ГО «Вулик ідей» за підтримки Українського культурного фонду задля долучення дітей із інвалідністю через мистецтво до вивчення та поширення знань, котрі дають змогу усвідомити багатоманіття нашої країни, дізнатися про історію, мови, традиції та культуру народів, які з давніх часів проживають в Україні. Упродовж року на арттерапевничних заняттях ці особливі дітки вслухалися в колискові пісні рідною мовою різних народів (білорусів, болгар, вірмен, греків, євреїв, кримських-татар, молдаван, німців, поляків, ромів, угорців і українців), роздивлялися їхні національні костюми тощо, а потім викладали свої враження, своє «вживання» в кожну з культур мистецьким чином, створюючи малюнки, витинанки та аплікації з паперу, фетру, піску та навіть із бульбашок і піни для гоління. Кращі роботи юних митців увійшли до книжки, надавши їй щемкого, дитячого й водночас високо мистецького, символічного звучання.

Казкові птахи та янгелики, дивовижні, сповнені ритму й кольору абстракції та милі усміхаки – коти-воркоти – усе це живе на сторінках «Рідної колисанки» власним неповторним і щиросердним життям.

А поряд – тексти колискових рідною мовою спільноти та в українському перекладі і чимало цікавої та корисної інформації. Тут і «Словничок», який дає змогу самостійно вчитатися у незнайому ще мову, зрозуміти її, порівняти з рідною. І зображення діток у національних костюмах певного народу. І навіть QR-коди та посилання, що забезпечують доступ до спеціального сайту з аудіоальбомом колискових, записаних у професійній студії.

Також у цій незвичайній книжці-проекті є чудова карта України (зокрема й додатком), де позначені основні місця розселення національних спільнот, про які йдеться у виданні. Схематична та водночас зручна й осяжна для сприйняття малюка ця карта, гадаю, може стати основою для позначення маршрутів родинних подорожей, з’ясування, звідкіля родом маленький читач, де живуть його рідні тощо. А для організаторів дитячого читання вона – незмінний помічник і при розповіді про казки (культуру загалом) того чи іншого народу, й під час літературних мандрівок та інших занять і заходів.

Придасться у щоденній роботі організаторові дитячого читання (та й кожній мамі чи бабусі, яким цікаво осягнути сенси й мелодику колисанок) також «Нотний додаток до збірника народних колискових пісень» та глибока фахова післямова до книжки Марини Сніжної.

Окремо слід відзначити ошатність і продуманість у кожній деталі цієї книжечки. Зручний для читання шрифт, гармонійний необтяжений надлишковими деталями дизайн кожного розвороту, зрозуміле розташування інформаційних блоків і навіть симпатична стрічечка-роздільник – усе тут як має бути у доброму виданні, милує око й дотик та додає радості читанню.

Варто також згадати, що для людей із вадами зору підготовлено книжку шрифтом Брайля.

Сподіваюся, що «Рідна колисанка» стане початком відродження в українській книзі для дітей традиції сталого інтересу до культури й історії найближчих нам народів. Що ідея видань-мультилінгв, як і видань інклюзивних у найширшому сенсі цього поняття буде підхоплена і розширена. Адже бути різними та рівними можливо лише за умови щирого інтересу одне до одного, порозуміння й симпатії, котрі формуються змалку.

Переконана, що читаючи цю дивовижну книжку, чимало діток (та й дорослих) усвідомлять, як багато спільного у наших мовах і культурах, відчують, як насправді цікаво дізнаватися про сенси, приховані у словах інших мов і мелодиці колискових, та пересвідчаться, що найбільше сили й свободи тобі самому дарує розуміння Іншого.

Наталя МАРЧЕНКО