Це видання з’явилося у ЛА «Піраміда», завдячуючи співпраці знаної дитячої письменниці та редакторки Оксани Думанської та скульпторки, письменниці й авторки власної методи навчання дітей образотворчого мистецтва Катерини Немири, котрі щиро переконані, що хист митця є у кожній дитині, і головне – його вчасно помітити. Адже не важливо, захоче дитина у подальшому бути художником чи літератором, музикою чи танцівником тощо. Важливо, щоб вона знала, що мистецтво їй підвладне, що краса і гармонія потрібні й досяжні в житті кожному.
Саме тому ілюстраторами чудових оповідок Оксани Думанської виступили звичайні львівські школярі – читачі Позитив-бібліотеки «Промінчик» ЦБС м. Львова та Львівської обласної бібліотеки для дітей! Художниця та письменниця дали змогу дітям, які не вчаться живопису й навіть не мріяли тим займатися, СПРОБУВАТИ себе в ілюструванні справжньої книжки!
Зоровий ряд видання надихає безпосердністю та непідробною емоцією малюнку. А ще ніби підштовхує маленького читача і самому спробувати щось намалювати!
Адже це звичайні дитячі малюнки. Не пригладжені. Недосконалі. Прості й неймовірні водночас. Дивлячись на них, розумієш, що щастя творчості доступне кожному, що для Творця важить не так досконалість вивірених ліній, як сердечна радість творення.
Так само прості й водночас глибокі та мудрі невеличкі оповідки Оксани Думанської, вміщені в цій книжечці. Кожна з них – історія невеличкої буденної пригоди маленького Миколки та його сон, що їй відлунює. Йдеться про Князя Данила чи театр, Святого Миколая чи ластівок, хлопчик щиросердно віддається проживанню свого буденного життя та наповнених казкою снів. Він росте у мистецькій родині, де відчувається стала гармонія традиційного укладу, й водночас є дитиною сьогодення, котра грається «світловим мечем», порівнює джедаїв з Котигорошком і стає на прю зі Злом як Супергерой.
Миколка не «ідеальна» дитина. Він хитрує, капризує, навіть примудряється якось вислизнути з дому та самостійно дістатися театру, де працюють рідні. Але завжди це «добра дитина», сповнена довіри та щирого інтересу до людей і світу.
Щоденні заняття хлопчика, як і його сни засвідчують різнобічні інтереси малюка (історія, театр, читання, кіно та мультиплікація, рахунок тощо), котрий зростає в благодатній родинній атмосфері. Численні діалоги та репліки батьків Миколки, його старшої сестри та бабусі так само як і внутрішні монологи героя розкривають читачеві красу «звичайного родинного затишку», втрачену нами почасти побутову культуру, невимушеність і поважливе ставлення одне до одного – ті прості речі, котрі в ідеалі мали б формувати дитину в кожній сім’ї.
Миколчина буденність затишна та надійна, а сни, відповідно, сповнені пригод і яскравих вражень. А ще хлопчик постійно упродовж книжки вчиться та осягає дійсність навколо себе. І йдеться не лише про те, як порахувати пташок і героїв свого сну, а й про усвідомлення, що рідні іноді мають власні клопоти й вимушені обділяти тебе увагою, що суперсили можуть бути не лише «бойові», а й сердечні тощо.
Окремо слід відзначити добірну яскраву літературну мову книжечки та продуманий дизайн, який гармонійно поєднав дитячі ілюстрації між собою та з тестом.
Переконана, що «Миколчині сни» стануть улюбленцями усіх організаторів дитячого читання та відповідальних батьків, які сердечно зацікавлені в тому, аби наші діти змалку вірили у власні обдарування та росли в атмосфері любові й творчості!
Наталя МАРЧЕНКО.
Коментарі до статті
Дізнатися більше та погортати книжку можна ось тут: https://lodb.org.ua/nashi-proekty/qr-chytalnya-levenyatka/dumanska-o.-mykolchyni-sny